Рішення
Іменем України
18 лютого 2013р. м. Мар'їнка
Мар'їнський районний суд Донецької області і у складі: головуючого судді Ліпчанського С.М. при секретарі Бахтіяровій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мар'їнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та до Приватного підприємства «Кредіт Груп» про визнання договору недійсним, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка - ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 та до Приватного підприємства «Кредіт Груп»
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що вона з відповідачем ОСОБА_2 знаходяться у шлюбі який зареєстрований Виконавчим комітетом Красногорівської міської ради Марийського району Донецької області, про що в книзі реєстрації актів про шлюб 10 вересня 2002 року зроблений запис №55 та видано Свідоцтво про шлюб серія І-НО номер 171250.
Позивачка зазначила, що їй стало відомо що 28 березня 2011 року, у період перебування у шлюбі з ОСОБА_2, між ОСОБА_2 та ПП «Кредіт Груп» укладений Договір №201083 за умовами якого ПП «Кредіт Груп» повинно надавати системні послуги ОСОБА_2 на придбання товару, на умовах, зазначених в Додатку №1 та в Додатку №2, відповідно до якого її чоловік ОСОБА_2 повинен щомісячно на протязі тридцяти шести місяців сплачувати ПП «Кредіт Груп» грошові кошти.
Відповідач ОСОБА_2 при укладанні Договору №201083 від 28.03.2011р. не сповістив Позивачку про свій намір укласти договір, за умовами якого він щомісячно буде здійснювати з сімейного бюджету відрахування грошових коштів на користь ПП «Кредіт Груп», які є сумісною власністю подружжя.
Позивачка зазначила, що вона не давала згоди своєму чоловікові ОСОБА_2 на укладання з ПП «Кредіт Груп» Договору №201083 від 28.03.2011р.
На адресу суду позивачка надала заяву, якою зазначила, що підтримує заявлені позовні вимоги до її чоловіка ОСОБА_2 та до ПП «Кредіт Груп», та просила суд розглядати справі без її участі.
24.01.2013р. на адресу суду через відділ діловоцтва від позивачки надійшла заява про застосування наслідків визнання недійсним Договору №201083 від 28.03.2011р., який укладений між ОСОБА_2 та ПП «Кредіт Груп», та просила застосувати реституцію до Договору №201083 від 28.03.2011р. та стягнути з ПП «Кредіт Груп» на користь ОСОБА_2 грошові кошти, які біри переаховані на виконання недійсного Договору №201083 від 28.03.2011р.
Відповідач ОСОБА_2 надав суду письмові пояснення відносно позовних вимог його дружини та зазначив, що є повнолітньою людиною, та сам в праві розпоряджатися своїм правом на укладання правочинів з третіми особами без отримання на це згоди від будь-кого, у тому числі і від своєї дружини ОСОБА_1
Також, ОСОБА_2 в своєму поясненні зазначив що починаючи з 28.03.2011р. по 14.10.2012р. він перерахував на рахунки ПП «Кредіт Груп» особисто без залучення будь-кого, у тому числі і без залучення його дружини ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 17 058,24 грн., та у якості підтвердження надав суду копії квитанцій, серед яких квитанція №611.170005 від 28.03.2011г. на суму 900,00 грн., квитанція №10434.262.1 від 15.04.2011г. на суму 694,44 грн., квитанція №10434.400.1 від 19.05.2011г. на суму 694,44 грн., квитанція №2030.484.1 від 14.06.2011г. на суму 694,44 грн., квитанція №2030.492.2 від 19.07.2011г. на суму 694,44 грн., квитанція №10434.588.2 від 06.08.2011г. на суму694,44 грн., квитанція №10434.215.4 від 14.09.2011г. на суму 694,44 грн., квитанція №10434.215.5 від 14.09.2011г. на суму 694,44 грн., квитанція №10434.215.6 від 14.09.2011г. на суму 694,44 грн., квитанція №10434.479.1 від 14.10.2011г. на суму 694,44 грн., квитанція №10434.358.1 від 15.11.2011г. на суму 694,44 грн., квитанція №10434.630.1 від 14.12.2011г. на суму 694,44 грн., квитанція №10434.335.1 від 13.01.2012г. на суму 694,44 грн., квитанція №2030.554.1 від 17.02.2012г. на суму 694,44 грн., квитанція №10434.96.1 від 14.03.2012г. на суму 694,44 грн., квитанція №10434.486.1 від 13.04.2012г. на суму 694,44 грн., квитанція №2030.546.1 від 15.05.2012г. на суму 694,44 грн., квитанція №21474771193 від 14.06.2012г. на суму 694,44 грн., квитанція №2189316170 від 14.07.2012г. на суму 694,44 грн., квитанція №2232025709 від 14.08.2012г. на суму 694,44 грн., квитанція №2271156003 від 14.09.2012г. на суму 694,44 грн., квитанція №2304796272 від 14.10.2012г. на суму 694,44 грн., якими було перераховано ПП «Кредіт Груп» грошові кошти у розмірі 15 483,24 грн.
Також ОСОБА_2 надав квитанції про перерахування грошових коштів на рахунки ПП «Кредіт Груп» за адміністративні послуги на загальну суму 1 575,00 грн., а саме: квитанція №10434.263.1 від 15.04.2011г. на суму 75,00 грн., квитанція №10434.400.3 від 19.05.2011г. на суму 75,00 грн., квитанція №2030.485.1 від 14.06.2011г. на суму 75,00 грн., квитанція №2030.492.4 від 19.07.2011г. на суму 75,00 грн., квитанція №10434.215.8 від 14.09.2011г. на суму 75,00 грн., квитанція №10434.215.9 від 14.09.2011г. на суму 75,00 грн., квитанція №10434.215.7 від 14.09.2011г. на суму 75,00 грн., квитанція №10434.480.1 від 14.10.2011г. на суму 75,00 грн., квитанція №10434.859.1 від 15.11.2011г. на суму 75,00 грн., квитанція №10434.631.1 від 14.12.2011г. на суму 75,00 грн., квитанція №10434.336.2 від 13.01.2012г. на суму 75,00 грн., квитанція №2030.554.3 від 17.02.2012г. на суму 75,00 грн., квитанція №10434.97.1 від 14.03.2012г. на суму 75,00 грн., квитанція №10434.487.1 від 13.04.2012г. на суму 75,00 грн., квитанція №2030.547.1 від 15.05.2012г. на суму 75,00 грн., квитанція №2147471194 від 14.06.2012г. на суму 75,00 грн., квитанція №2189316171 від 14.07.2012г. на суму 75,00 грн., квитанція №10434.588.4 від 06.08.2012г. на суму 75,00 грн., квитанція №2232025711 від 14.08.2011г. на суму 75,00 грн., квитанція №227115600 від 14.09.2011г. на суму 75,00 грн., квитанція №2304796274 від 14.10.2012г. на суму 75,00 грн.
Таким чином, Відповідач ОСОБА_2 перерахував на рахунки ПП «Кредіт Груп» на підставі укладеного Договору №201083 від 28.03.2011р. грошові кошти у розмірі 17 058,24 грн.
В своїх поясненнях відносно позову, відповідач ОСОБА_2 також зазначив, що він вважає що його дружина необгрунтовано звернулася до нього з позовними вимогами, з тієї причини що він як повнолітня людина має право самостійно укладати правочини без отримання згоди на це з боку третіх осіб, та з таких підстав просить суд позовні вимоги ОСОБА_1 розглянути відповідно до законодавства України без його участі у судових засіданнях.
Відповідач ПП «Кредіт Груп» було належним чином сповіщено про дату та час судового засідання, однак представник ПП «Кредіт Груп» в судове засідання не прибув, причини не прибуття у судове засідання суду не сповістив.
Відповідно до ч.2 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Таким чином суд вважає можливим розгляд справи без участі відповідачів, повідомлених про місце, дату та час розгляду справи позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Статтею 60 Сімейного кодексу України зазначені підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таким чином, грошові кошти, набуті позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 під час знаходження у шлюбі, відповідно до положень ст.60 Сімейного кодексу України вважаються їх сумісною власністю.
Сімейний кодекс України статтею 65 зазначає право подружжя на розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, так дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її. його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового . Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Як вбачається з письмових пояснень відповідача ОСОБА_2, під час укладання договору з ПП «Кредіт Груп» він не отримував згоди від позивачки, як від своєї дружини, на укладання цього договору, та діяв самостійно, що є неприпустимим з огляду на положення статті 65 Сімейного кодексу України.
Крім того, судом встановлено, що відповідач самостійно розпоряджався спільним майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме, самостійно без згоди та повідомлення позивачки ОСОБА_1 здійснив перерахування грошових коштів у сумі 17 058,24 грн. на адресу ПП «Кредіт Груп».
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, тобто
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
На підставі ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачка ОСОБА_1 не давала згоди своєму чоловікові ОСОБА_2 на укладання з ПП «Кредіт Груп» Договору №201083 від 28.03.2011р., що собою є недодержанням відповідачем ОСОБА_2 в момент вчинення правочину вимог ст.65 Сімейного кодексу України та вимог ст.203 Цивільного кодексу України, та відповідно до положень ст.215 Цивільного кодексу України, Договір №201083 від 28.03.2011р. повинен бути визнаним недійсним.
Верховний Суд України Постановою Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. №9 пунктом 7 зазначив:
7. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням
наслідків недійсності, передбачених законом.
У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.
За змістом статті 216 ЦК ( 435-15 ) та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Інші наслідки недійсності оспорюваного правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує відповідно до статті 11 ЦПК (1618-15).
Статтею 216 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки недійсності правочину, тобто недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про застосування наслідків визнання недійсним правочину та застосування реституції до Договір №201083 від 28.03.2011р. підлягає задоволеню.
На підставі вищевикладеного та, керуючись ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст.60, 65 Сімейного кодексу України, ст.ст. 209, 212-215, 216 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, до ОСОБА_2, до Приватного підприємства «Кредіт Груп» про визнання договору недійсним задовольнити повністю.
Визнати недійсним Договір №201083 від 28 березня 2011 року, укладений між громадянином ОСОБА_2 (85631, Донецька область, Мар'їнський район, м. Красногорівка, вул. Парижської Комуни, буд.52, ІПН НОМЕР_1) та Приватним підприємством «Кредіт Груп» (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, площа Кирила та Мефодія, буд.1 офіс 68, код ЄДРПОУ 37082445).
Як наслідок недійсності Договору №201083 від 28 березня 2011 року, укладеного між громадянином ОСОБА_2 (85631, Донецька область, Мар'їнський район, м. Красногорівка, вул. Парижської Комуни, буд.52, ІПН НОМЕР_1) та Приватним підприємством «Кредіт Груп» (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, площа Кирила та Мефодія, буд.1 офіс 68, код ЄДРПОУ 37082445). застосувати реституцію.
Стягнути з Приватного підприємства «Кредіт Груп» (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, площа Кирила та Мефодія, буд.1 офіс 68, код ЄДРПОУ 37082445) на користь ОСОБА_2 (85631, Донецька область, Мар'їнський район, м. Красногорівка, вул. Парижської Комуни, буд.52, ІПН НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 17 058,24 грн. що були перераховані в наслідок виконання недійсного Договору №201083 від 28 березня 2011 року.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 (85631, Донецька область, Мар'їнський район, м. Красногорівка, вул. Парижської Комуни, буд.52, ІПН НОМЕР_1) та з Приватного підприємства «Кредіт Груп» (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, площа Кирила та Мефодія, буд.1 офіс 68, код
ЄДРПОУ 37082445) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 107 (сто сім) гривен 30 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
25.02.2013
Суд | Мар`їнський районний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2013 |
Оприлюднено | 17.01.2014 |
Номер документу | 31931858 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Мар`їнський районний суд Донецької області
Ліпчанський С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні