Ухвала

від 12.06.2013 по справі 911/1800/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032 м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

"12" червня 2013 р. Справа № 911/1800/13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Альба Україна», м. Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лезіс», м. Обухів

про стягнення 568 419 грн. 24 коп.

Суддя - Мальована Л.Я.

позивач - Кравченко Л.О. , дов. №

Представники: 1319а від 11.06.2013 р.

відповідач - не з'явився

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 568 419 грн. 24 коп. заборгованості з яких: 532 798 грн. 08 коп. основний борг, 29 684 грн. 31 коп. пеня, 5 936 грн. 85 коп. 3% річних.

Відповідач двічі в засідання суду не з'явився, відзив на позов не надав, але повторно надіслав телеграму, в якій просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з відрядженням.

Що стосується даної телеграми, слід зазначити наступне:

Оскільки представник відповідача вдруге не з'явився в судове засідання, суд вважає, що відповідач недобросовісно користується наданими йому процесуальними правами та виявляє неповагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідно до ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами. Справу від імені підприємств можуть вести керівники підприємств, організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчим документом. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. Також необхідно звернути увагу відповідача на те, що документів в підтвердження відрядження до суду не подано.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

03.01.2011 р. між приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (далі - продавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Лезіс» (далі - покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 15-11, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передавати (поставляти) вироби медичного призначення (далі - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору покупець проводить оплату товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються у видатковій накладній на поставку товарної партії (п. 5.2 договору).

На виконання умов договору позивач на підставі видаткових накладних (копії яких знаходяться в матеріалах справи) поставив відповідачу товар на загальну суму 532 798 грн. 08 коп., за який відповідач не здійснив розрахунок.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Таким чином позовна вимога про стягнення заборгованості в сумі 532 798 грн. 08 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім основної суми боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 5 936 грн. 85 коп. 3% річних та 29 684 грн. 31 коп. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок 3% річних є обґрунтованим та відповідає матеріалам справи.

В обґрунтування нарахованої пені, позивач посилається на п. 7.2 договору, відповідно до умов якого у випадку порушення покупцем п. 5.2 він виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку за кожний день заборгованості.

Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та також підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 625 ст. 193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лезіс» (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Миру, 13А, код ЄДРПОУ 25691175) на користь приватного акціонерного товариства «Альба Україна» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, код ЄДРПОУ 22946976) - 532 798 грн. 08 коп. основного боргу, 5 936 грн. 85 коп. 3 % річних, 29 684 грн. 31 коп. пені, 11 368 грн. 39 коп. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Мальована Л.Я.