Рішення

від 06.03.2009 по справі 11/51пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/51пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                Справа №

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Об'єднання Склопластик", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Комунального підприємства "Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про визнання права власності та зобов'язання провести реєстрацію права власності   

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

за участю  представників сторін:

від позивача -  Матвієвська К.М., дов. № юр-11 від 18.02.2009

від відповідача – не прибув,

в с т а н о в и в:  

          Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання за ним права власності на наступні будівлі: будинок каси для продажу квитків літ. П-1; будку постову літ. Р-1; будівлю автовагів літ. С-1,с, які розташовані за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Промислова, 2-П, а також про зобов'язання відповідача провести реєстрацію права власності за позивачем на наступні будівлі: будинок каси для продажу квитків літ. П-1; будку постову літ. Р-1; будівлю автовагів літ. С-1,с, які розташовані за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Промислова, 2-П.

          Відповідач у судове засідання вдруге не прибув, просив розглянути справу без участі його повноважного представника.  

З урахуванням думки повноважного представника позивача суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

          Позовні вимоги обґрунтовані позивачем посиланням на такі обставини:

- ВАТ «Склопластик»створене шляхом перетворення (реорганізації) Сєвєродонецького державного виробничого підприємства «Об'єднання Склопластик»відповідно до наказу Міністерства промисловості України № 150 від 13.05.1994;

- Фондом Державного майна України позивачеві було надано «Перелік майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Об'єднання Склопластик», до якого не увійшло спірне нерухоме  майно;

- будівництво спірного майна здійснювалося за рахунок коштів позивача на земельній ділянці, яку позивачеві надано у постійне користування, що підтверджено відповідним Державним актом на право постійного користування землею 1-ЛГ № 001043;

- будівництво спірного майна здійснювалося саме позивачем у справі, тобто після створення відкритого акціонерного товариства «Об'єднання Склопластик», що підтверджено відповідними актами приймання-передачі;

- таким чином, спірне майно не могло увійти до «Переліку майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Об'єднання Склопластик»;

- у здійсненні державної реєстрації за позивачем права власності на спірне майно відповідачем було відмовлено, чим порушено права позивача.

Позивачем у судовому засіданні 26.02.2009 було надано заяву № 04-291 від 16.02.2009 про уточнення позовних вимог, в якій він просив визнати за ним право власності на такі будівлі: будинок каси для продажу квитків літ. П-1; будку постову літ. Р-1; будівлю автовагів літ. С-1,с, які розташовані за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Промислова, 2-П. З урахуванням викладеного вище після зменшення позовних вимог кінцевими позовними вимогами є вимоги про  визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, а саме будинок каси для продажу квитків літ. П-1; будку постову літ. Р-1; будівлю автовагів літ. С-1,с, які розташовані за адресою:                           м. Сєвєродонецьк, вул. Промислова, 2-П.

         Посилаючись на приписи ст. 376 Цивільного кодексу України, позивач просить визнати за ним право власності на самовільно збудоване нерухоме майно.

Вказана вище заява позивача судом прийнята до розгляду.

          Письмовим відзивом № 01/205 від 17.02.2009 на позовну заяву (а.с. 69) відповідач повідомив про те, що він не заперечує проти визнання за позивачем права власності на спірне майно.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

Відкрите акціонерне товариство “Об'єднання Склопластик” створене на підставі наказу Міністра промисловості України №150 від 13.05.1994 “Про створення Відкритого акціонерного товариства “Об'єднання Склопластик” шляхом перетворення  Сєвєродонецького державного виробничого підприємства “Об'єднання Склопластик” з метою виконання Указу Президента України від 15.06.1993 року №210 “Про корпоратизацію підприємств” та наказу Міністерства економіки України від 27.08.1993 року №54 “Про затвердження переліку підприємств, що підлягають корпоратизації”(п.1).

Вказаним наказом затверджено і статут позивача (п.2) (а.с.7).

10.05.1994 Заступником міністра промисловості України затверджено  акт оцінки цілісного майнового комплексу Сєвєродонецького державного виробничого підприємства “Об'єднання Склопластик”(а.с.9).

03.03.1994 Фондом державного майна України, на виконання вказаного наказу Міністра промисловості України від 13.05.1994 №150 до статутного фонду ВАТ “Об'єднання Склопластик” передано рухоме та нерухоме майно, визначене у Переліку майна, переданого до статутного фонду названого Товариства загальною кількістю 133 найменування (а.с. 10-19).

На підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 21.11.95 №2133 позивачу у постійне користування відведено земельну ділянку площею 76,4755 га для розташування об'єктів промисловості, 21.11.1995  тим виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради позивачеві  видано Державний акт на право постійного користування землею І-ЛГ №001043, зареєстрований у Книзі державних актів на право постійного користування землею за №68 (а.с. 28-30).

За доводами позивача він після отримання у постійне користування вказаної вище земельної ділянки власними силами та за власні кошти здійснив будівництво спірного майна, а саме будинку каси для продажу квитків літ. П-1; будку постову літ. Р-1; будівлю автовагів літ. С-1,с, які розташовані за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Промислова, 2-П.

Спірне майно було прийнято в експлуатацію на підставі актів приймання-передачі основних засобів , затверджених  головою правління ВАТ “Об'єднання Склопластик” у  грудні 1999 року (а.с.25-26).

          Спірне майно станом на час розгляду даної справи  перебуває на балансі позивача, що підтверджено відповідною довідкою позивача (а.с. 34).

          Рішенням Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 08.07.2008 № 1355  цілісному майновому комплексу позивача, у тому числі й спірним об'єктам нерухомості присвоєно поштову адресу: місто Сєвєродонецьк, вул. Промислова, 2 - П (а.с.20).

Відповідачем позивачеві було видано технічний паспорт на виробничий будинок (комплекс будівель), розташованих за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул.. Промислова, 2 - П, та видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Спірне майно у вказаному свідоцтві про право власності не зазначене, оскільки побудоване відповідачем самостійно та у державній реєстрації права власності відповідачем позивачеві було відмовлено з підстав відсутності право встановлювальних документів на вказане майно.

          30.12.08 року позивач звернувся до відповідача з приводу отримання свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно, однак відповідач своїм листом від 05.01.2009 №01/1136 відмовило у видачі такого свідоцтва, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Спірні правовідносини виникли з лютого 1998 року, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР, та продовжуються після 01.01.04, а саме після набрання чинності Цивільним кодексом України, тому на підставі п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, при вирішення спору по суті керується саме нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ст.ст. 317, 328 Цивільного кодексу України право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном; право власності придбавається з підстав, не заборонених законом, у тому числі на підставі угод; право власності вважається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не витікає з закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

          Згідно статті 1 Указу Президента України від 15.06.1993 року №210 “Про корпоратизацію підприємств”(чинний на час розгляду спору) корпоратизацією  є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного  фонду  яких  перебуває у державній власності,  а також виробничих і науково-виробничих об'єднань,  правовий  статус  яких раніше  не  був приведений у відповідність з чинним законодавством, у відкриті акціонерні товариства.

          ВАТ “Об'єднання Склолпластик” створено на виконання цього Указу на підставі вищезгаданого наказу Мінпромисловості України №150 від 13.05.94 року.

          Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивач документально довів законність набуття ним права власності на об'єкти нерухомості, зазначені у вказаному вище свідоцтві про право власності.

          Спірне нерухоме майно позивач збудував самовільно на земельній ділянці, спеціально наданій йому у постійне користування для розташування об'єктів промисловості, при цьому спірні об'єкти, як вбачається з матеріалів справи, також є об'єктами промисловості.

          Згідно ст.328 Цивільного кодексу України  право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

          Спірне майно позивачем введено в експлуатацію.

          Статтею 331 Цивільного кодексу встановлено, що право  власності  на нову річ,  яка виготовлена (створена) особою,  набувається нею,  якщо інше не встановлено договором  або законом. Особа, яка  виготовила  (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене  нерухоме  майно  (житлові будинки,  будівлі,  споруди  тощо)  виникає  з  моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено  прийняття  нерухомого майна  до  експлуатації,  право  власності  виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно  до  закону підлягає  державній реєстрації,  право власності виникає з моменту державної реєстрації.

          Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються  самочинним  будівництвом,  якщо  вони  збудовані   або будуються  на  земельній  ділянці,  що  не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа,  яка  здійснила  або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

          Матеріалами справи доведено, що позивачу земельну ділянку відведено саме для  розташування об'єктів промисловості, якими є спірні об'єкти.

           Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути  за рішенням суду визнане за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети,  за  умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; на  вимогу  власника  (користувача)  земельної ділянки суд може визнати  за  ним  право  власності  на  нерухоме  майно,  яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (стаття 376 Цивільного кодексу України).

          Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати  ним документа, який засвідчує його право власності.

          Частини 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа може звернутися до суду за захистом  свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: визнання права.

 Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

 Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до п. п. 1.3, 1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (далі - Тимчасове положення), обов'язковій реєстрації в підприємствах бюро технічної інвентаризації підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.

Приписами п. 6.1 Тимчасового положення встановлено,  що органами місцевого самоврядування здійснюється  оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, юридичним особам на новозбудовані, перебудовані та реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акту про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки  для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта та введення його в експлуатацію.

З урахуванням фактичних обставин справи, приписів чинного законодавства, що регулює питання, пов'язані з визнанням права власності на нерухоме майно, суд доходить висновку про те, що визнання за відповідачем права власності на спірне майно є передбаченим законом способом захисту законних прав та інтересів позивача у  справі та не порушує будь-яких охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи та її фактичними обставинами, а тому підлягають задоволенню у  повному обсязі.

Судові витрати на підставі приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу  України відносіться на позивача у  справі, оскільки спір виник не з вини відповідача.

Керуючись ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

 1. Позов задовольнити повністю.

           2.Визнати за Відкритим акціонерним товариством “Об'єднання Склопластик”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Промислова, 2, ідентифікаційний код 05758977, право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме будинок каси для продажу квитків літ. П-1; будку постову літ. Р-1; будівлю автовагів літ. С-1,с, які розташовані за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Промислова, 2-П.

           3.Судові витрати покласти на позивача у справі.

    У судовому засіданні 06.03.2009 за згодою представника позивача було оголошено  вступну  та резолютивну частини рішення.

   Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

   Дата підписання рішення – 10.03.2009.

Суддя                                                                                           М.О. Москаленко