641-2009
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
РІШЕННЯ
Іменем України
05.03.2009Справа №2-22/641-2009
За позовом – ТОВ «Укрнафтахімресурс», 04080, м. Керч, вул. Фрунзе, 20-22
До відповідача – ДАТ «Чорноморнафтогаз», м. Сімферополь, проспект Кірова/провулок Совнаркомовський, 52/1
Про стягнення 1958956,97 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
Від позивача – Портянка С.П., представник, дов. від 28 січня 2009 року
Від відповідача – Бутенко Г.М., представник, дов. від 16 грудня 2008 року
Обставини справи:
Позивач - ТОВ «Укрнафтохімресурс» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ДАТ «Чорноморнафтогаз», просить суд стягнути з відповідача основний борг за договором № 1372 від 23 листопада 2007 року з урахуванням індексу інфляції за період з 04 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 1821547,50 грн., 3% річних – 39813,34 грн., штрафні санкції в сумі 97596,13 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у порушення взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 1372 від 23 листопада 2007 року не здійснив у повному обсязі оплату поставленого позивачем товару.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні позивач надав суду заяву, відповідно до якої відмовляється від позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 97596,13 грн. та підтримує позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, індексу інфляції та 3% річних.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –
встановив:
23 листопада 2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений договір поставки № 1372, відповідно до п. 1.1. постачальник зобов'язується передати у визначений строк у власність покупця товар у відповідності до специфікації, а покупець зобов'язується прийняти даний товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором.
Пунктами 4.1. та 4.2. договору встановлено, що сума договору складає 2444072,40 грн., у тому числі ПДВ – 407345,40 грн.; оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом десяти календарних днів після отримання партії товару та підписання акту прийому – передачі.
Відповідно до актів прийому – передачі та накладних, наявних в матеріалах справи, а.с. 15-23, позивач на виконання умов договору поставки № 1372 від 23 листопада 2007 року, поставив відповідачу товар згідно умов договору.
Так, сума боргу відповідача склала 1580553,60 грн.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 1580553,60 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму збитків від інфляції в сумі 240993,90 грн. та 3% річних – 39813,34 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо вимог про стягнення штрафу у розмірі 97596,13 грн., суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 97596,13 грн., у зв'язку з відмовою позивача від вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 97596,13 грн.
Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, провадження у справі в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 97596,13 грн. підлягає припиненню.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11 березня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ДАТ «Чорноморнафтогаз» (м. Сімферополь, проспект Кірова/провулок Совнаркомовський, 52/1, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 00153117) на користь ТОВ «Укрнафтохімресурс» (м. Київ, вул. Фрунзе, 20-22; м. Київ, а/с 252, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 35017389) суму основного боргу – 1580553,60 грн., індекс інфляції – 240993,90 грн., 3% річних у розмірі 39813,34 грн., всього – 1861360,84 грн.
3. Стягнути з ДАТ «Чорноморнафтогаз» (м. Сімферополь, проспект Кірова/провулок Совнаркомовський, 52/1, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 00153117) на користь ТОВ «Укрнафтохімресурс» (м. Київ, вул. Фрунзе, 20-22; м. Київ, а/с 252, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 35017389) 15805,54 грн. державного мита.
4. Стягнути з ДАТ «Чорноморнафтогаз» (м. Сімферополь, проспект Кірова/провулок Совнаркомовський, 52/1, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 00153117) на користь ТОВ «Укрнафтохімресурс» (м. Київ, вул. Фрунзе, 20-22; м. Київ, а/с 252, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 35017389) 95,21 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 97596,13 грн. – провадження у справі припинити відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2009 |
Оприлюднено | 24.03.2009 |
Номер документу | 3193663 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Калініченко А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні