Постанова

від 17.06.2013 по справі 810/2646/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2013 року 810/2646/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Господар»

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Васильківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби (надалі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Господар» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю та єдиного податку у розмірі 10 187, 30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг зі сплати узгодженої суми орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності та суми єдиного податку визначені у податковому повідомленні-рішенні від 17.10.2012 на загальну суму 10 187, 30 грн. Проте, оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення даної заборгованості наявні підстави для стягнення даного боргу у судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2013 було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.06.2013.

В судове засідання 17 червня 2012 року сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, не з'явились.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Від представника відповідача до суду надійшло пояснення, в якому відповідач визнав позовні вимоги та вказав, що в добровільному порядку зобов'язується сплачувати заборгованість. Вказану заяву представник відповідача просив розглядати за його відсутності.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на те, що сторони були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, представники позивача та відповідача подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, а також відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Згідно з частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частиною першою статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Господар» перебуває на податковому обліку у Васильківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби.

У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та єдиного податку, з таких підстав.

Заборгованість з єдиного податку виникла у відповідача на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.10.2012 № 0003101510 (за неподання податкової декларації з єдиного податку). Вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось.

Крім того, відповідачем до податкового органу було подано декларації з орендної плати юридичних осіб за землі державної або комунальної власності на 2012 рік. У вказаній декларації відповідачем самостійно було визначено суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, однак не було сплачено у добровільному порядку.

За даними податкового органу, у відповідача наявна узгоджена заборгованість, згідно поданої декларації з орендної плати за землі у розмірі 9 429,39 грн.

12.03.2012 Васильківською ОДПІ Київської області ДПС було направлено відповідачу вимогу про сплату боргу від 12.03.2012 № 152. Вказана вимога відповідачем не оскаржувалась.

Оскільки, відповідачем у самостійному порядку сума заборгованості у розмірі 10 187,30 грн. не була сплачена, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Статтею 96 Земельного кодексу України землекористувачів зобов'язано своєчасно сплачувати земельний податок.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Так, відповідно до пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з підпунктом 285.2 статті 285 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 290.1 статті 290 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З приводу неподання відповідачем декларації з єдиного податку, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Із позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що станом на день звернення позивача до суду, сума податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності згідно поданої податкової декларації та штраф за неподання декларації платника єдиного податку згідно податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій відповідачем не сплачена та враховуючи, що відповідачем подано заяву про визнання позову, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 112, 128, 136, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Господар» (ідентифікаційний код - 31481443) на користь Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі 10 187 (десять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 30 коп.

3.Копію постанови надіслати сторонам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.