Рішення

від 17.06.2013 по справі 902/606/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 червня 2013 р. Справа № 902/606/13

Провадження № 2/902/39/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А. , при секретарі судового засідання Віннік О.В. , розглянувши матеріали

за позовом : Хмільницького міжрайонного покурора (22000, Вінницька область, м.Хмільник, вул.Пушкіна, 34) в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м.Київ, вул.О.Теліги, 8), яке представляє Вінницьке відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 21050, м.Вінниця, вул.Соборна, 15а, к.501

до : Фермерського господарства "Вікторія/2008" 22070, Вінницька область, Хмільницький район, с.Сьомаки, вул.Радянська,5

про стягнення 55962,13 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Вельгус Ю.В.- за довіреністю;

відповідача: не з''явився;

прокуратури: Таранюк Л.Ю. - за посвідченням.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Хмільницького міжрайонного покурора в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, яке представляє Вінницьке відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства "Вікторія/2008" про стягнення 55962,13 грн. з поверненню фінансової допомоги згідно договору № 35 від 28.09.09 року, з яких: 50 000,00 грн. - основного боргу, 3 170,63 грн. - пені, 990,00 грн. - інфляційних та 1 801,50 грн. річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 23.04.13 р. порушено провадження у справі №902/606/13 та призначено засідання на 17.06.13 р.

В судовому засіданні представником позивача та прокурором позовні вимоги підтримані, просили суд задовольнити їх з підстав, визначених в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення № 4549 від 08.05.13 р.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

28.09.2009 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Вінницьким відділенням) та Фермерським господарством "Вікторія/2008" укладено договір №35 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (надалі - договір).

Згідно п. 1 договору Укрдержфонд (Вінницьке відділення) зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству "Вікторія/2008" в сумі 50 000,00 грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Відповідно до п. 3.4.2 договору відповідач зобов'язаний був повернути кошти наданої йому фінансової допомоги, за наступним графіком:

до 01.09.2010 року - 10 000,00 грн.;

до 01.10.2010 року - 20 000,00 грн.;

до 01.12.2010 року - 20 000,00 грн.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином, що підтверджується платіжним дорученням №314 від 29.09.2009 року.

Однак, відповідачем свої зобов'язання щодо повернення фінансової підтримки (допомоги) не виконав, в зв"язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 50 000,00 грн.

28.12.2012 р. з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію №53-02/197 про погашення виниклої заборгованості, однак зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд вважає, що заявлені позивачем вимоги доведені матеріалами справи, заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 170,63 грн. - пені (за період з 02.09.10 р. по 02.03.11 р. з суми 10000,00 грн., з 02.10.11 р. по 31.03.12 р. з суми 20000,00 грн., з 02.12.12 р. по 15.03.13 р. з суми 20000,00 грн.), 990,00 грн. - інфляційних за період з 01.09.10 р. по 28.02.13 р. та 1 801,50 грн. річних за період з 02.09.10 р. по 15.03.13 р. за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ч. 3 ст. 549 ЦК України ).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно з п. 5.2. договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Укрдержфонду (Вінницькому відділенню) пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені заявлено правомірно та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень п.5.1. договору, сторонами погоджено, що у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки, фермерське господарство зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

Враховуючи вказане, вимоги позивача про стягнення з відповідача 990,00 грн. - інфляційних за період з 01.09.10 р. по 28.02.13 р. та 1 801,50 грн. річних за період з 02.09.10 р. по 15.03.13 р. заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 23.04.13 р. відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення інфляційних втрат, пені, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) за винятком згаданих раніше.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, ч.1 ст.530, ч.1 ст.612, ст.ст.625, 1046, ч.ч.1,3 ст.1049, ст.1050 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 198, 231, 232 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 43, 44, ст. 49, ст.ст. 69, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Вікторія/2008" (22070, Вінницька область, Хмільницький район, с.Сьомаки, вул.Радянська, 5, код ЄДРПОУ 36116221) заборгованості по поверненню фінансової допомоги (банківські реквізити для сплати основного боргу в розмірі 50 000,00 грн. : одержувач: Вінницьке відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, 21050, м.Вінниця, вул.Соборна, 15а, к.501, код ЄДРПОУ 13320947, р/р 37111011000396, банк ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015; банківські реквізити по зарахуванню пені в розмірі 3 170,63 грн. , інфляційних втрат в розмірі 990,00 грн. та 3% річних в розмірі 1 801,50 грн.: одержувач УК у м.Вінниці (Вінниця) 21081100, р/р 31111106700002, код 38054707, банк ГУДКСУ у Вінницькій обл., МФО 802015).

3. Стягнути з Фермерського господарства "Вікторія/2008" (22070, Вінницька область, Хмільницький район, с.Сьомаки, вул.Радянська, 5, код ЄДРПОУ 36116221) в дохід Державного бюджету України - 1720,50 грн. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам та прокурору рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 20 червня 2013 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2-5 - прокурору, позивачу

21050, м.Вінниця, вул.Володарського, 33;

22000, Вінницька область, м.Хмільник, вул.Пушкіна, 34;

04112, м.Київ, вул.О.Теліги, 8;

21050, м.Вінниця, вул.Соборна, 15а, к.501

6 - відповідачу 22070, Вінницька область, Хмільницький район, с.Сьомаки, вул.Радянська, 5