Постанова

від 17.06.2013 по справі 14/560(14/560-8/62(1)-45/330)-54/223

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 р. Справа№ 14/560(14/560-8/62(1)-45/330)-54/223

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Руденко М.А.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участі представників сторін:

прокуратури: Скакун О.М.

від позивача: Заінчковський Д.А.

від відповідача 1: Панасенко Р.О., Кальченко І.М.,

від відповідача 2: не з'явився;

від третьої особи 1: Липська Н.В.,

від третьої особи 2: Іваницька Т.Б.,

від третьої особи 3: Смірнова І.В.,

від третьої особа 4: не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" на рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2012 року (головуючий суддя: Шкурдова Л.М., судді Мельник С.М., Спичак О.М.)

за позовом Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах

держави, в особі Кабінету Міністрів України

до 1.Публічного акціонерного товариства "Київський завод реле

та автоматики";

2.Київського науково-виробничого об'єднання реле

та автоматики;

треті особи: 1.Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-

імпортний банк України";

2.Міністерство фінансів України;

3.Державна податкова служба у місті Києві;

4.Головне управління Державної казначейської служби

України у місті Києві;

про стягнення 987259646,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Солом'янського району міста Києва, в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики", Київського науково-виробничого об'єднання реле та автоматики, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"; Міністерство фінансів України; Державна податкова служба у місті Києві, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення 987259646,75 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.09.2012 по справі № 14/560(14/560-8/62(1)-45/330)-54/223 позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" в дохід Державного бюджету України 399406977,65 грн. заборгованості. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" в дохід Державного бюджету України 587852669,10 грн. пені. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" в дохід Державного бюджету України 64380,00 грн. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Київський завод реле та автоматики" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2012 року по справі № 14/560(14/560-8/62(1)-45/330)-54/223 та прийняти нове, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду 25.02.2013 року, в складі колегії суддів: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Алданова С.О., Руденко М.А.

Розпорядженням Секретаря судової палати від 25.02.2013 року, в зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А. в Національній школі суддів України, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді - Алданова С.О., Дідиченко М.А.

25 лютого 2013 року представниками прокуратури, через канцелярію суду, подано додаткові документи, для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року розгляд справи відкладено до 11.03.2013 року, відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2012 року, в зв'язку з відпусткою судді Алданової С.О., залучено до розгляду справи суддю Руденко М.А.

11 березня 2013 року представником третьої особи 1, через канцелярію суду, подано пояснення на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року розгляд справи відкладено до 20.03.2013 року, відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2013 року розгляд справи відкладено до 17.04.2013 року, відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 року розгляд справи відкладено до 13.05.2013 року, відповідно до ст. 77 ГПК України.

08 травня 2013 року представником третьої особи 2, через відділ документального забезпечення КАГС, подано додаткові заперечення на апеляційну скаргу.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 року, в зв'язку з відпусткою судді Дідиченко М.А., залучено до розгляду справи суддю Буравльова С.І.

13 травня 2013 року, представниками відповідача 1, через відділ документального забезпечення КАГС, подано клопотання про відкладення розгляду справи.

13 травня 2013 року представником прокуратури, через відділ документального забезпечення КАГС, подано додаткові заперечення на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 року розгляд справи відкладено до 27.05.2013 року, відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 року розгляд справи відкладено до 17.06.2013 року, відповідно до ст. 77 ГПК України.

17 червня 2013 року, до початку судового засідання, представниками відповідача 1, через відділ документального забезпечення КАГС, подано пояснення.

В судове засідання 17.06.2013 року з'явились представники прокуратури, позивача, відповідача 1, третіх осіб 1, 2, та 3. Представники відповідача 2 та третьої особи 4 у зазначене судове засідання не з'явились.

Представники позивача та третіх осіб 1, 2 та 3 заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 року.

Представники відповідача 1 підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2012.

Статтею ст.77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду в повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та третіх осіб 1, 2 та 3, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

02 жовтня 1992 року між "Сіменс"АГ (Дрезден, ФРН) та НВО "Реле та автоматика" (ВТФ "Реле експорт") укладено Контракт № 022 на поставку медичного обладнання, комплектів та запасних деталей на суму 59490000 німецьких марок. Зазначеним контрактом встановлено, що він вступає в силу після підписання індивідуальної кредитної угоди.

На підставі Постанови Президії Верховної Ради України від 15.07.1992 р. № 2561 - XII "Про надання Кабінету Міністрів України права в 1992 році виступати гарантом щодо кредитів іноземних банків, фінансових організацій та про порядок застави під гарантії іноземних банків, фінансових організацій та про порядок застави під гарантії іноземним кредиторам" 29.05.1992 року Кабінетом Міністрів України підписано Гарантійне зобов'язання № 40-746/55, а Національним Банком України за № 19040-30, якими безумовно гарантовано оплату кредитних коштів в розмірі, що не перевищує 59490000,00 німецьких марок за Індивідуальною кредитною угодою, укладеною між Державним експортно-імпортним банком, як позичальником та Консорціумом німецьких банків "АКА".

Положенням про порядок одержання, використання та погашення іноземних кредитів, що надаються під гарантії Кабінету Міністрів України та Національного банку, затвердженим валютно-кредитною радою Кабінету Міністрів України 27.08.1992р. і Декретом Кабінету Міністрів України від 17.03.1993р. "Про надання державних гарантій щодо іноземних кредитів, які надаються Україні відповідно до міжнародних договорів» "Укрексімбанк" визначений фінансовим агентом за міжнародними кредитними договорами.

25 березня 1992 року між Державним експортно-імпортним банком України "Укрексімбанк" - позичальником, та консорціумом німецьких Банків АКА -кредитором, укладено Базову угоду для відкриття кредитної лінії..

17 листопада 1992 року між Укрексімбанком та Консорціумом німецьких банків "АКА" укладено Індивідуальну Кредитну Угоду № 5/0810/5149 відповідно до умов якої, "Укрексімбанк" отримав кредит на суму 59490000 марок ФРН для оплати експортного контракту № 022 від 02.10.1992 року.

12 серпня 1993 року між НВО "Реле та автоматика" та "Укрексімбанком" укладено кредитну угоду № 2/11-54 для оплати 85% ціни контракту № 022 від 02.10.1992 року (50566500 німецьких марок), укладеного між фірмою "Сіменс"АГ (Дрезден, ФРН) та НВО "Реле та автоматика" (ВТФ "Реле експорт").

Згідно з п. 2.3. Кредитної угоди платежі в рахунок кредиту здійснені на підставі акредитиву, що відкривається компанією "Реле та автоматика" у кредитора - "Укрексімбанк", а також авізований і виконаний через Дрезден Банк АГ (Дрезден, ФРН ).

Пунктами 3.1., 4.1., 5.1, 7.1. та 7.3 Кредитної угоди № 2/11-54 встановлено, що кредит має бути погашений 10 рівними, послідовними піврічними платежами через 6 місяців після середньозваженої дати поставки, підтвердженої сертифікатом, але не пізніше 01 квітня 1996 року. Позичальник сплачує Банку комісію за зобов'язаннями в розмірі 0,5 % річних, яка нараховується щоквартально на невикористану частину ліміту кредиту за період з дати відкриття кредитної лінії на корить Укрексімбанку до дати повного використання кредиту, або закінчення строку використання кредиту в залежності від того, яка з цих дат настане раніше. Позичальник виплачує банку відсотки, які нараховуються на непогашену заборгованість, виходячи із плаваючої відсоткової ставки грошового ринку ФРГ з додаванням маржі в розмірі 1,25 річних. Позичальник зобов'язується сплатити Банку всі витрати, які відносяться до страхування Індивідуальної кредитної угоди № 5/0810/5149. Позичальник оплачує витрати банка на проведення експертизи проекту /одноразово 0,25% від суми кредиту). Пункт 9.1 кредитної угоди № 2/11-54 передбачає, що позичальник отримує від Уряду України повноваження в тому, що на випадок непогашення у встановлений строк заборгованості по кредиту "Укрексімбанк" має право використати кошти Державного валютного фонду України.

Місцевим господарським судом встановлено, що на протязі 1993-1995 року, на виконання Індивідуальної Кредитної Угоди № 5/0810/5149, Консорціумом німецьких банків "АКА" протягом 1993 - 1995 року перераховано суму в розмірі 50566500,00 німецьких марок на користь фірми "Сіменс АГ" за Контрактом № 022.

03 березня 1995 року Консорціум німецьких банків "АКА" повідомив про підтвердження фірмою "Сіменс АГ" 02.06.1994 року середньозваженої дати поставки, та визначив графік погашення кредиту.

Листом № 19/1-49 від 12.07.1993року НВО "Реле та автоматика" звернулося до Президента України з проханням доручити Укрексімбанку здійснити переказ авансового платежу за зовнішньоторговельним контрактом враховуючи необхідність найскорішого забезпечення реалізації кредитної лінії.

Місцевим господарським судом встановлено, що станом 01.03.2012 року витрати державного бюджету на виконання Індивідуальної кредитної угоди № 5/0810/5149, укладеної в забезпечення виконання зобов'язання НВО "Реле та автоматика", по контракту № 022 від 02.10.1992 р. перед фірмою "Сіменс АГ складають 25854240,90 Євро, що за курсом НБУ становить 277811729,87 грн.

В той, же час, заборгованість по виконанню зобов»язання НВО "Реле та автоматика" по вищезазначеному контракту загалом становить 37170367,94 Євро, що за курсом НБУ становить 399406977,65 грн., з яких заборгованість за кредитом - 25854240,90 Євро, що за курсом НБУ становить 277811729,87 грн., заборгованість за відсотками - 4678047,28 Євро, що за курсом НБУ становить 50267049,51 грн., заборгованість за комісією - 148963,53 Євро, що за курсом НБУ становить 1600658,71 грн., штрафні санкції-37118,76 Євро, що за курсом НБУ становить 398852,43 грн.; авансовий платіж на користь фірми "Сіменс АГ", банківські комісії та сплата обов'язкових платежів - 6451997,47 Євро, що за курсом НБУ становить 69328687,13 грн.

Постановою № 1002 від 14.12.1995 р. "Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України" Уряд України встановив, що у разі здійснення гарантом платежів для покриття заборгованості юридичних осіб України за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України, відповідальність позичальників перед державним бюджетом виникає в межах витрат державного бюджету на виконання їх зобов'язань, визначених умовами кредитної угоди між банком - агентом Уряду України і позичальником, з моменту здійснення гарантом зазначених платежів.

Згідно з п.п. 2.2. вищезазначеної Постанови органам державної податкової служби, у разі невідшкодування в місячний термін позичальником іноземного кредиту, одержаного під гарантії Уряду України, витрат державного бюджету, що виникли у зв'язку з покриттям гарантом заборгованості за цим кредитом, забезпечити за поданням відповідних фінансових органів за місцем знаходження позичальника стягнення з нього у безспірному порядку повної суми нездійснених у строк платежів з урахуванням пені.

Постановою президії Вищого арбітражного суду України № 02-7/1-97/192 від 26.01.2001 року по справі № 6/2-7/15 за позовом Холдингової компанії "Реле та автоматика" до Кабінету міністрів України, третя особа - Державний експортно-імпортний банк України, про визнання недійсною постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.1998 р. "Про забезпечення відшкодування витрат державного бюджету, які виникли внаслідок виконання зобов'язань за іноземними кредитами, залученими державною або під державні гарантії" в частині включення в перелік та застосування заходів до ХК "Реле та автоматика" щодо відшкодування витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов'язань Кабінету Міністрів України, підтверджено необхідність відшкодування НВО "Реле та автоматика" збитків державного бюджету, що виникли внаслідок виконання Урядом гарантійного зобов'язання по кредиту, за рахунок якого погашено борг НВО "Реле та автоматика" по контракту № 022 від 02.10.1992 р. перед фірмою "Сіменс АГ".

Обґрунтовуючи підстави стягнення вищезазначеної заборгованості з Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики», як правонаступника НВО "Реле та автоматика", місцевий господарський суд вважав доведеним факт правонаступництва прав та обов»язків Київського науково-виробничого об'єднання реле та автоматики.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ст..35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, яке набрало законної сили, є обов»язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Так, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2004 року відмовлено в задоволенні скарги Семененка І.Г. на рішення голови правління Відкритого акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики» щодо відмови у наданні довідки про заробітну плату за час роботи на Київському науково-виробничому об»єднанні реле та автоматики на протязі 1990-1994 років. Обґрунтовуючи рішення, суд прийшов до висновку, що Відкрите акціонерне товариство «Київський завод реле та автоматики» ідентифікаційний код 00214853 не є правонаступником Київського науково-виробничого об»єднання реле та автоматики», ідентифікаційний код 0576902.

Місцевим судом встановлено, що Наказом Міністерства електротехнічної промисловості СРСР від 26.12.1988 року № 665 Київське ВО реле та автоматики перетворено у Київське науково-виробниче об'єднання реле та автоматики до складу якого ввійшли: Київський завод реле та автоматики ім. 50-річчя СРСР - головне підприємство; Бершадський електротехнічний завод - самостійне підприємство; Закарпатський електротехнічний завод - самостійне підприємство; Кам'янець-Подільський електромеханічний завод - самостійне підприємство; Спеціальне проектно-конструкторське і технологічне бюро реле та автоматики (СКБ) - самостійна організація; Київський електротехнічний завод - структурна одиниця; Зовнішньоторговельна госпрозрахункова фірма "Реле експорт"- структурна одиниця.

Наказом Міністерства електротехнічної промисловості та приладобудування СРСР від 05.07.1991 року № 156 структурна одиниця Зовнішньоторгівельна госпрозрахункова фірма "Релеекспорт" Київського НВО реле та автоматики перетворена на самостійну організацію з статутним фондом та правом юридичної особи, у складі Київського НВО реле та автоматики.

Таким чином, у підпорядкуванні Київського НВО реле та автоматики стало 6 самостійних юридичних осіб і одна структурна одиниця (Київський електротехнічний завод) без права юридичної особи.

Згідно з статутом державного підприємства "Київський завод реле та автоматики", затвердженого Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України та перереєстрованого Державною адміністрацією Жовтневого району м. Києва 04.08.1993 року, підприємство засновано на державній власності, підпорядковано Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України та входить до складу НВО реле та автоматики. Підприємство є юридичною особою, права та обов»язки юридичної особи набуває з дня його державної реєстрації, не має в складі інших юридичних осіб.

Указом Президента України "Про корпоратизацію державних підприємств "від 15.06.1993 р. № 210,93 та "Положення про порядок корпоратизації", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 р. № 508, передбачено, що окремі державні юридичні особи, підпорядковані Мінмашпрому України, підлягали корпоратизації та перетворенню у відкриті акціонерні товариства.

Відповідно до наказу Мінмашпрому України від 31.08.1994 р. № 1196 на базі Київського заводу реле та автоматики створено Відкрите акціонерне товариство "Київський завод реле та автоматики". Статутом ВАТ "Київський завод реле та автоматики" визначено, що товариство засновано шляхом перетворення Державного підприємства «Київський завод реле та автоматики», згідно з Указом Президента України «Про корпоратизацію державних підприємств» від 15.06.1993 року, та є його правонаступником.

На виконання наказу Мінмашпрому України від 27.12.1994 р. № 1741 виконані заходи по створенню на базі ВАТ "Київський завод реле та автоматики" ХК "Реле та автоматики" з об'єднанням у її статутному фонді контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств: ВАТ "Київський електротехнічний завод", ВАТ "Бернадський електротехнічний завод"та ВАТ "Ритм".

Наказом Фонду державного майна України № 10-АТ від 06.04.1995 року створено Холдингову компанію «Реле та автоматика».

Відповідно до п.4.2. Статуту холдингової компанії "Реле та автоматики", вона є правонаступником Київського заводу реле та автоматики.

Холдингова компанія перереєстрована Жовтневою районною радою народних депутатів м. Києва 28.09.1995 р. № 00214853.

Також місцевим господарським судом встановлено, що станом на 01.09.2003 року в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться Відкрите акціонерне товариство «Київський завод реле та автоматики» (ідентифікаційний код 00214853) та Київське науково-виробниче об»єднання реле та автоматика» (ідентифікаційний код 05769202).

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 р. №8 передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" від 18.11.2003 р. №01-8/1427).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про доведеність обставин щодо відсутності правонаступництва Публічним акціонерним товариством «Київський завод реле та автоматики» прав та обов»язків Київського НВО реле та автоматики по виконанню Індивідуальної кредитної угоди № 5/0810/5149, укладеної в забезпечення виконання зобов'язання НВО "Реле та автоматика", по контракту № 022 від 02.10.1992 року.

Переоцінка факту відсутності правонаступництва Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики» вищезазначеного обов»язку НВО "Реле та автоматика" буде свідчити про поставлення під сумнів судового рішення по справі №2-3412, що є недопустимим.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики» заборгованості в розмірі 987259646,75 грн.

Відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача, за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося судове рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським суд не повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв»язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 року по справі № 14/560(14/560-8/62(1)-45/330)-54/223 - скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики» задовольнити.

Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 року по справі № 14/560(14/560-8/62(1)-45/330)-54/223.

Прийняти нове:

Відмовити в задоволенні позову Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України до Публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики", Київського науково-виробничого об'єднання реле та автоматики; треті особи: Публічне акціонерне товариство "Державний експортно - імпортний банк України"; Міністерство фінансів України; Державна податкова служба у місті Києві; Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення 987259646,75 грн.

Стягнути з Кабінету Міністрів України (01008 м.Київ, вул. Грушевського, 12/2) на користь Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики» (03680 м. Київ, б-р І.Лепсе,6 код ЄДРПОУ 00214853) судовий збір в розмірі 32 190 (тридцять дві тисячі сто дев»яносто) грн. 00 коп.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Київський завод реле та автоматики» (03680 м. Київ, б-р І.Лепсе,6 код ЄДРПОУ 00214853) з Державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 870 (вісімсот сімдесят) грн. 00 коп., сплаченого платіжним дорученням № 995 від 20.09.2012 року та платіжним дорученням № 996 від 21.09.2012 року. Оригінали платіжних доручень № 995 від 20.09.2012 року та № 996 від 21.09.2012 року залишити в матеріалах справи № 5011-53/4681-2012.

Видачу наказів, на виконання постанови, доручити Господарському суду м. Києва.

Справу №14/560(14/560-8/62(1)-45/330)-54/223 направити до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України

Головуючий суддя Сітайло Л.Г.

Судді Буравльов С.І.

Руденко М.А.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.06.13 року