Рішення

від 20.06.2013 по справі 906/703/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" червня 2013 р. Справа № 906/703/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Онищук В.О. - дов. № 230 від 08.01.13р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" (с.Жданівка Хмільницького району Вінницької області)

до Державного підприємства "Новочорторийське" (с.Нова Чортория Любарського району Житомирської області)

про стягнення 17325,00 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 17325,00 грн. боргу за отриманий цукор згідно видаткових накладних № ХМЦ-001055 від 28.07.11р., № ХМЦ-001449 від 07.10.11р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Від відповідача на адресу господарського суду надійшла заява від 19.06.13р. № 31 про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прийняття участі відповідальної особи у слуханні справи за станом здоров'я (а.с.26).

Явка представників сторін в дане судове засідання обов'язковою судом не визнавалась.

Відповідно до пп.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідачем вже направлялася на адресу господарського суду 05.06.13р. телеграма про відкладення судового засідання у зв'язку з хворобою директора (а.с.16).

Враховуючи, що відповідач в обох випадках не надав суду будь-яких доказів на підтвердження заявлених клопотань про відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає їх як зловживання своїми процесуальними правами з метою затягнути розгляд справи, а тому вважає за необхідне та можливе прийняти рішення у справі за відсутності представника відповідача. При цьому судом враховується той факт, що відповідач не був позбавлений можливості направити в судове засідання будь-якого представника.

У зв'язку з цим, заяву відповідача про відкладення розгляду справи суд залишає без задоволення.

Відповідач відзиву на позов не подав, вимог ухвал суду від 20.05.13р. та від 06.06.13р. не виконав.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем згідно видаткових накладних: № ХМЦ-001055 від 28.07.11р., № ХМЦ-001449 від 07.10.11р. (а.с.8,9) та довіреностей: № 53 від 28.07.11р., № 57 від 28.09.11р. (а.с.10,11) було отримано від позивача товар - цукор на загальну суму 17325,00 грн.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, юридичні факти.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Таким чином, за фактом поставки позивачем відповідачу товару, у останнього виникло зобов'язання щодо його оплати.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно даних позивача, відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого товару не виконав.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Обов'язок боржника (покупця) оплатити отриманий товар виник після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (ч.1 ст.692 ЦК України).

З письмових пояснень представника позивача від 06.06.13р. № 1091 також видно, що позивач неодноразово звертався до відповідача в усному порядку щодо проведення розрахунків за отриманий товар, на що відповідач запевняв, що ним будуть виконані зобов'язання по оплаті товару (а.с.19).

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Подані позивачем докази свідчать, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка на момент вирішення спору становить 17325,00 грн., що підтверджується довідками позивача: № 1090 від 06.06.13р., № 1140 від 20.06.13р. (а.с.18,27), підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.12р. (а.с.20) та іншими матеріалами справи.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 17325,00 грн. боргу за отриманий цукор згідно видаткових накладних № ХМЦ-001055 від 28.07.11р., № ХМЦ-001449 від 07.10.11р.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Новочорторийське", 13120, с.Нова Чортория Любарського району Житомирської області, вул.Леніна 3, ідентифікаційний код 35365821:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке", 22050, с.Жданівка Хмільницького району Вінницької області, вул.Заводська 2, ідентифікаційний код 00692245 - 17325,00 грн. боргу за отриманий цукор згідно видаткових накладних № ХМЦ-001055 від 28.07.11р., № ХМЦ-001449 від 07.10.11р. та 1720,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.06.13

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 2 прим.:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).