Рішення

від 14.06.2013 по справі 910/5314/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5314/13 14.06.13

За позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", м.Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю "СЕМІВІАН КОНСАЛТИНГ", м.Київ провиселення з нежитлового приміщення Суддя - Жагорнікова Т.О.

Представники сторін:

від позивача Жидейкіна Н.Д. (дов. №155/1/03-12 від 02.01.2013 р.); від відповідачане з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (надалі - КП «Київжитлоспецексплуатація») звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМІВІАН КОНСАЛТИНГ» (надалі - ТОВ «СЕМІВІАН КОНСАЛТИНГ») про виселення та повернення нежитлового приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач фактично користується нежитловим приміщенням в будинку №14-а літ. А на вул. Сивашській площею 515,40 кв.м. без договору оренди на використання приміщенням, у зв'язку з тим, що вказане приміщення заходиться у господарському віданні у позивача, останній звернувся до суду з вимогами про виселення відповідача та повернення вказаного приміщення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2013 р. порушено провадження у справі № 910/5314/13 розгляд справи призначено на 16.04.2013 р.

До початку судового засідання 12.04.13 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 16.04.2013 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору та на запитання суду, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання16.04.2013 р. не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подав.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №910/5314/13 від 16.04.2013 р., на підставі ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 16.05.2013 р.

До початку судового засідання 16.05.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи до матеріалів справи.

В судовому засіданні 16.05.2013 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору та просив задовольнити позов у повному обсязі, надав клопотання про продовження строку розгляду справи.

Відповідач в судове засідання 16.05.2013 р. не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №910/5314/13 від 16.05.2013 р., на підставі ст. 69, 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 30.05.2013 р., продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів.

До початку судового засідання 24.05.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли уточнення до позовних вимог.

У зв`язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. у відрядженні, розпорядженням заступника голови господарського суду Києва від 30.05.2013 р. справу було передано судді Ващенко Т.М. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2013 р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею Ващенко Т.М. та призначено розгляд справи на 14.06.2013 р.

У зв'язку із поверненням з відрядження судді Жагорнікової Т.О., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням заступник голови господарського суду міста Києва від 10.06.2013 р. справу було передано судді Жагорніковій Т.О. для подальшого розгляду справи.

До початку судового засідання 13.06.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 14.06.2013 р. представник позивача надав заяву про відмову від позову в частині повернення нежитлового приміщення.

Дослідивши надані докази, суд вирішив припинити провадження в частині повернення нежитлового приміщення позивачу та розглядати позовні вимоги в частині виселення відповідача з нежитлового приміщення.

Представник відповідача у судове засідання 14.06.2013 р. не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01004, м. Київ, вул.. Пушкінська, 25-А, оф. 4; фактична адреса: 02090, м.Київ, вул. Сивашська, 14-а Літ А на які було відправлено ухвали суду що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №23-07/1219-1 від 07.05.2013 р. Проте поштові відправлення з ухвалами господарського суду міста Києва повертались до суду з відміткою «закінчення терміну зберігання».

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

встановив:

Відповідно до рішення Київської міської ради від 13.01.1992 р. за № 26 «Про формування комунального майна міста та районів» нежиле приміщення в будинку № 14-а (згідно з поверховим планом БТІ: № 14-а літер А) на вул. Сивашській у м. Києві віднесено до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Згідно з розпорядженням представника Президента України від 29.05.1992 р. № 368 «Про створення державного комунального виробничого житлово-ремонтного об'єднання закріплено за виробничим житлово-ремонтним об'єднанням (правонаступник - КП «Київжитлоспецексплуатація») на праві повного господарського відання.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено повноваження органів місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здавати об'єкти права комунальної власності в оренду відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями, зокрема, є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, та підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Відповідно до п. 2.2.5. Статуту КП «Київжитлоспецексплуатація» предметом діяльності останнього, зокрема, є ведення обліку нежитлового фонду, що знаходиться в повному господарському віданні підприємства, передача його в користування на договірних засадах з дозволу власника або уповноваженого ним органу, здійснення контролю за виконанням договорів оренди нежилих приміщень.

Пунктом 3.1. Статуту КП «Київжитлоспецексплуатація» закріплено, що підприємство має право виступати заставодавцем, передавати, здавати в оренду, обмінювати, надавати безоплатно в тимчасове користування або позику закріплене за ним майно, в т.ч. будівлі і споруди тільки за згодою власника або органу, уповноваженого управляти майном.

Як свідчать матеріали справи, а саме Акт обстеження нежилих приміщень щодо фактичного використання нежилих приміщень в будинку № 14-а літер А на вул. Сивашській від 19.02.2013 р., відповідач фактично користується вказаним нежилим приміщенням площею 515,40 кв.м. без договору оренди на використання цього приміщення.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що раніше спірне приміщення орендувалось Російсько-Українським спільним підприємством «Київіжсервіс» за Договором оренди від 15.04.2004 р. за № 04/1330, строк дії якого закінчився 27.11.2006 р.

Відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2008 р. у справі №35/353, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2009 р. виселено "Київіжсервіс" Російсько-Українське спільне підприємство по сервісному обслуговуванню автомобілів і мотоциклів випускаючих заводом Іжмаш" з нежитлового приміщення, загальною площею 515,4 кв. в будинку № 14-а літера А по вул. Сивашській в м. Києві та зобов'язано повернути зазначене приміщення КП "Київжитлоспецексплуатація".

Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 22.07.2010 р. у справі №2/190 виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Орбіта-26 ЛТД" з нежилого приміщення площею 515,40 кв.м. в будинку № 14-а літер А на вул.Сивашській та повернути вказане приміщення Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація".

Згідно зі статтями 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", правовою підставою зайняття комунального майна є договір оренди.

Враховуючи, що між сторонами відсутні договірні відносини, користування відповідачем спірним нежилим приміщенням, яке йому не належить, є протиправним (відповідно до роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності» від 02.04.1994 р. № 02-5/225 (п.5), - незаконним є володіння чужим майном без законних підстав або коли такі підстави були, а потім відполи).

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

Статтею 136 Господарського кодексу України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем та доказів існування у нього правових підстав для користування спірним майном не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача щодо виселення відповідача з нежитлового приміщення підлягають задоволенню.

Крім того, в судовому засіданні 14.06.2013 р. представник позивача надав заяву про відмову від позову в частині повернення нежитлового приміщення позивачу.

Розглянувши подану позивачем заяву про часткову відмову від позову суд приймає відмову та припиняє провадження у справі в частині повернення нежитлового приміщення позивачу, виходячи з нижчевикладеного.

Як передбачено ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до пункту 3.10 постанови пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», визначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Згідно із ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Заява підписана представником позивача - Жидейкіною Ніною Данилівною за довіреністю №155/1/03-12 від 02.01.2013 р., яка має право відмовлятися від позовних вимог.

Суд, розглянувши письмову заяву позивача та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що часткова відмова позивача від позову не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів. У зв'язку з цим, суд приймає відмову Комунального підприємства Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" від позову в частині повернення нежитлового приміщення.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Згідно із п. 4. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на прийняття господарським судом часткової відмови позивача від позову, суд відповідно до ст. 78, п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 80, 82-85, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" задовольнити частково.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕМІВІАН КОНСАЛТИНГ" (01004, м.Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) з нежитлового приміщення загальною площею 515,4 кв. в будинку № 14-а літера А по вул. Сивашській в м. Києві.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМІВІАН КОНСАЛТИНГ" (01004, м.Київ, вул. Пушкінська, 25-А, оф. 4; ідентифікаційний код 35624948) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) судовий збір у розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

4. Припинити провадження у справі в частині повернення нежитлового приміщення загальною площею 515,4 кв. в будинку № 14-а літера А по вул. Сивашській в м. Києві Комунальну підприємству Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 14.06.2013 р.

Суддя Т.О. Жагорнікова