Рішення

від 18.06.2013 по справі 914/2129/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.13 р. Справа № 914/2129/13

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «Суходільський спиртовий завод», с.Суходоли Бродівського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтезгруп», с.Лисятичі Стрийського району Львівської області

про стягнення 13461,78 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ширков В.В. - представник

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Державного підприємства «Суходільський спиртовий завод», с.Суходоли Бродівського району Львівської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтезгруп», с.Лисятичі Стрийського району Львівської області про стягнення 13461,78 грн., з яких: 10000 грн. заборгованості, 700 грн. штрафу, 1810 грн. пені, 711,78 грн. 3% річних, 240 грн. індексу інфляції, а також судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 03.06.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 18.06.2013р.

Позивачем явку представника в судове засідання забезпечено, позов підтримано.

Відповідачем явку представника в засідання суду не забезпечено. Проте, на адресу суду повернулась кореспонденція з адреси відповідача зазначеної у позовній заяві (82421, Львівська область, Стрийський район, с.Лисятичі, вул.Садова, 6) з відміткою відділу пошти: «за даною адресою немає».

Позивачем подано витяг Головного управління статистики у Львівській області №20-09/506 від 11.04.2013р. про місцезнаходження відповідача ТзОВ «Синтезгруп» (ідентифікаційний код 34677868) за адресою зазначеною в позовній заяві (82421, Львівська область, Стрийський район, с.Лисятичі, вул..Садова, 6). Оскільки, згідно ст. 64 ГПК України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала суду надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином, то відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Судом встановлено:

25.05.2010 року між ДП «Суходільський спиртовий завод» та ТзОВ «Синтезгруп» було укладено договір купівлі-продажу №25-05/01, у відповідності до умов якого «ДП «Суходільський спиртовий завод» зобов»язався продати, а ТзОВ «Синтезгруп» прийняти та оплатити розчинник для флексографських друкарських фарб марки ФС-Б».

На виконання умов зазначеного вище договору позивачем відвантажено, а відповідачем прийнято, згідно видаткових накладних №РН-0000018 від 26.05.2010 року, №РН-0000020 від 10.06.2010 року, №РН-0000021 від 10.06.2010 року розчинник для флексодрукарських фарб в кількості 43 348 літрів, на загальну суму 132 124,70 грн. з ПДВ.

Таким чином, позивачем зобов'язання за договором купівлі-продажу №25-05/01 від 25.05.2010 року виконано повністю.

Відповідно до п.5.2 договору сторони узгоджено умови оплати - 100 % попередньої оплати партії товару.

Однак, всупереч умовам, передбаченим п. 5.2. договору купівлі-продажу №25-05/01 від 25.05.2010 року відповідачем здійснено оплату переданого позивачем товару частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача лише 122 124,70 грн.

19.04.2013 року позивачем було направлено претензію за №23-юр. від 18.04.2013 року з вимогою повернути кошти за отриманий товар, яка повернулась без вручення її адресату по причині відсутності за адресою: 82421, Львівська область, Стрийський район, с.Лисятичі, вул..Садова, 6.

Тому, станом на день вирішення спору у ТзОВ «Синтезгруп» перед ДП «Суходільський спиртовий завод» існує заборгованість у розмірі 10 000 грн.

За прострочення виконання зобов'язання позивачем нараховано 700 грн. штрафу, 1810 грн. пені, 711,78 грн. 3% річних, 240 грн. індексу інфляції.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 526,530, ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Не допускається одностороння відмова від зобов'язання.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином вимоги позивача про стягнення 711,78 грн. 3% річних, 240 грн. індексу інфляції підставні і підлягають стягненню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 700 грн. штрафу і 1810 грн. пені, то судом зазначається наступне.

У відповідності до ст.1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки, сторонами у договорі купівлі-продажу №25-05/01 від 25.05.2010 року не передбачено нарахування пені та штрафу за прострочення виконання зобов'язання, то суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача 700 грн. штрафу і 1810 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, то суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення 10000 грн. боргу, 711,78 грн. 3% річних і 240 грн. індексу інфляції.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтезгруп», 82421, Львівська область, Стрийський район, с.Лисятичі, вул.Зелена, 6, код ЄДРПОУ 34677868) на користь Державного підприємства «Суходільський спиртовий завод» (80641, Львівська область, Бродівський район, с.Суходоли, код ЄДРПОУ 00374752) 10000 грн. боргу, 711,78 грн. 3% річних і 240 грн. індексу інфляції, 1399,70 грн. судового збору.

3. В решта позову - відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Повний текст рішення оформлено і підписано - 20.06.2013р.

Суддя Станько Л.Л.