Постанова

від 19.06.2013 по справі 805/7912/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 р. Справа №805/7912/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі судового засідання Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області, смт. Тельманове

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», с. Кузнецово-Михайлівка

про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2814 грн. 52 коп., та зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 35 грн. 35 коп.

за участю представників:

від позивача: Бороденко О.О. - за дов.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Управлінням Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області заявлено позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2814 грн. 52 коп., та зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 35 грн. 35 коп.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в порушення вимог статей 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідачем не своєчасно та не в повному обсязі сплачено єдиний внесок до органу Пенсійного фонду України, внаслідок чого склалась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період січень-лютий 2013 року у розмірі 2814 грн. 52 коп. Окрім цього, зазначив, що за період 2012 року відповідачем не відшкодовані витрати на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просить стягнути в сумі 35 грн. 35 коп. Правовою підставою стягнення зазначеної суми зазначив норми пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень суду не надав, заяви про розгляд справи без участі представника суду також не надав.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колос» зареєстровано як юридична особа та включено до ЄДРПОУ за номером 25600008, є платником єдиного внеску та платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 № 2464-VI (надалі - Закон № 2464).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Недоїмкою відповідно до даного Закону вважається сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 закріплено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як передбачено частинами 1, 5, 8, 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державної казначейської служби України для його зарахування, Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Судом встановлено, що відповідачем до органу Пенсійного фонду України (позивача у справі) були подані звіти про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 213 року, відповідно до якого відповідачем самостійно визначено суму єдиного внеску, що підлягає сплаті у розмірі 1407 грн. 26 коп., та за лютий 2013 року - у розмірі 1407 грн. 26 коп.

Абзацами 6, 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464 закріплено, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Таким чином, відповідач має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2814 грн. 52 коп., що також підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску за період з 1 січня 2013 року по 16 квітня 2013 року.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (надалі - Закон № 400) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (надалі - Інструкція № 21) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 21 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Пунктом 6.8 Інструкції № 21 закріплено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Згідно з пунктом 6.9 Інструкції № 21 відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Судом встановлено, що відповідач у порушення зазначених вимог законодавства, не вносив до органу Пенсійного фонду (позивача у справі) фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 у встановлені строки. Таким чином, відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 35 грн. 35 коп., що також підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 1 січня 2013 року по 16 квітня 2013 року.

Доказів відшкодування заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2814 грн. 52 коп., та зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 35 грн. 35 коп. відповідач не надав суду. Наявність у відповідача суми боргу на час розгляду справи підтверджена позивачем шляхом надання суду карток особового рахунку платника єдиного внеску та по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2, розрахунку суми позову станом на 16 квітня 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2814 грн. 52 коп., та зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 35 грн. 35 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» (код ЄДРПОУ 25600008) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2814 грн. 52 коп. (дві тисячі вісімсот чотирнадцять гривень п'ятдесят дві копійки).

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» (код ЄДРПОУ 25600008) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період 2012 року в розмірі 35 грн. 35 коп. (тридцять п'ять гривень тридцять п'ять копійок).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 19 червня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.