Постанова

від 19.06.2013 по справі 812/5282/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2013 року Справа № 812/5282/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мирончук Н.В.

при участі секретаря судового засідання: Черніковій Я.В.

за участю представників сторін:

позивача: Третьякової О.В.,

відповідача: Катруха А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно - виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ Оргмін» про стягнення коштів з рахунків у банках у сумі 71135,77 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно- виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ Оргмін» про стягнення коштів з рахунків у банках у сумі 71135,77 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач має у користуванні земельну ділянку. За відповідачем утворився податковий борг в сумі 71135,77грн. який складається:

- податок на додану вартість. Сума до стягнення становить 49830,11 грн

- орендна плата. Сума до стягнення орендної плати становить 21305,66 грн.

З метою стягнення податкового боргу позивачем відповідачу було вручено податкову вимогу № «Ю»35 від 25.02.2013 року. Зазначена вимога отримана відповідачем.

Представник позивача під час судового засідання надав суду уточнений адміністративний позов, в якому зазначив, що станом на 18.06.2013 року відповідачем частково погашено суму податкового боргу з податку на додану вартість на суму 20000,00грн. В зв'язку з цим, ДПІ у м.Сєвєродонецьку зменшує позовні вимоги в частині стягнення боргу з ПДВ і повідомляє, що станом на 18.06.2013 року сума до стягнення становить 29967,96 грн.

Представник відповідача під час судового засідання проти задоволення позову Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби не заперечував. Надав суду заяву про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, шляхом розстрочення боргу протягом 3 місяців, щомісяця, починаючи з 01 серпня 2013 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - ТОВ Інженерно-виробниче підприємство «Сєвєродонецький МЦ Оргмін» зареєстрований виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області (а.с.6-7,25), взятий на облік до ДПІ у м. Сєвєродонецьк як платник податків 31.05.1995 року №1358 (а.с.9) та є платником ПДВ з 17.01.2006 року (26).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем 19.02.2013 року подано до податкового органу звітну податкову декларацію з ПДВ за січень 2013 року, в якій ним самостійно зазначено суму ПДВ яка підлягає сплаті в бюджет у сумі 14365,00грн. (а.с.16-18).

20.03.2013 року відповідачем було подано до податкового органу звітну податкову декларацію з ПДВ за лютий 2013 року, в якій ним самостійно зазначено суму ПДВ яка підлягає сплаті в бюджет у сумі 45028,00грн. (а.с.14-15).

19.04.2013 року відповідачем було подано до податкового органу звітну податкову декларацію з ПДВ за березень 2013 року, в якій ним самостійно було зазначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет у сумі 14419,00грн. (а.с.19-20).

Відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 287.3. ст..287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

05.02.2013 року відповідачем подано до податкового органу звітну податкову декларацію з орендної плати за землю за 2013 рік, в якій ним самостійно зазначено річну суму земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника в сумі 127324,85 грн., з яких з січня по листопад 2013 року по 10610,40 грн.,щомісячно, за грудень 10610,45 грн. (а.с.21-22).

Відповідно до довідки за відповідачем станом на 18.06.2013 року числиться заборгованість з орендної плати за землю в сумі 21305,66 грн., з ПДВ в сумі 29967,96 грн. (а.с.44), що також підтверджується карткою платника податків (а.с.40-43).

Позивачем застосовувалися заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме: вручено відповідачу податкову вимогу №35 від 25.02.2013 року (а.с.23) та активи платника податків зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.29).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Виходячи з вище викладено, суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення справи за позовом податкового органу про стягнення коштів на суму податкового боргу в розмірі 51273,62 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника у добровільному порядку не сплатив, вимоги податкового органу, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, шляхом розстрочення суми боргу протягом 3 місяців, щомісяця, починаючи з 01 серпня 2013 року суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що в матеріалах справи міститься заява представника ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області, якою він не заперечує проти надання відповідачу розстрочки суми податкового боргу, суд приходить до висновку, що заява відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничого підприємства "Сєвєродонецький МЦ Оргмін" щодо встановлення способу та порядку виконання рішення по справі 812/5282/13-а підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ Оргмін» про стягнення коштів з рахунків у банках у сумі 51273,62 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ Оргмін» (код 21821729), кошти за податковим боргом з: - орендної плати за землю в сумі 21305,66 грн. (двадцять одна тисяча триста п'ять гривень 66 коп.) на користь Держави р/р № 33218812700080 код платежу 13050200, банк ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м.Сєвєродонецьку, код 37944909;

-податку на додану вартість в сумі 29967,96 грн. (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім гривень 96 коп.) на користь Держави р/р №31111029700080 код платежу 14010100, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м.Сєвєродонецьку, код 37944909.

Встановити спосіб, строк і порядок виконання судового рішення шляхом сплати суми боргу протягом 3 місяців, щомісяця, починаючи з 01 серпня 2013 року по 12 вересня 2013 року - податковий борг з податку на додану вартість за лютий 2013 року в сумі 15225,95 грн., з 15 серпня 2013 року по 26 вересня 2013 року - орендна плата за земельну ділянку за січень-лютий 2013 року в сумі 10611,54 грн., з 12 вересня 2013 року по 23 жовтня 2013 року - податковий борг з орендної плати за земельну ділянку за березень 2013 року в сумі 10610,40 грн. (десять тисяч шістсот десять гривень 40 коп.), з 12 вересня 2013 року по 23 жовтня 2013 року - податковий борг з податку на додану вартість за березень 2013 року в сумі 14419,00грн. (чотирнадцять тисяч чотириста дев'ятнадцять гривень 00 коп.), з 23 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2013 року - пеня по орендній платі за земельні ділянки за січень-березень 2013 року в сумі 83,72 грн.(вісімдесят три гривні 72 коп.).

Позивачу внести дані у картки особових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничого підприємства «Сєвєродонецький МЦ Оргмін».

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано

Суддя Н.В. Мирончук