Рішення

від 19.06.2013 по справі 910/9448/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9448/13 19.06.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто» ДоПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» Простягнення 2 895,92 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаКонько Ю.Ю. Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (далі - Відповідач) про стягнення 2 895,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.05.2013 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 19.06.2013 р.

05.06.2013 р. через канцелярію суду надійшов лист від МТСБУ №7/2-28/13788 від 30.05.2013 р. з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ по полісу №ВЕ/5678233.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, позовні вимоги, підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103021714686, яке отримано останнім 27.05.2013 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

27.01.2011 р. між ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», правонаступником якого є позивач та Власенко А.В. укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №19G-0397521, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, що не суперечать чинному законодавству України, які пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, автомобілем «Hyundai», державний реєстраційний номер АІ 9833 ВС.

15.04.2011 р. о 09 годині 00 хвилин водій Чорна А.А., керуючи транспортним засобом автомобілем «ЗАЗ 1102», державний реєстраційний номер 29636 КН, рухаючись на перехресті вул.вул. Чорновола-Андрющенка в м. Києві, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Hyundai», державний реєстраційний номер АІ 9833 ВС, що підтверджується довідкою Відділу ДАІ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.06.2010 р. у справі №3-5361/11 водія Чорну А.А. визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту №295 про оцінку автомобіля «Hyundai», державний реєстраційний номер АІ 9833 ВС, складеного 08.06.2011 р. ТОВ «Український експертний центр «Експерт-Сервіс Авто», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai», державний реєстраційний номер АІ 9833 ВС, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 3 405,92 грн.

Страховим актом №122042 від 11.07.2011 р. пошкодження транспортного засобу марки «Hyundai», державний реєстраційний номер АІ 9833 ВС, внаслідок ДТП, що сталося 15.04.2011 р. о 09 годині 00 хвилин на перехресті вул.вул. Чорновола-Андрющенка в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 3 715,73 грн.

На підставі страхового акту позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив на рахунок філії «Автоцентр на Печерську» (СТО) суму страхового відшкодування у розмірі 3 715,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1102 від 18.07.2011 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 3 715,73 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина Чорної А.А., яка керувала автомобілем «ЗАЗ 1102», державний реєстраційний номер 29636 КН, встановлена у судовому порядку.

Як вбачається із витягу МТСБУ, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Чорною А.А. транспортного засобу автомобіля «ЗАЗ 1102», державний реєстраційний номер 29636 КН, застрахована -відповідачем згідно із полісом №ВЕ/5678233.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВЕ/5678233) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії полісу з 17.11.2010 р. по 16.11.2011 р.

Згідно витягу по полісу №ВЕ/5678233 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Чорна А.А., а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації нею автомобіля транспортного засобу автомобіля «ЗАЗ 1102», державний реєстраційний номер 29636 КН була застрахована відповідачем.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Претензією №122042/24 від 16.11.2011 р. , позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 3 405,92 грн.

Останній відповіді на заяву у визначені п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) строки не надав, відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Матеріалами справи (звіт №295 від 08.06.2011 р.) підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai», державний реєстраційний номер АІ 9833 ВС становить 3 405,92 грн., а до позивача перейшло право вимоги у розмірі 3 715,73 грн.

Полісом №ВЕ/5678233, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відтак, розмір страхового відшкодування в порядку регресу зменшується на суму франшизи у розмірі 510,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №ВЕ/5678233 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 2 895,92 грн. (3 405,92 грн. - розмір відновлювального ремонту - 510,00 грн. франшизи).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 2 895,92 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний код 26508532) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, провулок Ново-Печерський, 19/3, ідентифікаційний код 25965081) грн. страхове відшкодування у розмірі 2 895 (дві тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2013 р.