Ухвала

від 12.06.2013 по справі 2а-348/12/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД —————————————————————— У Х В А Л А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И 12 червня 2013 р.Справа № 2а-348/12/1470 Категорія: 8.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І., суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлісавтотранс" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлісавтотранс" про зупинення видаткових операцій на рахунках, –                                        ВСТАНОВИЛА: У січні 2012 року податковий орган звернувся з вищевказаним поданням. В обґрунтування подання зазначалось, що товариство не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року подання було задоволено. Зупинено видаткові операції на рахунках ТОВ «Укрлісавтотранс» (код 31612923, юридична адреса м. Миколаїв, вул.. Новозаводська, 16/2), що знаходяться у банках: р/р 26001290562000 в АТ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005; р/р 26001301131572 в ПАТ «Банк Форум», м. Київ, МФО 322948; р/р 26004060071477 в Миколаївському РУ «Приватбанк», м. Миколаїв, МФО 326610., до складання акту опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або погашення податкового боргу в повному обсязі. Не погоджуючись з даною постановою суду товариство подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та направити справу на новий розгляд. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах подання і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Укрлісавтотранс» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 26.07.01 р. На обліку відповідач перебуває у ДПІ Ленінського району м. Миколаєва.    22.07.11 р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва провела документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укрлісавтотранс» з питань повноти нарахування податку на додану вартість за 2011 рік, результати якої було оформлено Актом №2291/15-20/31612923. В ході перевірки податківці дійшли висновку про необхідність збільшена податкових зобов'язань ТОВ «Укрлісавтотранс» з податку на додану вартість на суму 33628 гривень. 02.09.11 р. уповноваженою особою ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення №0003091520 про донарахування ТОВ «Укрлісавтотранс» додаткового податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 33629 гривень. Як пояснив в судовому засіданні суду першої інстанції директор ТОВ «Укрлісавтотранс» про зазначене рішення податкового органу йому відомо, але це додаткове податкове зобов'язання не сплачувалося підприємством, оскільки на його думку податкове повідомлення-рішення №0003091520 від 02.09.11 р. є незаконним та необґрунтованим. Разом з тим, як повідомив директор ТОВ «Укрлісавтотранс» підприємство не оскаржувало податкове повідомлення-рішення №0003091520 від 02.09.11 р. ні в адміністративному ні в судовому порядку. Відсутність скарг на це рішення підтвердили також і представники ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва. Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Укрлісавтотранс» в передбачений п.56.3 ст.56 ПК України не оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку, грошове зобов'язання визначене ним є в теперішній час узгодженим, поки інші не буде доведене підприємством у судовому порядку. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що  відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України. За змістом п.п.56.2, 56.3 ст.56 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству він має право оскаржити його до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 днів. Відповідно до п.56.17, процедура закінчення адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. Отже ТОВ «Укрлісавтотранс» в передбачений п.56.3 ст.56 ПК України не оскаржило податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку, а відтак грошове зобов'язання визначене ним є на цей час узгодженим, поки інші не буде доведене підприємством у судовому порядку. Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції виходив із того,  що відповідач помилково вважає, що ухвала про закриття провадження у справі №2-9890/11/1470 за поданням ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва до ТОВ «Укрлісавтотранс» про стягнення 31424,48 гривень, спростовує наявність у нього податкового боргу. Зазначена ухвала є лише перешкодою для стягнення цієї заборгованості у спрощеному порядку, передбаченому ст.183-3 КАС України за поданням податкового органу, оскільки між сторонами є спір про право, але не є перешкодою для відповідного стягнення у позовному провадженні. В силу вимог п.89.1.2 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Враховуючи наявність податкового боргу та факт його несплати, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва обґрунтовано дійшла висновку про необхідність застосування до ТОВ «Укрлісавтотранс» інституту податкової застави. В ході судового розгляду встановлено, що 24.10.11 р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва вручило під розпис особисто директору ТОВ «Укрлісавтотранс» повідомлення про запрошення платника податків до органів державної податкової служби для питань реєстрації податкової застави. Зазначений факт визнається відповідачем, разом з тим, що 11.11.11 р., а також і в подальшому ним не було передано майно у податкову заставу, не допущений податковий керуючий. 19.01.11 р. податковим керуючим ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва складено Акт про перешкоджанню платником податків виконанню повноважень податкового керуючого. У відповідності до п.89.4 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.    В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що подання податкового органу є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись  ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, – УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлісавтотранс" залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року у справі № 2а-348/12/1470 – залишити без змін. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. Головуючий:                                                                              О.І. Шляхтицький Суддя:                                                                                         О.В. Джабурія Суддя:                                                                                         А.В. Крусян