Постанова
від 03.06.2013 по справі 823/1564/13-а
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

03 червня 2013 року Справа № 823/1564/13-а

11 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гайдаш В.А.,

при секретарі - Журавель Т.В.,

за участю:

представників позивача - Терещенка С.І. (за довіреністю), Ковальчук Д.В. (за довіреністю),

представника відповідача - Теслі В.І. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський ливарний завод» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

29.04.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю «Смілянський ливарний завод» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000342200 та № 0000352200 від 18 квітня 2013 року.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки, на підставі якої складено акт від 03.04.2013 р. № 572/22/35505844 щодо дотримання вимог податкового законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ «Рослит» встановлено порушення ТОВ «Смілянський ливарний завод» п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 та п.п. 138.1, 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на адміністративний позов, та просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступні обставини.

ТОВ «Смілянський ливарний завод» як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 35505844, зареєстроване 11.12.2007р., станом на час розгляду справи перебуває на обліку в Смілянській ОДПІ та зареєстроване платником податку на додану вартість.

Посадовою особою Смілянської ОДПІ 27 і 28 березня 2013 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Смілянський ливарний завод», за наслідками якої складено акт від 03.04.2013 р. № 572/22/35505844. За змістом висновків акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Смілянський ливарний завод» п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 138.1, 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 18.04.2013 р. № 0000342200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 3520 грн. 00 коп. та № 0000352200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2631 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що Смілянською ОДПІ отримано лист №40183/7/22-2 від 29.12.2012 р. від ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецьк, яким повідомлено про перевірку ТОВ «Рослит» та надано акт перевірки з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «Дніпрокамиш». В ході проведення перевірки було встановлено, що ТОВ «Рослит» змінило своє місцезнаходження.

Як зазначає у своїх запереченнях представник відповідача, 23.10.2012 р. з ГВПМ ДПІ у м. Черкаси отримано відповідь, що ТОВ «Рослит» за адресою: 18016, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 289, не знаходиться та невідомо його місцезнаходження.

Відповідно до статуту ТОВ «Смілянський ливарний завод» предметом його діяльності є лиття металів. Підприємство в технологічному процесі сталевого лиття постійно використовує фарбу антипригарну, тип АПС-1, що підтверджується випискою з технологічної інструкції №02-10 «Нанесення роздільного та протипригарного покриття, ґрунтовка виливок» та технологічними картами.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2011 р. начальником цеху Пашиним С.Д. на ім'я директора підприємства Завітневича О.М. було сформовано заявку на дачу розпорядження на забезпечення в червні 2011 р. фарбою антипригарною, тип АПС-1 в кількості 800 кг.

26.05.2011 р. директором ТОВ «Смілянський ливарний завод» та ТОВ «Рослит» була направлена оферта на поставку підприємству фарби в кількості 800 кг., яка була акцентована підприємством-продавцем.

В судовому засіданні встановлено, що в червні 2011 р. між ТОВ «Смілянський ливарний завод» та ТОВ «Рослит» здійснювались операції з поставки фарби термостійкої для протипригарних покриттів тип АПС-1, кількість, асортимент та ціна якого було визначено у рахунках-фактурах № СФ-0000665 від 01.06.2011 р. та № СФ-0000724 від 10.06.2011 р.

Згідно видаткової накладної № РН-0000636 від 01.06.2011 р. вбачається, що ТОВ «Рослит» відвантажено на користь ТОВ «Смілянський ливарний завод» фарбу термостійку для протипригарних покриттів АПС-1 в кількості 300 кг.

Згідно видаткової накладної № РН-0000700 від 10.06.2011 р. вбачається, що ТОВ «Рослит» відвантажено на користь ТОВ «Смілянський ливарний завод» фарбу термостійку для протипригарних покриттів АПС-1 в кількості 500 кг.

З наявних в матеріалах справи виписок з банківського рахунку позивача вбачається, що розрахунки між сторонами за даною поставкою здійснені у повному обсязі. За наслідками вищезазначених операцій ТОВ «Рослит» були виписані на користь ТОВ «Смілянський ливарний завод» податкові накладні №636 від 01.06.2011 р. та №700 від 10.06.2011р.

В судовому засіданні встановлено, що транспортування товару відбувалось підприємством-перевізником вантажів - ТОВ «Нова пошта» за рахунок ТОВ «Рослит», що підтверджується товарно-транспортними накладними. Крім цього, факт отримання фарби в кількості згідно видаткових та податкових накладних підтверджується документами на внутрішнє пересування на території заводу.

Відповідно до п.п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14 ПК України, зазначено, що податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у т.ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як зазначено п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка згідно з п. 201.6 цього кодексу є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст. 201 ПК України).

З вищенаведеного вбачається, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, виписані ТОВ «Рослит» та скріплені печаткою та відповідають іншим вимогам, встановленим вказаними вище правовими нормами.

Судом встановлено, що ТОВ «Смілянський ливарний завод» повністю оплатило поставлену контрагентом фарбу, що підтверджується відповідними документами.

Таким чином, позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже, і правомірність відображення їх уподатковій звітності.

Крім того, суд зазначає, що на момент здійснення господарських операцій та складання податкових накладних ТОВ «Рослит» знаходилось в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, було зареєстроване як платник податків в податковому органі. На момент здійснення господарської операцій та складання податкових накладних ТОВ «Рослит» мало право проводити податкові накладні на кожну поставку товару.

Що стосується позиції відповідача щодо невідповідностей в копіях документів, а саме товарно-транспортних накладних іншим документам, судом встановлено, що транспортування товару відбувалося підприємством - перевізником вантажів - ТОВ «Нова пошта» за рахунок ТОВ «Рослит».

З товарно-транспортних накладних №56510000191401 від 01.06.2011 р. та №56510000198384 від 10.06.2011 р., що знаходяться в матеріалах справи вбачається, що вини скріплені відповідними печатками юридичних осіб, містять інформацію про отримувача товару.

З наведеного вище вбачається, що ТОВ «Смілянський ливарний завод» дотримано необхідні умови для формування витрат та податкового кредиту.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 9, 69-72, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби № 0000342200 та № 0000352200 від 18 квітня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський ливарний завод» (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Київська, 22, ідентифікаційний код 35505844) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп., сплаченого відповідно до квитанції № k8/Т/41 від 29 квітня 2013 року та платіжного доручення № 10 від 14 травня 2013 року та витрати на правову допомогу в сумі 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 20 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш

Повний текст постанови виготовлений 05 червня 2013 року

Дата ухвалення рішення03.06.2013
Оприлюднено26.06.2013

Судовий реєстр по справі —823/1564/13-а

Ухвала від 17.10.2013

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мельничук В.П.

Постанова від 03.06.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.А. Гайдаш

Ухвала від 15.05.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.А. Гайдаш

Ухвала від 30.04.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.А. Гайдаш

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні