Ухвала

від 11.06.2013 по справі 255/2494/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

5

Головуючий в суді першої інстанції: Переверзева Л.І.

Доповідач: Ковалюмнус Е.Л.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Ковалюмнус Е.Л.,

суддів Кондакова Г.В., Калініч Н.І.,

при секретарі Шатохіній А.А.,

за участю:

прокурора Красної К.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши апеляційну скаргу прокурора на вирок Ворошилівського районного суду м.Донецька від 05 квітня 2013 року, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12013050810000562 яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Мар’їнського району Донецької області, громадянин України, українець, який має середню освіту, директор ФХ «Зернове-2007», раніше не судимий, адреса мешкання: АДРЕСА_1,

визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.366, ч.1 ст.222, ч.2 ст.222 КК України та призначено покарання:

- за ч.1 ст.222 КК України у вигляді штрафу в прибуток держави в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 (один) рік;

- за ч.2 ст.222 КК України у вигляді штрафу в прибуток держави в сумі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 (один) рік;

- за ч.1 ст.366 КК України у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1(один) рік.

Згідно ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1(один) рік.

Згідно зі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування основного покарання звільнено з іспитовим строком на 2 (два) роки за умови, якщо він протягом визначеного строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього в силу статті 76 КК України обов'язки - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку, 30 січня 2013 року в денний час доби, ОСОБА_3 будучи на підставі наказу № 1 від 25.12.2008 року посадовою особою, а саме директором ФХ «Зерновое-2007» (код ЕГРПОУ 36261229), зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, знаходячись в приміщенні ФХ «Зерновое-2007» за вищевказаною адресою, діючи умисно та незаконно, маючи намір на підроблення офіційного документу, для подальшої подачі його до банківської установи, з метою отримання грошового кредиту, підробив документ, довідку про доходи на своє ім'я, внісши невідповідні дійсності дані відносно отриманих доходів та підробивши підпис від імені неіснуючого головного бухгалтера ОСОБА_4 Так, на персональному комп'ютері, ОСОБА_2 виготовив довідку про доходи вих.№86 від 29.01.2013 року внісши дані, що він працює на посаді директора ФХ «Зерновое-2007» з 20.01.2009 року та його дохід з серпня 2012 року по січень 2013 року складає 48674 гривні 04 копійки, внісши до неї неправдиві відомості в частині розміру заробітної плати та отриманого доходу. Після чого власноручно в графі Директор ФХ «Зерновое-2007» поставив свій підпис, а в графі «Гол. бухгалтер» підробив підпис від імені неіснуючого головного бухгалтера ОСОБА_4 та завірив відтиском печатки ФХ «Зерновое-2007». Після чого, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 надав вказаний підроблений документ до Донецької філії ПАТ «Альфа Банк», розташованої по вул. Університетська, 12 у м.Донецьку.

Крім цього, 1 лютого 2013 року в денний час доби, ОСОБА_3 знаходячись в приміщенні ФХ «Зерновое-2007» за адресою: Донецька область, Марьїнський район, с. Новоукраїнка, вул. Садова, 70а, діючи умисно та незаконно, маючи намір на підроблення офіційного документу, для подальшої подачі його до банківської установи, з метою отримання грошового кредиту, підробив документ, довідку про доходи на своє ім'я, внісши невідповідні дійсності дані відносно отриманих доходів та підробивши підпис від імені неіснуючого головного бухгалтера ОСОБА_5 Так, на персональному комп'ютері ОСОБА_2, виготовив довідку про доходи вих. №86 від 01.02.2013 року, внісши дані, що він працює на посаді директора ФХ «Зерновое-2007» з 20.01.2009 року та його дохід з серпня 2012 року по січень 2013 року складає 26744 гривні 85 копійки, внісши до неї неправдиві відомості в частині розміру заробітної плати, та отриманого доходу. Після чого, власноручно в графі Директор ФХ «Зерновое-2007» поставив свій підпис, а в графі «Гол. бухгалтер» підробив підпис від імені неіснуючого головного бухгалтера ОСОБА_5, та завірив відтиском печатки ФХ «Зерновое-2007». Після чого, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, надав вказаний підроблений документ до Донецької філії ПАТ Банк «Траст», розташованої по вул. Постишева, 118 у м.Донецьку.

31 січня 2013 року о 9 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 знаходячись в приміщенні відділення АТ «Дельта Банк», розташованого по вул. Університетська, 12 у м.Донецьку, з метою оформлення кредитного договору в АТ «Дельта банк» та отримання грошових коштів в сумі 60 000 гривень, діючи навмисно, із корисних мотивів, незаконно пред'явив співробітнику АТ «Дельта Банк», завідомо неправдиву інформацію, а саме: довідку про доходи на своє ім'я, яку він підробив самостійно, видану за вих. № №86 від 29.01.2013 року про те, що він працює на посаді керівника ФХ «Зернове-2007» з 20.01.2009 року та його дохід з серпня 2012 року по січень 2013 року складає 48674 гривні 04 копійок, що не відповідало дійсності. Проте ОСОБА_2 у видачі кредиту було відмовлено.

Крім цього, 6 лютого 2013 року о 9 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 знаходячись в приміщенні відділення ПАТ Банк «Траст», розташованого по вул. Постишева, 118 у м. Донецьку, з метою оформлення кредитного договору в ПАТ Банк «Траст» та отримання грошових коштів в сумі 35 000 гривень, діючи навмисно, повторно, із корисних мотивів, незаконно пред'явив: співробітнику ПАТ Банк «Траст», завідомо неправдиву інформацію, а саме: довідку про доходи на своє ім'я, яку він підробив самостійно, видану за вих. № 86 від 01.02.2013 року про те, що він працює на посаді керівника ФХ «Зернове-2007» з 20.01.2009 року та його дохід з серпня 2012 року по січень 2013 року складає 26744 гривні 85 копійок. Проте ОСОБА_2 у видачі кредиту було відмовлено.

До апеляційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора на вирок Ворошилівського районного суду м. Донецька, в якій прокурор просить даний вирок суду стосовно ОСОБА_2, скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність. Просить ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. 222 ч .1, 222 ч. 2, 366 ч. 1 КК України та призначити покарання: - за статтею 222 ч.1 КК України у вигляді штрафу в прибуток держави в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 (один) рік; - за статтею 222 ч.2 КК України у вигляді штрафу в прибуток держави в сумі 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 (два) роки; - за статтею 366 ч.1 КК України у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 (три) роки. Згідно статті 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 (три) роки. Згідно зі статтею 75 КК України ОСОБА_2 від відбування основного покарання звільнити з іспитовим строком на 3 (три) роки за умови, якщо він протягом визначеного строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього в силу ст.. 76 КК України обов'язки - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. Вважає, що вирок незаконний і необґрунтований з підстав неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність. На його думку, суд правильно дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 222 ч.1, 222 ч.2, 366 ч.1 КК України, правильно кваліфікував його дії за вищевказаними статтями. Але, при призначенні обвинуваченому покарання суд, в порушення положень ст.65 КК України, не врахував ступінь та тяжкість вчиненого правопорушення. Крім того, при призначенні додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням opгaнiзaцiйнo-poзпopядчих функцій судом в порушення ст.70 КК України при призначенні остаточного покарання не правильно застосовано поглинання більш суворим покаранням менш суворого та призначено позбавлення права строком на 1 рік.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, думку обвинуваченого ОСОБА_2, який не заперечував проти апеляції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволенні апеляційної скарги прокурора, скасування вироку в частині призначення додаткового покарання та постановити свій вирок, за наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Винність обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до матеріалів справи доказана зібраними по справі доказами, яким дана належна правова оцінка та ніким не оспорюється, у зв'язку з чим апеляційним судом не перевіряється.

Фактичні обставини та кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 не оспорюється, а тому апеляційним судом не перевіряється.

Як вбачається з апеляції прокурора, вирок Ворошилівського районного суду м.Донецька від 05 квітня 2013 року оскаржено ним з мотивів неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Доводи прокурора про те, що при призначенні обвинуваченому покарання суд, в порушення положень ст. 65 КК України, не врахував ступінь та тяжкість вчиненого правопорушення є необґрунтованими та не відповідають дійсності. Так, у вироку Ворошилівського районного суду м. Донецька від 05 квітня 2013 року зазначено, що при призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.

Доводи прокурора про те, що при призначенні додаткового покарання судом в порушення ст.70 КК України, при призначенні остаточного покарання не правильно застосовано поглинання більш суворим покаранням менш суворого та призначено позбавлення права строком на 1 рік, суд визнає доречними та обґрунтованими.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2013 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з подальшими змінами, встановлений ст.70 КК (2341-14) порядок, згідно з яким суд зобов'язаний призначити покарання окремо за кожний злочин, а потім остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів, стосується як основних, так і додаткових покарань.

Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2013 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з подальшими змінами, однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей (санкцій частин статей) КК (2341-14).

Вирішуючи питання про призначення міри покарання суд першої інстанції порушив вимоги ст.70 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне додаткове покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1(один) рік, при цьому, призначивши додаткова покарання за кожне з кримінальних правопорушень однаковий строк - 1 рік. Таким чином судом першої інстанції не зазначено, яке з додаткових покарань менш тяжке поглинене більш тяжким.

Так на думку колегії суддів, судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_2 призначено справедливе, необхідне та достатнє для виправлення засудженого та попередження нових злочинів покарання за кожний злочин окремо.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

На підставі вищевикладеного, частково погоджуючись із доводами прокурора, викладеними в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить висновку, що вирок суду підлягає скасуванню з постановою нового вироку в частині призначення остаточного додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_2

Таким чином колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 більш суворе остаточне додаткове покарання, ніж призначено судом першої інстанції.

На думку колегії суддів необхідно визнати ОСОБА_2 винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. 222 ч .1, 222 ч. 2, 366 ч. 1 КК України та призначити покарання:

- за статтею 222 ч.1 КК України у вигляді штрафу в прибуток держави в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 (один) рік;

- за статтею 222 ч.2 КК України у вигляді штрафу в прибуток держави в сумі 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 (один) роки;

- за статтею 366 ч.1 КК України у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 / роки/.

Згідно статті 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 (два) роки.

Згідно зі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування основного покарання звільнити з іспитовим строком на 2 (два) роки за умови, якщо він протягом визначеного строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього в силу статті 76 КК України обов'язки - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 404, 407, 420 КПК України, колегія суддів -

ЗАСУДИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора на вирок Ворошилівського районного суду м. Донецька від 05 квітня 2013 року - задовольнити частково.

Вирок судді Ворошилівського районного суду м. Донецька від 05 квітня 2013 року щодо ОСОБА_3 - скасувати в частині призначення додаткового покарання.

Вважати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.366, ч.1 ст.222, ч.2 ст.222 КК України та призначити покарання:

- за статтею 222 ч.1 КК України у вигляді штрафу в прибуток держави в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 (один) рік;

- за статтею 222 ч.2 КК України у вигляді штрафу в прибуток держави в сумі 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 (один) роки;

- за статтею 366 ч.1 КК України у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 / роки/.

Згідно статті 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 (два) роки.

Згідно зі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування основного покарання звільнити з іспитовим строком на 2 (два) роки за умови, якщо він протягом визначеного строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього в силу статті 76 КК України обов'язки - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді