ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
13 червня 2013 р. Справа № 802/2225/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Альчука Максима Петровича,
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Чернівецького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
до: ОСОБА_2
про: стягнення допомоги по безробіттю
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі Чернівецького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю.
Позов мотивований тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства, перебуваючи на обліку в районному центрі зайнятості та отримуючи допомогу по безробіттю, працювала згідно цивільно-правового договору в ТОВ "Подільські цукроварні" з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року та отримувала дохід за виконану роботу, однак дану інформацію приховала. У своїй заяві про надання статусу безробітного ОСОБА_2 зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с.5).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, окремо зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду невідомі, письмових заперечень суду не надано. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлялась належним чином.
Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на те, що відповідача повідомлено належним чином про судові засідання, його неявка за вказаних обставин не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована 06.12.2010 року в Чернівецькому районному центрі зайнятості як така, що шукає роботу. 13.12.2010 року відповідачем до Чернівецького районного центру зайнятості подано заяву про призначення допомоги по безробіттю та надання статусу безробітного (а.с.5). Наказом директора Чернівецького районного центру зайнятості від 13.12.2010 року № НТ 101213 відповідачу надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю (а.с.6).
04.01.2013 року до Чернівецького районного центру зайнятості від Пенсійного фонду України надійшла інформація щодо перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ "Подільські цукроварні" в період перебування на обліку в районному центрі зайнятості, а саме з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року.
31.01.2013 року Чернівецьким районним центром направлено до ТОВ "Подільські цукроварні" запит № 01-04/132 щодо підтвердження трудових відносин з ОСОБА_2 в період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року (а.с.7).
14.02.2013 року ТОВ "Подільські цукроварні" листом вих. № 96 від 14.02.2013 року позивачу надано відповідь, що ОСОБА_2 у період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року перебувала у трудових відносинах з останнім та отримала за вказаний період заробітню плату в розмірі 2000 грн. (а.с.8-9).
22.02.2013 року на підставі вищевказаної відповіді позивачем складено акт про розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (а.с10).
11.03.2013 року директором Чернівецького районного центру зайнятості винесено наказ № 13 про повернення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_2 в сумі 2355,90 грн. (а.с.11). Проте станом на 30.04.2013 року відповідач повернула лише 97 грн., що в свою чергу стало причиною звернення позивача з даним позовом до суду.
Визначаючись стосовно позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
Об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього Закону.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Відповідно до п. б ч. 3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Відповідно до п.12 постанови Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007 року «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення"
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням ( 1266-2001-п ), затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.
Отже відповідачу було виплачено допомоги по безробіттю за період з 01.07.2011 року по 08.10.2011 року на загальну суму 2355,90 грн.
Пунктами 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1, визначено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
Згідно із ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідальність особи за порушення вимог законодавства з питань соціального забезпечення на випадок безробіття передбачена абз. 1 ч. 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", відповідно до якої, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, із системного аналізу з'ясованих судом обставин адміністративної справи та положень чинного законодавства, суд приходить до висновку, що кошти по безробіттю, виплачені ОСОБА_2 Чернівецьким районним центром зайнятості, були отримані нею протиправно, на підставі поданих недостовірних відомостей, а тому підлягають стягненню на користь позивача.
У відповідності до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Чернівецького районного центру зайнятості (вул. Лісова, 19, смт. Чернівці, Чернівецький район, Вінницька область, 24100, код ЄДРПОУ 21723033, р/р 37175001000911 УДКСУ у Чернівецькому районі, МФО 802015) 2258,90 грн. виплаченої допомоги по безробіттю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2013 |
Оприлюднено | 26.06.2013 |
Номер документу | 31964862 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Альчук Максим Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні