КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/642/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 червня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Переяслав- Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року у справі за позовом Переяслав- Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба рекламного сервісу» про скасування державної реєстрації юридичної особи, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба рекламного сервісу» про скасування державної реєстрації юридичної особи.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року позов задоволено.
Припинено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба рекламного сервісу», як юридичної особи.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, «Служба рекламного сервісу» зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією.
За результатами перевірки позивачем встановлено, що ТОВ «Служба рекламного сервісу» відсутнє за місцезнаходженням, про що складено висновок про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням .
Витягу (довідки) з Єдиного державного реєстру із записом про відсутність юридичної особи TOB «Служба рекламного сервісу» за вказаним її місцезнаходженням позивачем суду не надано.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців і є спеціальним нормативним актом з цих питань.
Згідно з частиною 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:
- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;
- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;
- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Тобто, перелік підстав для припинення юридичної особи є виключним.
Однією із підстав для припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у п. 2 ч. 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (частина 2 статті 110 Цивільного кодексу України). Тобто, саме ці особи мають право звертатися з вимогою про припинення юридичної особи за наявності вищевказаних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що суб'єкт владних повноважень може звернутись до адміністративного суду з позовом виключно у випадках та з підстав, передбачених законом.
Отже, колегія суддів вважає, що податковий орган - позивач у справі не є тією особою, яка наділена повноваженнями ініціювати припинення юридичної особи з підстав визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.
Підпунктом 20.1.12 п. 20.1 ст.20 ПК України, визначено, що орган державної податкової служби має право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Проте, з урахуванням вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та вимог ст. ст. 20, 21 ПК України таке звернення може мати місце не у всіх випадках, визначених ст. 38 Закону, а лише тоді, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.
Отже, податковий орган має право на звернення з вимогою про припинення суб'єктів господарювання у випадку, коли підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів ДПС декларацій, документів фінансової звітності згідно із законодавством.
Тому, колегія суддів приходить до висновку, що органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності- згідно із законодавством.
Так, п. 8.6 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом ДПА України №80 від 19 лютого 1998 року (зі зміна та доповненнями) - якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом року в органи ДПС податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник ОДПС приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про припинення юридичної особи чи фізичної особи-підприємця.
Доказів, які б свідчили про неподання відповідачем протягом року до ОДПС податкових декларацій, документів фінансової звітності, позивач не надав.
Отже, до компетенції органів державної податкової служби не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, звернення до суду з вимогою припинення юридичної особи, на підставі визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути з моменту його внесення, виходить за межі повноважень органів державної податкової служби, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивач не вправі виходити за межі наданих йому законом повноважень, до яких не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, у тому числі щодо дотримання порядку реєстрації, а вимога про припинення державної реєстрації може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію або учасником юридичної особи, тому вимоги позивача виходять за межі повноважень органів державної податкової служби.
А тому, постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування, з постановленням нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Переяслав- Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції - задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволені позову Переяслав- Хмельницькій об'єднаній державній податковій інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба рекламного сервісу» про скасування державної реєстрації юридичної особи відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М.Ганечко
Судді: А.Ю.Коротких
О.Г.Хрімлі
Повний текст постанови виготовлений 25.06.2013 року.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2013 |
Оприлюднено | 21.06.2013 |
Номер документу | 31965562 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Ганечко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні