Рішення

від 19.06.2013 по справі 916/969/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" червня 2013 р.Справа № 916/969/13

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Одісей-сервіс"

До відповідача : Публічного акціонерного товариства "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ"

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору : Одеська міська рада

про визнання дійсним договору купівлі-продажу

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Глущенко Р.І., представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Від 3-ої особи: Асташенкова О.І., представник за довіреністю

Суть спору : Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Одісей-сервіс" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ", в якій просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу частки у колективній власності нерухомого майна - 846/1000 частин на комплексну нежитлову будівлю, загальною площею 757,7 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 102 укладений між Відкритим товариством "Одеснафтопродукт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Одісей-Сервіс" від 03.08.2001р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.04.2013р. суддею Д'яченко Т.Г. порушено провадження у справі №916/969/13.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2013р. залучено Одеську міську раду до участі у справі №916/969/13 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Публічним акціонерним товариством "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на адресу реєстрації (яка не змінювалась, що вбачається з витягу з ЄДР станом на 07.03.2012р. і на 18.06.2013р., що також вбачається з наявних у матеріалах справи поштових повідомлень про вручення ухвал суду. З огляду на вищевикладене, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Відповідно до наданих суду усних пояснень представника Одеської міської ради, третьою особою вирішення спору залишається на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд встановив.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про право власності №003647 від 10.08.1999р. Відкритому акціонерному товариству "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" на праві колективної власності належали 846/1000 об'єкту - комплексного нежитлового будинку загальною площею 757,7 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 102. Свідоцтво було видане на підставі розпорядження Київської райадміністрації Одеського міськвиконкому від 23.07.1999р. № 1198.

03.08.2001р. між Відкритим акціонерним товариством "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одісей-сервіс" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу частки у колективній власності №4/ІІ/01 (далі за текстом - Договір), на підставі якого Продавець на підставі рішення правління ВАТ "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" від 05.01.2001р. продав, а Покупець купив частку Продавця в розмірі 846/1000 у колективній власності на комплексну нежитлову будівлю загальною площею 757,7 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 102.

У відповідності до п. 1.2 Договору об'єкт продажу перебуває у колективній власності Продавця та фірми „Гомер" (дочірнє підприємство) код 21030465.

Відповідно до положень п.п. 2.1,2.2 Договору договірна ціна об'єкту складала 520000грн., у т.ч. 86666,67 грн. ПДВ, яку Покупець зобов'язався сплатити на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше 26.04.2010р. по узгодженому графіку платежів.

У додатку 1 до Договору купівлі-продажу фірмою „Гомер" (дочірнє підприємство), як співвласником колективної власності нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 102, надано ВАТ "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" згоду на продаж частки у колективній власності в розмірі 846/1000 будівлі Покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Одісей-сервіс".

12.09.2001р. на виконання умов Договору купівлі-продажу Відкритим акціонерним товариством "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" передано 846/1000 частки у колективній власності на комплексну нежитлову будівлю загальною площею 757,7 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 102, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Одісей-сервіс" прийнято придбане згідно Договору нерухоме майно.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії платіжного доручення № 587 від 13.09.2006р. та довідки центрального відділення ПАТ „Марфін Банк" у м. Одесі від 10.06.2013р. № 2445/01, на поточний рахунок № 26009121561, що належав ВАТ "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ", 13.09.2006р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Одісей-сервіс" надійшли грошові кошти у сумі 520000 грн. на виконання умов Договору купівлі-продажу від 03.08.2001р.

Відповідно до залучених до матеріалів справи копій договору оренди земельної ділянки від 20.01.1995р. (що є додатком до рішення Одеського міськвиконкому від 18.02.1995р. №59), рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 07.09.1996р. № 366 спільному українсько-російському підприємству „Овідій-Ойл" було надано у користування земельну ділянку площею 960 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 102 терміном на 50 років.

В свою чергу, відповідно до укладеної 11.07.2001р. між Фірмою СП „Овідій Ойл", в особі дочірнього підприємства „Гомер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одісей-сервіс" угоди про уступку права на оренду земельної ділянки, у зв'язку з переходом права власності на 846/1000 частки у колективній власності на нежилу будівлю загальною площею 757,7 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 102, до ТОВ "Одісей-сервіс", починаючи з 01 серпня 2001р. Фірмою СП „Овідій Ойл" відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Одісей-сервіс" свої права на оренду земельної ділянки площею 960 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 102.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.06.2013р., що відображені у витягу, копія якого наявна у матеріалах справи, Відкритим акціонерним товариством "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" було змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ".

17.01.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Одісей-сервіс" зверталось до відповідача з листом вих. № 15, у якому просило нотаріально посвідчити Договір купівлі-продажу від 03.08.2001р., посилаючись на те, що положення діючого Цивільного кодексу України вимагають проведення державної реєстрації нерухомого майна, проведення якої, в свою чергу, унеможливлює відсутність нотаріального посвідчення договору.

Листом Публічного акціонерного товариства "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" у відповідь від 01.02.2012р. вих. № 01/65 позивачу було відмовлено у проведенні нотаріального посвідчення Договору від 03.08.2001р., з посиланням на небажані значні фінансові витрати, пов'язані з оплатою послуг нотаріусу та платежами, визначеними податковим законодавством.

Відповідно до залученої до матеріалів справи довідки КП „МБТІ та РОН" від 10.06.2013р. № 4028-06/775, станом на 31.12.2012р. державна реєстрація переданого за умовами Договору від 03.08.2001р. нерухомого майна зберігається за ВАТ "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ".

Відповідно до залучених до матеріалів справи договорів з водопостачальними, енергопостачальними організаціями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Одісей-сервіс" володіє та користується нерухомим майном за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 102. Крім того, згідно довідки ДПІ в Київському районі м. Одеси від 06.03.2012р. № 393/15-03/15 Товариством з обмеженою відповідальністю "Одісей-сервіс" вносилась плата за землю своєчасно та у повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним, на думку позивача, ухиленням відповідача від нотаріального оформлення Договору, що позбавляє позивача можливості у повній мірі реалізувати свої права на спірне майно та направлені на визнання договору купівлі-продажу частки у колективній власності нерухомого майна від 03.08.2001р. дійсним.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Положення частини першої статті 58 Конституції України передбачено те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. При цьому, як вбачається з офіційного тлумачення вказаної норми основного Закону Конституційним Судом України положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи) (Рішення Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.1999р.).

Таким чином, на думку суду, надання правової оцінки судом спірним правовідносинам сторін повинно відбуватись з урахуванням чинного законодавства на момент виникнення правовідносин - укладення договору купівлі-продажу.

На момент виникнення спірних правовідносин (укладення договору купівлі-продажу від 03.08.2001р.) поширювали свою дію положення Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., відповідно, діючий Цивільний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Відповідно ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Положення ст. 227 ЦК УРСР передбачали обов'язкове посвідчення договорів купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Відповідно, обов'язкового нотаріального посвідчення укладених договорів купівлі-продажу будівель між юридичними особами не передбачалось.

Згідно ст. 128 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як було встановлено судом, умови договору купівлі - продажу від 03.08.2001р. сторонами виконано у повному обсязі, в результаті чого позивач у розумінні положень ст.128 ЦК УРСР набув право власності на 846/1000 частки у колективній власності на комплексну нежитлову будівлю загальною площею 757,7 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 102.

Між тим, спір між позивачем та відповідачем виник, у зв'язку з відмовою у проведенні нотаріального посвідчення Договору, яке вимагається для реєстрації переходу права власності на набуте майно.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

З урахуванням того, що набуття права власності на нерухоме майно відбулось у позивача до набрання чинності діючим ЦК України, положення ст. 657 якого передбачають обов'язкове проведення державної реєстрації та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, з урахуванням принципів недопущення зворотної дії у часі положень діючого законодавства, в частині вимог до форми та порядку укладення договору, на думку суду, необхідною та достатньою мірою захисту прав та інтересів позивача у справі буде визнання договору купівлі - продажу від 03.08.2001р. дійсним, у відповідності до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, як такого, що виконаний сторонами у повному обсязі, що надасть Товариству з обмеженою відповідальністю "Одісей-сервіс" можливість зареєструвати своє право на придбане нерухоме майно та реалізувати щодо даного майна усі права власника.

У відповідності до змісту положень ст. 1 ГПК України підставою для звернення сторони до господарського суду України є захист своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Приймаючи до уваги вищевикладене, на думку суду, позовні вимоги є підтвердженими належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим законні права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання дійсним договору купівлі-продажу частки у колективній власності №4/ІІ/01 від 03.08.2001р., тому позовні вимоги задовольняються судом у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1147 грн. покладаються на відповідача на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу частки у колективній власності нерухомого майна - 846/1000 частин на комплексну нежитлову будівлю, загальною площею 757,7 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 102, укладений між Відкритим товариством "Одеснафтопродукт" (65063, м. Одеса, пров. 2-й Артилерійський, 6, код 03482749) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одісей-Сервіс" (65063, м. Одеса, пров. 2-й Артилерійський, 6, код 25418491) від 03 серпня 2001р. № 4/ІІ/01.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСНАФТОПРОДУКТ" (65063, м. Одеса, пров. 2-й Артилерійський, 6, код 03482749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одісей-Сервіс" (65063, м. Одеса, пров. 2-й Артилерійський, 6, код 25418491) 1147 (тисяча сто сорок сім) грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 20 червня 2013р.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.