Рішення

від 20.06.2013 по справі 905/3776/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.06.2013р. Справа № 905/3776/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехмонтаж-метал»,

ЄДРПОУ 33956931, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбудінвестхолдинг»,

ЄДРПОУ 35237258, м.Донецьк

про стягнення 1953 грн. 91 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Тітов Я.А.-адвокат

від відповідача: Петракова Т.Н.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехмонтаж-метал», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбудінвестхолдинг», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 1953 грн. 91 коп., у тому числі основний борг в сумі 1803 грн. 09 коп., пеня в сумі 125 грн. 63 коп. та три проценти річних в сумі 25 грн. 19 коп.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати вартості товару, отриманого за видатковою накладною №РН-13537 від 26.10.2012р.

Відповідач у відзиві на позов від 18.06.2013р. визнав позовні вимоги про стягнення основного боргу та штрафних санкцій. Одночасно, відповідач заперечує проти покладення на нього витрат позивача на оплату послуг адвоката на суму 1835 грн. 20 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно із ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Погоджена дія двох або більше сторін є дво- чи багатостороннім правочином.

Як встановлено судом, згідно видаткової накладної №РН-13537 від 26.10.2012р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар: пінопласт с-25 1000х1000х100 - у кількості 100.0000 та пінопласт с-25 1000х1000х50 - у кількості 10.0000 на суму 1803 грн. 09 коп. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму з боку відповідача не заперечується.

Таким чином, за висновками суду, з урахуванням вимог ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України внаслідок передачі позивачем товару та прийняття останнього відповідачем, між сторонами виникли відповідні зобов'язання.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, сторонами у видатковій накладній №РН-13537 від 26.10.2012р. був обумовлений строк оплати за отриманий відповідачем товар, а саме зазначено, що оплата товару має бути здійснена відповідачем протягом одного дня.

Таким чином, за висновками суду, відповідач повинен був сплатити вартість отриманого від позивача товару за видатковою накладною №РН-13537 від 26.10.2012р. в строк до 27.10.2012р.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 1803 грн. 09 коп. за отриманий по видатковій накладній №РН-13537 від 26.10.2012р. товар (пінопласт) , всупереч ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбудінвестхолдинг», м.Донецьк не виконало.

За приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 28.10.2012р. по 15.04.2013р. нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача три проценти річних в сумі 25 грн. 19 коп.

Як встановлено судом, розрахунок суми трьох процентів річних, проведений позивачем, є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач у відзиві на позов від 18.06.2013р. визнав позовні вимоги про стягнення основного боргу та, зокрема, трьох процентів річних.

Згідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову в частині вимог про стягнення основного боргу та трьох процентів річних не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, виходячи з того, що позов в цій частині доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення основного боргу в сумі 1803 грн. 09 коп. та трьох процентів річних в сумі 25 грн. 19 коп. підлягають задоволенню.

Позивачем на підставі ч.6 ст.231 Господарського кодексу України також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 125 грн. 63 коп. за період з 28.10.2012р. по 15.04.2013р.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписом п.6 ст.230 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Одночасно, згідно ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У частині 2 ст.343 Господарського кодексу України прямо вказується на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін.

Як встановлено судом, зобов`язання між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтех-монтаж-метал», м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбудінвестхолдинг», м.Донецьк виникли внаслідок передачі позивачем товару за видатковою накладною №РН-13537 від 26.10.2012р. та прийняття останнього відповідачем.

Доказів наявності узгодження сторонами можливості застосування санкцій у вигляді стягнення неустойки за невиконання даного зобов'язання позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи, що сторонами не погоджено можливість нарахування пені за несвоєчасне виконання покупцем своїх зобов'язань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного правопорушення не встановлений, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 123 грн. 63 коп. підлягають залишенню без задоволення.

При цьому, суд не приймає визнання відповідачем позовних вимог про стягнення пені, враховуючи, що вказані позовні вимоги є неправомірними.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволених позовних вимог.

Згідно з п.3 резолютивної частини позовної заяви позивачем заявлено про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 1835 грн. 20 коп.

Відповідно до ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Зокрема, як встановлено судом, 15.04.2013р. між позивачем та адвокатом Титовим Я.А. був укладений договір №15 про надання адвокатських послуг, додаткова угода №1 до договору №15 від 15.04.2013р. Згідно договору адвокат зобов`язується надати замовнику комплекс адвокатських послуг, пов`язаних з захистом прав та охоронюваних законом інтересів замовника, пов`язаних зі зтягненням боргу за поставлений несплачений товар з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбудінвестхолдинг», м.Донецьк. Додатковою угодою визначено об`єм робіт та вартість послуг - 1835 грн. 00 коп. Факт отримання позивачем послуг адвоката по цій справі також підтверджується наданими до матеріалів справи свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №2887 від 23.04.2008р., актом приймання-передачі виконаних робіт від 19.04.2013р., прибутково-касовим ордером №19 від 19.04.2013р.

Таким чином, приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи доказів, що підтверджують понесення позивачем витрат на сплату вартості послуг адвоката, враховуючи, що розмір відшкодування названих витрат повинен бути співрозмірним, тобто не завищеним, приймаючи до уваги часткову неправомірність позовних вимог, господарський суд вважає, що до стягнення з відповідача підлягає 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

При цьому, заперечення відповідача в цій частині судом до уваги не приймаються, як безпідставні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 48, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехмонтаж-метал», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбудінвестхолдинг», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 1953 грн. 91 коп., у тому числі основний борг в сумі 1803 грн. 09 коп., пеня в сумі 125 грн. 63 коп. та три проценти річних в сумі 25 грн. 19 коп., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбудінвестхолдинг» (83001 г.Донецьк, бул.Пушкіна, 2а, ЄДРПОУ 35237258, р/р 26003266366 у АО «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехмонтаж-метал» (83049 м.Донецьк, вул.Воїнська, 16, оф.12, ЄДРПОУ 33956931, п/р 26000060007968 у філіалі КБ ПАТ «Приватбанк» Донецьке РУ, МФО 335496) основний борг в сумі 1803 грн. 09 коп. та три проценти річних в сумі 25 грн. 19 коп., всього заборгованість в сумі 1828 грн. 28 коп., судовий збір в сумі 1609 грн. 87 коп., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 500 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехмонтаж-метал», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбудінвестхолдинг», м.Донецьк відмовити.

В судовому засіданні 20.06.2013р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина