Рішення

від 18.06.2013 по справі 910/10130/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10130/13 18.06.13 За позовом дочірнього підприємства "Каскад Логістик"

до фізичної особи-підприємця Денисенко Лесі Василівни

про стягнення 7171,62 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Жмарьова О.М. (дов. від 15.02.2013)

Від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги дочірнього підприємства "Каскад Логістик" до фізичної особи-підприємця Денисенко Лесі Василівни про стягнення 7171,62 грн. заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 08.03.2011 б/н.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.06.2013 порушено провадження у справі № 910/10130/13 та призначено її до розгляду на 18.06.2013.

В судове засідання 18.06.2013 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судове засідання 18.06.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду від 04.06.2013 за двома адресами отримана відповідачем 08.06.2013 та 10.06.2013, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення відповідно № 03148 0731276 0 та № 03062 0752584 9 (в матеріалах справи).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.03.2011 між дочірнім підприємством «Каскад Логістик» (далі - виконавець, перевізник або позивач) та фізичною особою - підприємцем Денисенко Лесею Василівною (далі - замовник, експедитор або відповідач) був укладений договір-доручення б/н про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні (далі - Договір), який підписаний уповноваженими представниками і скріплений печатками сторін.

Розділами 2 та 3 вказаного Договору сторонами передбачено, що експедитор надає перевізнику оригінал або факсокопію транспортної заявки з підписом відповідальної особи та печаткою на здійснення перевезення вантажу в довільній формі, а перевізник має забезпечити подачу під загрузку транспортного засобу, що придатний для здійснення перевезень, що відповідає вимогам заявки, а також у погоджені сторонами строки.

Пунктом 2.2 Договору сторони узгодили, що відповідач зобов»язаний надавати позивачу транспортну заявку не пізніше ніж 48 годин до початку завантаження.

В заявці сторони погодили, що за понаднормативний простій винна сторона сплачує штраф 500 грн. за кожну добу. Аналогічні умови вказані в п. 5.2 Договору.

Порядок розрахунків сторони визначили розділом 4 Договору, відповідно до п.4.3 якого розрахунки між двома експедиторами здійснюються на протязі 7 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, що підтверджують доставку вантажу отримувачу, якщо інше не вказано в заявці.

23.05.2011 відповідач направив позивачу договір-заявку на перевозку вантажу.

Як зазначено в заявці на перевозку вантажу від 23.05.2011 відповідач мав оплатити послуги позивача протягом 2-3 днів з моменту отримання міжнародних вантажних накладних або їхніх копій.

Судом встановлено та відповідачем не заперечено, що після підписання Договору позивач неодноразово виконував вантажні перевезення за замовленнями відповідача, а відповідач розраховувався за них.

На час виникнення обставин даного спору заборгованість відповідача перед позивачем за попередні перевезення становила 2052 грн. 47 коп., що підтверджено актом звіряння розрахунків, підписаним за затвердженим сторонами 15.06.2011.

Зокрема в рамках вказаного Договору у відповідності до п.2.1 за заявкою відповідачки б/н від 23.05.2011 було здійснено перевезення меблів з м. Перечина Закарпатської області до Німеччини.

Сума фрахту за погодженням сторін складала еквівалент 1500 євро, які відповідач повинний був сплатити через 2-3 дні після отримання міжнародних вантажних накладних або їхніх копій.

Судом встановлено, що перевезення було виконано належним позивачу вантажним автомобілем, держ. номер ВХ 1968 АР, причіп ВХ 2920 XX, відповідно до міжнародної вантажної накладної СМR А№0025432. Вантаж передано належному одержувачу 30 травня 2011 року, що засвідчено печаткою в графі 24 міжнародної накладної, ніяких претензій заявлено не було.

На підставі заявки та п. 5.2. договору позивачем було нараховано 500 грн. за простій 26.05.2011, з чим відповідач погодився, підписавши акт звіряння розрахунків .

Отже, позивачем взяті на себе зобов'язання були виконані належним чином, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень актами виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, за надані послуги відповідачу позивачем був виставлений рахунок за перевезення 01.06.2011, коли курс євро становив 11,467 грн., відповідно сума фрахту складала: 11,467 х 1500 = 17200 грн. 50 коп.

Таким чином загальна сума до сплати за спірне перевезення та за простій склала 17700 грн. 50 коп., що узгоджено сторонами даного спору шляхом підписання акта звіряння розрахунків від 15 червня 2011 року. Згідно вказано акта, в якому сторони зробили зарахування зустрічних грошових однорідних вимог на суму 3018 грн. 22 коп. (штрафні санкції, нараховані позивачу відповідачем), заборгованість відповідача станом на 16 червня 2011 становила 16734 грн. 75 коп.

Документи стосовно спірного перевезення було відправлено на вказану відповідачкою у Договорі адресу рекомендованим листом та отримано нею особисто 14.06.2011, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення. Як зазначає позивач граничний строк сплати за перевезення настав 19.06.2011. Суд не заперечує проти даного твердження позивача.

Як свідчать матеріали справи, в порушення умов договору за перевезення відповідач розрахувався лише частково у сумі 10000 грн.: 05 липня 2011 року перерахував 4000 грн., 15 серпня 2011 року ще 4000 грн. та 16 вересня 2011 року перерахував 2000 грн. В платіжних дорученнях відповідач посилався на виставлений йому рахунок.

Отже, станом на день розгляду справи заборгованість складає 6734 грн. 75 коп.

В зв'язку з затримкою оплати 08 грудня 2011 року відповідачу рекомендованим листом було направлено претензію, яка залишена без відповіді та без задоволення.

25 квітня 2013 року відповідачу повторно було направлено на юридичну адресу повний пакет документів та претензію з вимогою терміново розрахуватись, який був вручений відповідачу 08 травня 2013 року, проте і ця вимога була залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Загальні положення про перевезення викладені в ст.908 ЦК України, відповідно до котрої перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Частиною першою статті 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов»язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві0, а відправник зобов»язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.4 ст.306 ГК України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов»язаною з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. ст. 929 ЦК України, 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов»язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов»язаних з перевезенням вантажу. За цим договором може бути встановлений обов»язок експедитора укладати від свого імені договір перевезення вантажу, забезпечувами відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов»язань, пов»язаних із перевезенням.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 6 734,75 грн.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача три відсотки річних становлять 434,75 грн. Суд здійснив перерахунок нарахованих позивачем 3% річних та прийшов до висновку, що дана сума становить 426,38 грн., саме цю суму суд і стягує з відповідача.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 1717 грн. 92 коп., на відповідача - 2 грн. 58 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов дочірнього підприємства "Каскад Логістик" задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Денисенко Лесі Василівни (03148, м. Київ, Святошинський район, вул. Якуба Коласа, буд. 11, кв. 46, ідентифікаційний номер 3154420282, реєстраційний номер 20059690957) на користь дочірнього підприємства "Каскад Логістик" (29015, м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, буд. 14, оф. 13, код ЄДРПОУ 35478806) основний борг в розмірі 6 734(шість тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 75 коп., три відсотки річних в розмірі 426 (чотириста двадцять шість) грн. 38 коп., судовий збір в розмірі 1 717 (одна тисяча сімсот сімнадцять) грн. 92 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 21.06.2013