Рішення

від 18.06.2013 по справі 908/1366/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 33/39/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.13 Справа № 908/1366/13

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)

до Запорізької сільськогосподарської дослідної станції Інституту олійних культур національної Академії аграрних наук України (69031, м. Запоріжжя, вул. Дослідна Станція, буд. 4-а)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Романова К.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Сарібекян Н.А. - довіреність № 228 від 01.11.2012 р.

від відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Запорізької сільськогосподарської дослідної станції Інституту олійних культур національної Академії аграрних наук України, м. Запоріжжя заборгованості за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 11374 від 01.08.2009 р. в сумі 5788,12 грн. та пені в сумі 99,40 грн. за порушення грошового зобов'язання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 20, 173, 174, 175, 188, 193 ГК України, Закон України «Про електроенергетику», Правила користування електричною енергією, а також на умови укладеного між сторонами договору № 11374 від 01.08.2009 р. про постачання електричної енергії. Позивач зазначає, що за період з 01.07.2012 р. по 24.12.2012 р. у відповідача існує борг за спожиту згідно Договору електроенергію в сумі 5788,12 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.04.2013 р. порушено провадження у справі № 908/1366/13, розгляд якої призначено на 22.05.2013 р.

На підставі ст. 77 ГПК України, ухвалою від 22.05.2013 р., розгляд справи було відкладено до 18.06.2013 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача доводи, викладені у позовній заяві підтримав. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалах від 18.04.2013 р. та від 22.05.2013 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не надав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвали господарського суду від 18.04.2013 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 22.05.2013 р. та від 22.05.2013р. про відкладення розгляду справи на 18.06.2013 р. були направлені судом на адресу відповідача: 69031, м. Запоріжжя, вул. Дослідна Станція, буд. 4-а, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Витяг з ЄДР станом на 30.05.2013 р., наявний в матеріалах справи). Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

В судовому засіданні 18.06.2013 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Як вбачається із матеріалів справи 01.08.2009 р. між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Постачальником електричної енергії , позивачем у справі) та Запорізькою сільськогосподарською дослідною станцією Інституту олійних культур національної Академії аграрних наук України (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір про постачання електричної енергії № 11374 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу, а той оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно п. 2.1 Договору під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до п. 2.3.4 Договору Споживач зобов'язується: оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатка № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».

У відповідності до п. 4.2.1 Договору Споживач, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію, сплачує Постачальнику електроенергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Відповідно до п. 5 Додатку № 4 до Договору «Про порядок розрахунків за активну електричну енергію» Споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою: "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію".

Пунктом 7 додатку № 4 до Договору "Про порядок розрахунків за активну електроенергію", визначено, що за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тари фів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої енергії, згідно даних наданих Споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Згідно п. 11 Додатка № 4 "Порядок розрахунків" до Договору Споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити сплату.

Відповідно до п. 12 Додатку № 4 до Договору "Про порядок розрахунків за активну електроенергію", якщо Споживач не надав "Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання Споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного періоду.

Як свідчать матеріали справи, за період липень - грудень 2012 р. відповідачем було спожито електричної енергії на загальну суму 5788,12 грн.

Так, за липень 2012 року відповідачем було спожито 1086 кВт/год електроенергії, що підтверджується Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію. Позивачем виставлений рахунок № 11374/7а від 26.07.2012 року на суму 1233,74 грн. Рахунок відповідачем не сплачено.

За серпень 2012 року відповідачем було спожито 730 кВт/год електроенергії, що підтверджується Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію. Позивачем виставлений рахунок № 11374/8а від 03.09.2012 року на суму 829,31грн. Рахунок відповідачем не сплачено.

За вересень 2012 року відповідачем було спожито 721 кВт/год електроенергії, що підтверджується Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію. Позивачем виставлений рахунок № 11374/9а від 01.10.2012 року на суму 819,08грн. Рахунок відповідачем не сплачено.

За жовтень 2012 року відповідачем було спожито 575 кВт/год електроенергії, що підтверджується Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію. Позивачем виставлений рахунок № 11374/10а від 05.11.2012 року на суму 653,22грн. Рахунок відповідачем не сплачено.

За листопад 2012 року відповідачем було спожито 140 кВт/год електроенергії. Позивачем виставлений рахунок № 11374/11а від 27.11.2012 року на суму 159,05грн. Рахунок відповідачем не сплачено.

За грудень 2012 року відповідачем було спожито 1843 кВт/год електроенергії. Позивачем виставлений рахунок № 11374/12а від 27.12.2012 року на суму 2093,72грн. Рахунок відповідачем не сплачено.

Таким чином, за спожиту протягом липня-грудня 2012 року електричну енергію, у відпові дача перед позивачем виник основний борг у розмірі 5788,12 грн.

27.09.2012 р. позивачем було складено Акт розпломбування, в якому зафіксовані покази приладу обліку у розмірі 124274.

Матеріали справи свідчать, що 24.12.2012 р. об'єкт відповідача було відключено від енергопостачання за несплату боргу за спожиту електричну енергію. При цьому, при здійсненні відключення об'єкту відповідача, в Акті були зафіксовані покази приладу обліку у розмірі 60660 кВт/год.

Позовні вимоги про стягнення з Запорізької сільськогосподарської дослідної станції Інституту олійних культур національної Академії аграрних наук України заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 5788,12 грн. та пені в сумі 99,40 грн. за порушення грошового зобов'язання, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з положеннями ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Правовідносини сторін у справі врегульовані договором № 11374 від 01.08.2009 р. про постачання електричної енергії.

Матеріали справи свідчать, що за період з 01.07.2012 р. по 24.12.2012 р. відповідачем було спожито 5095 кВт/год, а саме за липень 2012 р. - 1086402 кВт/год, за серпень 2012 р. - 730 кВт/год, за вересень 2012 р. - 721 кВт/год, за жовтень 2012 р. - 575 кВт/год, за листопад 2012 р. - 140 кВт/год та за грудень 2012 р. - 1843721 кВт/год.

Кількість спожитої відповідачем електроенергії за липень-жовтень 2012 р. підтверджується двосторонніми Актами про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за вказаний період (арк. справи 45-48).

При цьому, розрахунок суми спожитої відповідачем електроенергії у листопаді 2012р. було виконано позивачем виходячи з показів вказаних в Акті розпломбування від 27.09.2012 р., у відповідності до п. 6.20 Правил КЕЕ та згідно показів, вказаних відповідачем в Акті про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію.

Розрахунок суми спожитої відповідачем електроенергії у грудні 2012р. було виконано позивачем згідно показів зафіксованих в Акті про відключення від 24.12.2012 р. та показів вказаних відповідачем в Акті про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за листопад 2012 р.

Таким чином, кількість спожитої електроенергії в період з 01.07.2012 р. по 24.12.2012 р. становить 5095 кВт/год, що складає 5788,12 грн.

За умовами п. 10 Додатку № 4 до Договору оплата спожитої електричної енергії здійснюється Споживачем по рахункам або платіжним вимогам-дорученням, які вручає або направляє йому Постачальником електричної енергії.

Матеріали справи свідчать, що у відповідності до п. 7 Додатку № 4 до Договору за підсумками розрахункового періоду позивачем відповідачу були направлені рахунки про сплату спожитої протягом липня-грудня 2012 р. електричної енергії: № 11374/7а від 26.07.2012 року на суму 1233,74 грн.; № 11374/8а від 03.09.2012 року на суму 829,31грн.; № 11374/9а від 01.10.2012 року на суму 819,08грн.; № 11374/10а від 05.11.2012 року на суму 653,22грн.; № 11374/11а від 27.11.2012 року на суму 159,05грн., всього на суму 5788,12 грн. Вручення відповідачу вказаних рахунків підтверджується долученими до матеріалів справи виписками із Журналу видачі Рахунків по активній, реактивній ел/ен та попереджень про відключення споживача за заборгованість (арк. справи 39-44).

Рахунки відповідачем сплачені не були.

Доказів оплати боргу за Договором за період з 01.07.2012 р. по 24.12.2012 р., в сумі 5788,12 грн., відповідачем суду не надано.

За приписами ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт порушення умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати електроенергії в сумі 5788,12 грн. з боку відповідача, позивачем доведений та документально підтверджений в судовому засіданні.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовну вимогу про стягнення суми основного боргу в розмірі 5788,12 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про стягнення суми 99,40 грн. пені, суд зазначає наступне. Відповідно до положень ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання (у випадках, встановлених договором або законом) також є сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до п. 4.2.1. Договору, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію, Споживач сплачує Постачальнику електроенергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені в сумі 99,40грн. за період часу з 16.08.2012р. по 30.11.2012р., суд зазначає, що вимога позивача про стягнення пені заявлена обґрунтовано, а тому задовольняє її у повному обсязі.

При цьому, суд відзначає, що на сплату нарахованої пені позивачем були виписані рахунки: № 11374 від 25.09.2012 р. на суму 8,09 грн. (період нарахування з 16.08.2012 р. по 31.08.2012 р.); № 11374 від 25.10.2012 р. на суму 20,27 грн. (період нарахування з 01.09.2012 р. по 30.09.2012 р. та з 16.09.2012 р. по 30.09.2012 р.); № 11374 від 26.11.2012 р. на суму 31,58 грн. (період нарахування з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р., з 16.10.2012 р. по 31.10.2012 р.); № 11374 від 25.12.2012 р. на суму 39,46 грн. (період нарахування з 01.11.2012 р. по 30.11.2012 р. та з 16.11.2012 р. по 30.11.2012 р.), всього на суму 99,40 грн. Про отримання вказаних рахунків свідчить відповідний підпис уповноваженої особи відповідача на рахунках (арк. справи 37-38).

За таких обставин позовні вимоги задовольняються у повному обсязі.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов'язань за договором № 11374 від 01.08.2009 р.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в сумі 1720,50грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Запорізької сільськогосподарської дослідної станції Інституту олійних культур національної Академії аграрних наук України (69031, м. Запоріжжя, вул. Дослідна Станція, буд. 4-а; код ЄДР 00729416, рахунок в установі банку не відомий) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25; код ЄДР 00130926; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260313141419 в ЗОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 313957) суму 5788 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 12 коп. боргу за спожиту електроенергію.

Стягнути з Запорізької сільськогосподарської дослідної станції Інституту олійних культур національної Академії аграрних наук України (69031, м. Запоріжжя, вул. Дослідна Станція, буд. 4-а; код ЄДР 00729416, рахунок в установі банку не відомий) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25; код ЄДР 00130926; р/р № 260030231709 в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627) суму 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 40 коп. пені та суму 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 19.06.2013 р.

Суддя М.В. Мірошниченко