Рішення

від 20.06.2013 по справі 927/727/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

20 червня 2013 року справа № 927/727/13

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбест-ЛТД»,

03057 м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Практика», 17500 м. Прилуки, вул. Київська, 140

Предмет спору: про стягнення 50626,5 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: Андреєва-Сікач А.О. д. 2 від 19.06.2013

від відповідача: не з'явився

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 32216,33 грн. боргу по договору поставки № 0104-05 від 01.04.2008 р., пені в сумі 12711,37 грн., 3 % річних в сумі 2811,60 грн., індексу інфляції в сумі 2887,21 грн., всього на суму 50626,50 грн. що є ціною позову.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про визнання основного боргу, просить відмовити в задоволенні штрафних санкцій, обґрунтовуючи шестимісячним строком нарахування санкцій за приписами ч.6 ст.232 ГПК України. Окрім того просить розглянути справу без участі представника відповідача.

Враховуючи, що в матеріалах справи є докази належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

01.04.2008 р. між сторонами укладено договір поставки № 0104-05.

Відповідно до умов договору постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідач), а покупець прийняти та оплатити товар.

Приписами ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом та не випливає із характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 3.4 договору оплата здійснюється покупцем після отримання товару, але не пізніше 30 днів з дня поставки товару.

Позивачем на виконання умов договору поставлено товар відповідачу по накладним №№ 10/0206-3 від 02.06.2010 р. на суму 523,08 грн., 10/0306-1 від 03.06.2010 р. на суму 1866,48 грн., 10/1806-1 від 18.06.2010 р. на суму 3804,80 грн., 10/1808-4 від 18.08.2010 р. на суму 461,15 грн., 10/1808-2 від 19.08.2010 р. на суму 547,33 грн., 10/2108-2 від 21.08.2010 р. на суму 3935,34 грн., 10/2708-1 від 27.08.2010 р. на суму 1525,43 грн., 10/2608-1 від 26.08.2010 р. на суму 2425,96 грн., 11/1901-2 від 19.01.2011 р. на суму 1330,38 грн., 11/2601-2 від 26.01.2011 р. на суму 931,03 грн., 11/2801-2 від 28.01.2011 р. на суму 285,49 грн., 11/0103-1 від 01.03.2011 р. на суму 124,19 грн., 11/1103-1 від 11.03.2011 р. на суму 1540,36 грн., 11/1603-1 від 16.03.2011 р. на суму 3942,82 грн., 11/0104-1 від 01.04.2011 р. на суму 676,01 грн., 11/0504-1 від 05.04.2011 р. на суму 415,20 грн., 11/0704-1 від 07.04.2011 р. на суму 3895,44 грн., 11/2704-1 від 27.04.2011 р. на суму 3985,84 грн., всього на загальну суму 32216,33 грн., а відповідачем отримано, що підтверджується підписами та печатками товариства на накладних.

Відповідач своєчасно та в повній мірі за поставлений товар не розрахувався.

Матеріалами справи підтверджується основний борг відповідача за отриманий товар в сумі 32216,33 грн.

Між сторонами станом на 24.05.2013 р. підписано акт звірки розрахунків на суму 32216,33 грн.

Відповідно до п. 6.2 договору у випадку прострочення виконання покупцем зобов'язань щодо оплати по даному договору покупець на вимогу постачальника сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплачених сум за кожний день прострочки платежу з дня виникнення такої заборгованості.

Позивачем нараховано пеню в сумі 12711,37 грн. за період з 02.07.2010 р. по 03.06.2013 р.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідачем правомірно зазначено про встановлений 6-ти місячний строк нарахування санкцій , в т.ч. пені. Заяви про застосування строку позовної давності відповідачем суду не заявлено, доказів неможливості подання такої заяви або поважності причин неподання такої заяви суду не надано.

А тому, враховуючи здійснення неправомірного нарахування пені на суму 32216,33 грн. з 02.07.2010 року, в той час як на цю дату заборгованість відповідача становила лише 523,08 грн. по накладній № 10/0206-3 від 02.06.2010 р., здійснення нарахування понад 6-ти місячний строк нарахування в порушення приписів ч.6 ст.232 ГК України , відсутності заяв про застосування строку позовної давності, визнання відповідачем суми пені в розмірі 2517,12 грн., позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 12711,37 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 2496,89 грн., в решті вимог на суму 10214,48 грн. є безпідставними й задоволенню не підлягають.

При цьому суд зауважує, що здійснюючі перевірку нарахування пені судом враховано зміна станок НБУ з 10,25% з 08.06.2010 року на 9,5%, з 08.07.02010 року на 8,5% та з 10.08.2010 року на 7,75% саме в період 6-ти місячного нарахування санкції, перевірка нарахування проведена по кожній накладній окремо з урахуванням 30-денного терміну оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечення відповідача нарахування річних та інфляції понад 6-ти місячний строк судом до уваги не приймаються з огляду на те, приписами ст.230, 232 ГК України не охоплена регламентація нарахування річних та інфляції, а цими нормами права встановлено порядок нарахування штрафних санкцій до яких віднесена неустойка, штраф, пеня.

Судом здійснена перевірка нарахування позивачем пені та встановлено, що позивачем неправомірно здійснено нарахування річних та інфляції на суму 32216,33 грн. з 02.07.2010 року, в той час як на цю дату заборгованість відповідача становила лише 523,08 грн. по накладній № 10/0206-3 від 02.06.2010 р., нарахування не проводилось по кожній накладній окремо.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 2811,60 грн. за період з 02.07.2010 р. по 03.06.2013 р. та індекс інфляції в сумі 2887,21 грн., які є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково 3 % річних в сумі 2312 грн. та індекс інфляції в сумі 1294,01 грн., оскільки позивачем неправомірно проведено нарахування з загальної суми боргу 32216,33 грн., без врахування поставок товару по різним датам в період з 02.06.2010 р. по 27.04.2011 р., з різними сумами поставок, з різними датами початку прострочення зобовязанння по оплаті, в решті позовних вимог в частині стягнення 499,60 грн. річних та 1593,2 грн. інфляції є безпідставними й задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів повної оплати товару суду не надав, суму боргу 32216,33 грн. визнав.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання по своєчасній оплаті поставленого товару не виконав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково борг в сумі 32216,33 грн., 3 % річних в сумі 2312 грн. та індекс інфляції в сумі 1294,01 грн., в решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 10214,48 грн., 3 % річних в сумі 499,6 грн. та індексу інфляції в сумі 1593,2 грн. відмовити.

Враховуючи приписи ст.49 ГПК України, неправомірну поведінку відповідача щодо своєчасного виконання грошових зобов'язань, виникнення спору в наслідок таких дій відповідача, відшкодування позивачу судового збору має бути покладено на винну сторону в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 256,525,526,625,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,33,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Практика» (17500 м. Прилуки, вул. Київська, 140 р/р 26000300101017 в ПАТ «Банк «Демарк» МФО 353575 код 35075085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбест-ЛТД» (03057 м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 1 р/р 26008000101063 в ПАТ «Банк «Демарк» МФО 353575 код 35714355) борг в сумі 32216,33 грн., 2496,89 грн. пені, 3 % річних в сумі 2312 грн. , індекс інфляції в сумі 1294,01 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 10214,48 грн., 3 % річних в сумі 499,60 грн. та індексу інфляції 1593,2 грн. відмовити.

Суддя І.А.Фетисова