Постанова

від 10.06.2013 по справі 807/1536/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1536/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилко С.Є.

при секретарі судового засідання Петричкович К.І.

за участю сторін:

представника позивача: не з'явився;

представника відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Рибні місця" про стягнення податкового боргу у розмірі 18164,83 грн., -

про стягнення податкового боргу у розмірі 18164,83 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 10 червня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 червня 2013 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби з позовною заявою до Приватного підприємства "Рибні місця", якою просить суд стягнути з рахунків та за рахунок майна Приватного підприємства "Рибні місця" на користь бюджету податковий борг у розмірі 18164,83 грн..

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує наступне. 27 вересня 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість та дотримання відповідачем податкового законодавства. За результатами перевірки був складений акт від 27 вересня 2010 року № 6724/530/15-223. 08 листопада 2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007511502/0, яким відповідачеві визначено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 340 грн.. 15 березня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань сплати податку на додану вартість та дотримання відповідачем податкового законодавства. За результатами перевірки був складений акт від 15 березня 2012 року № 634/15-2. 20 квітня 2012 року було прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0002171640, яким відповідачеві визначено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17824,63 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0002181640, яким відповідачеві визначено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 0,2 грн. штрафних санкцій. Вказані суми відповідачем не сплачені.

10 червня 2013 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача, відповідно до якого представник позивача просить розглянути дану адміністративну справу за наявними матеріалами без участі представника позивача (а.с. 28).

Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В судові засідання, що проходили 27 травня 2013 року та 10 червня 2013 року відповідач не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Відповідачем не надано суду заперечень проти позову та інших доказів, які у нього є.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Згідно витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 9) місцезнаходженням відповідача є: Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Гагаріна, будинок 5.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків (форма №4-ОПП) № 80013 від 23 січня 2012 року, відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби (а.с. 10).

27 вересня 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку своєчасності надання декларації з податку на додану вартість. За результатами перевірки був складений акт від 27 вересня 2010 року № 6724/530/15-223/31692438 (а.с. 17). Згідного даного акту перевіркою встановлено, що відповідачем декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року не подано, а декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року подано з порушенням граничного терміну її подання, а саме така декларація була подана лише 25 серпня 2012 року.

На підставі вказаного акта перевірки 08 листопада 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0007511502/0, яким відповідачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 340 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Вказане податкове повідомлення-рішення відповідач отримав 26 листопада 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 18 (на звороті)).

15 березня 2012 року позивачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання строків сплати податку на додану вартість за жовтень 2010 року. За результатами перевірки було складено акт від 15 березня 2012 року № 634/15-2 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с. 13). Згідно вказаного акту перевіркою встановлено, що відповідачем порушено строки сплати (перерахування) податку на додану вартість за жовтень 2010 року.

На підставі вказаного акта перевірки 20 квітня 2012 року позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002171640, яким відповідачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17824,63 грн. (штраф) (а.с. 14). В цей же день було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002181640, яким відповідачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 0,2 грн. (штраф) (а.с.а.с. 14 (на звороті)).

Вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачу поштовим зв'язком. Однак, поштове відправлення було повернуте до ДПІ у м. Ужгороді з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 16).

Першу податкову вимогу № 1/770 від 05 листопада 2010 року відповідач отримав 16 листопада 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 19 (на звороті)). Другу податкову вимогу № 2/900 від 16 грудня 2010 року було надіслано відповідачеві поштовим зв'язком. Однак, поштове відправлення було повернуте з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 20 (на звороті)).

Таким чином, сума податкового боргу відповідача становить 18164,83 (17824,64+0,2+340) грн., що підтверджується також розрахунком заборгованості та обліковою карткою платника (а.с. а.с. 8, 31-33).

Відповідно до статті 4 пункту 4.1 підпункту 4.1.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III, який діяв на час виникнення спірних відносин (надалі Закон України № 2181-III ) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період.

Відповідно до статті 17 пункту 17.1 підпункту 17.1.1 Закону України № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до статті 5 пункту 5.3. підпункту 5.3.1. Закону України № 2181-III у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а"-"в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до статті 5 пункту 5.2. підпункту до 5.2.1. Закону України № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до статті 5 пункту 5.4 підпункту 5.4.1 Закону України № 2181- II узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Такі ж положення містяться у Податковому кодексі України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Зокрема, відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.39 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 49 пункту 49.1 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до статті 54 пункту 54.3 підпунктів 54.3.1 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до статті 57 пункту 57.3 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до статті 59.1. Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 120 пункту 120.1 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до статті 126 пункту 126.1. ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до статті 203 пункту 203.2. ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.18 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до статті 102 пункту 4 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до статті 95 пункту 95.1. Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно статті 95 пункту 95.3. Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Наведені правові норми свідчать про те, що погашення податкового боргу платника податків шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі здійснюється органом державної податкової служби виключно на підставі рішення суду та за умови недостатності коштів, які перебувають у його власності.

Оскільки відповідачем порушено встановлені законодавством граничні терміни подання декларацій з податку на додану вартість, а також порушено строки сплати (перерахування) податку на додану вартість, зважаючи на вказані норми Закону України № 2181-III та Податкового кодексу України, враховуючи обставини, встановлені судом, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Рибні місця"- задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків Приватного підприємства "Рибні місця" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, будинок 5, код ЄДРПОУ 31692438) в обслуговуючих банках у розмірі 18164,83 (вісімнадцяти тисяч ста шістдесяти чотирьох грн. 83 коп.) грн..

В задоволенні позовної заяви в частині решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.Є. Гаврилко