Рішення

від 20.06.2013 по справі 903/521/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 червня 2013 р. Справа № 903/521/13

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

За участю представників сторін:

від позивача: Бондар Л.М. - представник (дов. № 206/-03 від 31.05.2013 р.)

від відповідача: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради до Управління будівництва та інвестицій "Будінвест" про стягнення 20 849,90 грн.

В судовому засіданні 20.06.2013 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: комунальне підприємство "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради звернулося в суд з позовом до Управління будівництва та інвестицій "Будінвест" про стягнення 20 849,90 грн.

Ухвалою господарського суду від 28.05.2013 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Подав клопотання в якому зазначає, що позов визнає, просить проводити розгляд справи без його участі та розстрочити виконання рішення. В обґрунтування заяви посилається на важкий фінансовий стан, наявність ряду зобов'язань перед іншими організаціями і підприємствами.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради звернулося в суд з позовом до Управління будівництва та інвестицій "Будінвест" про стягнення 20 849,90 грн.

Позов мотивувало тим, що між сторонами було укладено № 77 від 01.11.2008 р. про відпуск теплової енергії.

Відповідно до даного договору позивач зобов'язувався відпускати відповідачу теплову енергію на опалення приміщень та для підігріву води.

Позивач зазначає, що відпускав відповідачу теплову енергію на опалення приміщень, однак відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 30 392,32 грн. за період з 25.05.2011 р. по 25.05.2013 р. Позивач звертає увагу суду на те, що відповідач частково погасив заборгованість в сумі 10 694,01 грн., однак 19 698,31 грн. станом на день подачі позову відповідачем не сплачені.

Керуючись приписами чинного законодавства та на підставі договору позивач нарахував відповідачу 204,10 грн. - суми індексу інфляції, 541,41 грн. 3% річних та 406,08 грн. пені.

Всього просить суд стягнути з відповідача 20 849,90 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.11.2008 р. між КП "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради та Управлінням будівництва та інвестицій "Будінвест" було укладено договір на відпуск теплової енергії № 77 (а.с.11-12).

Відповідно до п. 1 договору виконавець (позивач) зобов'язується відпускати споживачу (відповідачу) теплову енергію на опалення приміщень та для підігріву води.

На виконання умов договору позивач відпускав відповідачу теплову енергію.

Відповідно до п. 2 договору споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за користування цими послугами на умовах даного договору. Розрахунковий період 1 місяць (п. 5 договору). Термін внесення платежів - не пізніше 25 числа за поточний місяць щомісячно на протязі опалювального періоду.

Проте, як встановлено в судовому засіданні, відповідач не виконував належним чином взятих на себе зобов'язань. Внаслідок порушення строків оплати за отриману теплову енергію у відповідача виникла заборгованість в сумі 30 392,32 грн., яка була частково сплачена, а саме на суму 10 694,01 грн. Борг, який не сплачений відповідачем становить 19 698,31 грн. Дана сума підтверджена матеріалами справи, підставна та підлягає до стягнення.

Як вбачається із договору, у разі порушення споживачем терміну внесення платежів, стягувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (п. 11).

Керуючись умовами договору, позивач нарахував відповідачу 406,08 грн. пені за грудень 2012 р. - квітень 2013 р. Крім того, 204,10 грн. суми індексу інфляції та 541,41 грн. 3% річних. Методика та періоди нарахування перевірені судом, отже суми підставні та підлягають до стягнення з відповідача.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 01.11.2008 р.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України). Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином. Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем та не належне виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в сумі 20 849,90 грн. з них: 406,08 грн. пені, 204,10 грн. - суми індексу інфляції, 541,41 грн. 3% річних.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн. згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Що стосується клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, варто зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У відповідності до положень ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не є обставиною, яка звільняє його від відповідальності, а тому відповідно і немає підстав для відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду. Оскільки, складне фінансове становище не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст.ст. 174, 173, 193, ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 625, 626, 627, 629, 509 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з Управління будівництва та інвестицій "Будінвест (вул. Нововолинська,51, 1 м. Нововолинськ, Волинська область код ЄДРПОУ 30230038) на користь комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради (вул. Нововолинська, м. Нововолинськ, Волинська область, код ЄДРПОУ 00185382) 20 894, 90 (двадцять тисяч вісімсот дев'яносто чотири грн.) 90 коп. заборгованості з них: 19 698, 31 грн. заборгованості, 204,10 грн. збитків завданих інфляційними процесами та три відсотка річних 541, 41 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять грн.) 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

20.06.13

Суддя І. О. Гарбар