Рішення

від 21.06.2013 по справі 903/566/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 червня 2013 р. Справа № 903/566/13

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом приватного підприємства "Ековтор" до публічного акціонерного товариства "Луцький картонно-паперовий комбінат" про стягнення 696 899,20 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Колтонюк Ю. В. - представник (дов. від 24.05.2013 р.)

від відповідача: Проскуровський В. В. - представник (дов. № 114/03 від 20.06.2013 р.)

В судовому засіданні 20.06.2013 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство "Ековтор" звернулося в суд з позовом до відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" про стягнення 696 899,20 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.06.2013 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі. Подав витребувані ухвалою суду документи.

Представник відповідача позов заперечив. В судовому засіданні заявив, що відповідач змінив своє найменування на публічне акціонерне товариство "Луцький картонно-паперовий комбінат". На підтвердження чого подав копію виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи (постанова пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Із довідки, поданої представником відповідача, вбачається, що найменування відповідача - публічне акціонерне товариство "Луцький картонно-паперовий комбінат". Отже, твердження представника відповідача є підставними.

Беручи до уваги зміну найменування відповідача, представник позивача подав клопотання в якому просить суд стягнути борг з ПАТ "Луцький картонно-паперовий комбінат". Суд подане клопотання задовольнив.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Ековтор" звернулося в суд з позовом до відповідача про стягнення 696 899,20 грн.

Позов мотивувало тим, що 10.09.2011 р. між ПП "Ековтор" та ВАТ "Луцький картонно-руберойдовій комбінат" було укладено договір купівлі-продажу № 26-М.

Згідно умов укладеного договору позивач зобов'язувався продати і передати у власність відповідачу макулатуру, а відповідач в свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Позивач зазначає, що в період з 15.09.2011 р. по 02.10.2012 р. позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 2 414 953, 60 грн. Поставки позивачем були здійснені вчасно згідно попередньої домовленості сторін, претензій щодо якості та кількості з боку відповідача в установлені законом строки не надходило.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідач свої зобов'язання перед позивачем виконав лише частково та з порушенням умов договору - перерахувавши на рахунок позивача в період з 27.09.2011 р. по 02.04.2012 р. в рахунок оплати за товар 106 245,01 грн., що підтверджується виписками банку. 20.03.2013 р. позивачем та відповідачем було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 611 809,39 грн., що підтверджується угодами про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.11.2011 р., та 01.03.2012 р.

Таким чином, станом на 24.05.2013 р. сума основної заборгованості відповідача, за отриманий товар становить 696 899,20 грн., яку позивач просить стягнути.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.09.2011 р. між ПП "Ековтор" та ВАТ "Луцький картонно-руберойдовій комбінат" (на даний момент ПАТ "Луцький картонно-паперовий комбінат") було укладено договір купівлі-продажу № 26-М (а.с. 12).

Відповідно до п. 9.1 договору, даний договір набуває сили з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2011 р. включно.

Відповідно до додаткової угоди від 31.12.2011 р., строк дії вищевказаного договору було продовжено сторонами до 31.12.2012 р. (а.с. 13).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця сировину, макулатуру марки МС-5Б (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору.

Позивач взяті на себе зобов'язання перед відповідачем виконав, передавши відповідачу товар на загальну суму 2 414 953,60 грн., що підтверджується видатковими накладними № 3 від 15.09.2011 р., № 5 від 17.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 7 від 19.09.2011 р. № 4 від 16.09.2011 р„ № 8 від 20.09.2011 р. № 11 від 30.09.2011 р. № 1 від 01.10.2011 р. № 2 від 05.10.2011 р. № 5 від 07.10.2011 р. № 7 від 14.10.2011 р., № 9 від 19.10.2011 р., № 12 від 20.10.2011 р., № 11 від 20.10.2011 р. № 10 від 19.10.2011 р., № 15 від 26.10.2011 р. № 9 від 22.09.2011 р., № 10 від 22.09.2011 р., № 12 від 30.09.2011 р., № 17 від 27.10.2011 р., № 18 від 28.10.2011 р., № 19 від 31.10.2011 р., 9 від 17.11.2011р., № 1 від 01.11.2011 р., № 2 від 01.11.2011 р., № 6 від 04.11.2011 р., № 5 від 04.11.2011р., № 9 від 09.11.2011 р., № 10 від 09.11.2011 р., № 8 від 09.11.2011 р., № 12 від 10.11.2011р., № 15 від 14.11.2011 р., № 14 від 14.11.2011 р., № 21 від 21.11.2011 р., № 20 від 18.11.2011р. № 18 від 16.11.2011 р., № 24 від 22.11.2011 р., № 23 від 21.11.2011 р., № 22 від 21.11.2011р. № 25 від 24.11.2011 р., № 26 від 24.11.2011 р., № 27 від 25.11.2011 р., № 1 від 05.12.2011р., № 2 від 06.12.2011 р., № 4 від 07.12.2011 р., № 5 від 07.12.2011 р., № 7 від 08.12.2011р., № 10 від 10.12.2011 р., № 11 від 10.12.2011 р., № 14 від 15.12.2011 р., № 15 від 16.12.2011 р., № 16 від 17.12.2011 р., № 21 від 23.12.2011 р., № 20 від 22.12.2011 р., № 22 від 26.12.2011р., № 23 від 26.12.2011 р., № 4 від 30.01.2012 р., № 2 віт 13.02.2012 р., № 5 від 17.02.2012р., № 6 від 17.02.2012 р., № 10 від 22.02.2012 р., № 11 від 23.02.2012 р., № 15 від 29.02.2012р., № 16 від 29.02.2012 р., № 4 від 30.01.2012 р., № 1 від 01.03.2012 р., № 7 від 05.03.2012р., № 8 від 05.03.2012 р., № 9 від 06.03.2012 р., № 10 від 12.03.2012 р., № 13 від 13.03.2012р., № 14 від 15.03.2012 р., № 15 від 16.03.2012 р., № 17 від 19.03.2012 р., № 16 від 19.03.2012 р., № 18 від 20.03.2012 р., № 19 від 21.03.2012 р., № 21 від 27.03.2012 р., № 22 від 28.03.2012р., № 23 від 29.03.2012 р., № 5 від 14.04.2012 р., № 1 від 10.04.2012 р., № 2 від 12.04.2012 р., № 6 від 17.04.2012 р., № 12 від 20.04.2012 р., № 16 від 23.04.2012 р., № 15 від 23.04.2012 р., № ЕК-0000004 від 15.09.2012 р., № ЕК-0000005 від 18.09.2012 р., № ЕК-0000007 від 20.09.2012 р., № ЕК-0000008 від 26.09.2012 р., № ЕК-0000010 від 29.09.2012 р., № ЕК-0000001 від 01.10.2012 р. та довіреностями на отримання товару № КРК-1053 від 02.12.2011 р., № 127 від 01.02.2012 р. (а.с. 14-108).

Відповідно до п. 5.3. договору, розрахунки за товар здійснюється покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання товару. Таким чином строк виконання зобов'язання щодо оплати товару отриманого по останній видатковій накладній № ЕК-0000001 від 01.10.2012 р закінчився 04.10.2012р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання згідно договору виконав частково. Перерахував позивачу лише 106 245,01 грн., що підтверджується виписками банку (а.с. 109-113).

20.03.2013 р. сторонами було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 611 809,39 грн., що підтверджується угодами про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.11.2011 р. та 01.03.2012 р. (а.с. 114-115).

Таким чином сума заборгованості відповідача становить 696 899,20 грн.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 10.09.2011 р.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України). Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином. Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем та не належне виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в сумі 696 899,20 грн.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 13 937,98 грн. згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст.ст. 174, 173, 193, ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 626, 627, 629, 509 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Луцький картонно-паперовий комбінат" (вул. Карбишева, 3, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 00292652) на користь приватного підприємства "Ековтор" (вул. Курсова, 33/75, м. Біла Церква, Київська область код ЄДРПОУ 30221400) 696 899 ( шістсот дев'яносто шість тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять грн.) 20 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 937 (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять сім грн.) 98 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

21.06.13

Суддя І. О. Гарбар