Ухвала

від 18.06.2013 по справі 26/202н/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

УХВАЛА

18 червня 2013 року Справа № 26/202н/2011.

Провадження №8н/913/665/13-г

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши скаргу державного підприємства «Конярство України» , м. Київ

на дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції , м. Луганськ

щодо виконання наказу господарського суду Луганської області від 06.03.2012 № 26/202н/2011, виданого на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2012 по справі № 26/202н/2011

за позовом прокурора Міловського району Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України , м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Держземагентства у Біловодському районі Луганської області , смт. Біловодськ Луганської області

до: 1-го відповідача - Міловської районної державної адміністрації , смт. Мілове Луганської області,

2-го відповідача - приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми «Агро» , м. Луганськ,

3-го відповідача - приватного акціонерного товариства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон» , м. Луганськ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

- державне підприємство «Конярство України» , м. Київ

- державне підприємство «Стрілецький кінний завод № 60» , с. Новострільцівка Мілоського району Луганської області

про визнання недійсними розпоряджень, договору оренди земельної ділянки та спонукання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від заявника: Паршутін А.Б., посвідчення № 008309 від 09.10.2012;

від позивача: не прибув;

від 1-го відповідача: Бабай О.П. за дов. від 19.02.2013;

від 2-го відповідача: Чепіга Л.Б. за дов. від 03.03.2013;

від 3-го відповідача: не прибув;

від 3-х осіб: не прибули.

27.05.2013 у зв'язку з відпусткою судді Середи А.П. автоматизованою системою документообігу суду здійснено повторний перерозподіл скарги на дії ВДВС та її розгляд доручено судді Корнієнко В.В.

В С Т А Н О В И В:

Стягувач - ДП «Конярство України» звернувся до суду зі скаргою від 01.04.2013 № 159 на дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (далі - ВДВС) по виконанню наказу господарського суду Луганської області від 06.03.2012 № 26/202н/2011, який видано на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2012 по даній справі.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.12.2011 по даній справі в позові про визнання недійсними розпоряджень райдержадміністрації, договору оренди земельної ділянки та спонукання повернути земельну ділянку, було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2012 по даній справі рішення суду 1-й інстанції було скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено зокрема:

- визнано недійсними розпорядження райдержадміністрації (1-го відповідача по справі);

- визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між 1-м та 2-м відповідачами;

- зобов'язано 2-го відповідача - ПП СВФ «Агро» повернути земельну ділянку площею 1646 га, що знаходиться у нього в оренді, у користування ДП «Стрільцівський кінний завод № 60» в особі його правонаступника - ДП «Конярство України».

За дорученням Донецького апеляційного господарського суду господарським судом Луганської області державному підприємству «Конярство України» видано наказ від 06.03.2012 № 26/202н/2011 про повернення земельної ділянки.

Постановою ВДВС від 06.09.2012 відкрито виконавче провадження № 34156135 з виконання наказу від 06.03.2012 № 26/202н/2011 про повернення земельної ділянки.

Постановою ВДВС від 11.12.2012 вказане виконавче провадження закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з фактичним виконанням рішення боржником.

У зазначеній постанові ВДВС також було вказано, що вона винесена в зв'язку із зверненням стягувача з заявою про закінчення виконавчого провадження та про надання стягувачем актів приймання-передачі від 06.12.2012 та від 10.12.2012, які підтверджують виконання рішення боржником.

Стягувач у скарзі вказав, що він не звертався до ВДВС з заявою про закінчення виконавчого провадження та не надавав ВДВС актів приймання-передачі від 06.12.2012 та від 10.12.2012 про фактичне виконання рішення.

Стягувач також зазначив, що боржник - ПП СВФ «Агро» (2-й відповідач по справі) безпосередньо йому земельну ділянку не передавав.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2013 по даній справі постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2012 було скасовано в частині спонукання ПП СВФ «Агро» повернути спірну земельну ділянку ДП «Конярство України» (заявнику скарги на ВДВС).

На підставі вказаних доводів стягувач (заявник скарги) просить суд:

- визнати незаконними дії ВДВС щодо закінчення виконавчого провадження № 34156135 з виконання наказу господарського суду Луганської області від 06.03.2012 про зобов'язання ПП СВФ «Агро» повернути земельну ділянку площею 1646 га, що знаходиться у нього в оренді, у користування Державного підприємства «Стрілецький кінний завод № 60» в особі його правонаступника - ДП «Конярство України»;

- скасувати постанову ВДВС від 11.12.2012 про закінчення виконавчого провадження № 34156135 з виконання наказу господарського суду Луганської області від 06.03.12 року про зобов'язання Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" повернути земельну ділянку площею 1646 га, що знаходиться у нього в оренді, у користування ДП «Стрілецький кінний завод № 60» в особі його правонаступника - ДП «Конярство України»;

- зобов'язати ВДВС поновити виконавче провадження № 34156135.

Письмовими поясненнями від 13.05.2013 заявник скарги додатково заявив вимогу про спонукання ВДВС (після відновлення виконавчого провадження ) закінчити виконавче провадження № 34156135 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в зв'язку зі скасуванням постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2012 по даній справі, в частині, на підставі якої був виданий наказ, дії по виконанню якого оскаржуються ).

Клопотанням від 15.05.2013 № 234 заявник скарги просив суд поновити строк оскарження дій ВДВС.

В обґрунтування свого клопотання стягувач вказав, що оскаржувані дії ВДВС щодо закінчення виконавчого провадження були вчинені 11.12.2012 (постанова про закінчення виконавчого провадження від 11.12.2012 ), однак, зазначену постанову заявник скарги не одержав до теперішнього часу.

Про оскаржувану постанову стягувачу стало відомо 11.02.2013 - в день отримання заяви ПП СВФ «Агро» від 31.01.2013 № 71 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, однак, йому були невідомі підстави закриття виконавчого провадження (пояснення заявника від 18.06.2013 № 272 ).

Після з'ясування підстав закриття виконавчого провадження 15.03.2013 стягувач звернувся до начальника ВДВС з заявою від 14.03.2013 № 141 про скасування постанови ВДВС від 11.12.2012 про закінчення виконавчого провадження. До теперішнього часу відповіді на вказану заяву заявник не одержав.

До господарського суду заявник звернувся зі скаргою 02.04.2013.

Згідно ч. 1 ст. 121 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до п.9.7. пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів» встановлений у частині першій статті 121 2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121 2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

27.05.2013 у зв'язку з відпусткою судді Середи А.П. автоматизованою системою документообігу суду здійснено повторний перерозподіл скарги на дії ВДВС та її розгляд доручено судді Корнієнко В.В.

Клопотання заявника про поновлення строку оскарження дій ВДВС від 15.05.2013 надійшло до суду 27.05.2013 .

Таким чином, судді Корнієнко В.В. 27.05.2013 на розгляд була передана скарга на дії ВДВС з клопотанням заявника про поновлення строку на оскарження.

Ухвалою від 27.05.2013 питання про розгляд клопотання було відкладене судом на наступне засідання в зв'язку з необхідністю з'ясування усіх обставин пропуску заявником вказаного строку.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт оскарження заявником дій державного виконавця до начальника ВДВС (заява ДП «Конярство України» від 14.03.2013 № 141 з відміткою ВДВС у прийнятті 15.03.2013 - т. 4, а/с 166 ), а також відсутність відповіді ВДВС на це звернення (до матеріалів справи залучена копія матеріалів виконавчого провадження, однак, відповідь на вказану заяву відсутня; т. 5, а/с 62-168 ) суд вважає можливим відновити заявнику строк на оскарження дій ВДВС.

ВДВС відзивом від 18.04.2013 проти скарги заперечує посилаючись на правомірність винесення оскаржуваної постанови, так як судове рішення було фактично виконано. Щодо вказівки в оскаржуваній постанові на те, що вона винесена за заявою стягувача, ВДВС зазначив, що це була граматична помилка , яка виправлена постановою від 10.04.2013 про результати перевірки виконавчого провадження.

Крім інших документів, ВДВС подав суду копію листа-відповіді від 10.04.2013 № 4345/0815/8 на заяву стягувача (заявника скарги) від 14.03.2013 № 141 про скасування постанови ВДВС від 11.12.2012 про закінчення виконавчого провадження. Однак, доказів надсилання цього листа-відповіді стягувачу, ВДВС суду не подав .

Без яких-небудь обґрунтувань ВДВС також подав суду копію постанови ВДВС від10.04.2013 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 06.03.2012 № 26/202н/11, тобто виконавчого провадження № 34156135, яке вже було закінчене постановою від 11.12.2012, яка оскаржується стягувачем.

Доказів надсилання стягувачу оскаржуваної постанови, ВДВС суду не подав.

Прокурор проти скарги заперечує посилаючись на її необґрунтованість та пропущення строку на оскарження (пояснення від 17.04.2013, від 27.05.2013 заперечення від 13.06.2013).

1-й відповідач - Міловська районна державна адміністрація поясненнями від 15.04.2013 (т. 5, а/с 8) повідомив суд, що 06.12.2012 ПП СВФ «Агро» передало, а Міловська РДА прийняла земельну ділянку площею 1646,33 га, яка вказана у наказі господарського суду, що було оформлено актом прийому-передачі земельної ділянки від 06.12.2012.

10.12.2012 Міловська РДА передала, а ДП «Конярство України» прийняло вказану земельну ділянку, що оформлено актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.12.2012.

Міловська РДА також повідомила суд, що при передачі земельної ділянки представники ВДВС участі не приймали; ні судовий наказ, ні документи ВДВС до Міловської РДА не надходили.

Третя особа - управління Держземагентства у Біловодському районі Луганської області пояснила суду (письмові пояснення від 15.04.2013, т. 5 а/с 9), що при прийманні-передачі земельної ділянки 06.12.2012 та 10.12.2012 представників ВДВС не було. Наказ суду та документи ВДВС до управління Держземагентства не надходили.

2-й відповідач - ПП СВФ «Агро» проти скарги заперечує (письмові заперечення від 07.05.2013; т. 5 а/с 149) посилаючись на те, що наказ фактично був виконаний - вказана у наказі земельна ділянка передана стягувачу.

Позивач, 3-й відповідач та 3-тя особа (ПАТ «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон») відзиву на скаргу суду не подали.

Дослідивши матеріали справи та скарги, вислухавши представників прокуратури, сторін та третіх осіб, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення , яка затверджується начальником відділу , якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

В оскаржуваній постанові ВДВС (про закінчення виконавчого провадження ) вказано, що вона винесена в зв'язку з тим, що до відділу ДВС надійшла заява стягувача про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення боржником, на підтвердження чого стягувачем надано копії актів приймання-передавання від 06.12.2012 та від 10.12.2012.

Вищевказані свідчення є частиною мотивування оскаржуваної постанови.

В ході розгляду скарги судом встановлено, і це визнано ВДВС, що до відділу ДВС не надходила заява стягувача про закінчення виконавчого провадження, а також стягувач не подавав відділу ДВС ніяких актів приймання-передавання.

Таким чином, старшим державним виконавцем Фроловою Н.В. (якою винесена оскаржувана постанова ) з невідомих суду причин (ВДВС не повідомив суд про причини ) у постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.12.2012 внесено недостовірні і неповні відомості , які як вказано у цій постанові, і стали підставою для її винесення (неповність виражається у тому, що невідомо, хто насправді подав ВДВС свідчення про виконання рішення ).

Законом України «Про виконавче провадження» прямо не закріплено положення про те, що у постанови виконавчого провадження слід вносити лише достовірні та повні відомості щодо обставин виконавчого провадження, однак, такі вимоги (що у документи вносяться лише достовірні та повні свідчення ) витікають із загальних принципів правопорядку в державі (ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про інформацію»).

Доводи ВДВС, що в оскаржуваній постанові (в частині того, що стягувач звернувся до ВДВС з відповідною заявою та надав докази виконання рішення ) була допущена граматична помилка, яка виправлена постановою ВДВС від 10.04.2013, не приймаються судом до уваги, так як зазначення у документі недостовірних свідчень не є граматичною помилкою .

Згідно ч. 3. ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки , про що виноситься відповідна постанова.

Постанова ВДВС від 10.04.2013 про результати перевірки, якою виправлена граматична помилка (в оскаржуваній постанові від 11.12.2012 ) шляхом викладення мотивувальної частини постанови в новій редакції , не приймається судом до уваги, так як вказана постанова є незаконною , - викладення мотивувальної частини постанови в новій редакції - не є виправленням граматичної помилки.

Таким чином, враховуючи, що мотивування оскаржуваної постанови не відповідає дійсності (в частині того, що стягувач звернувся до ВДВС з відповідною заявою та надав докази виконання рішення ), дії ВДВС щодо закінчення виконавчого провадження слід визнати незаконними, а оскаржувану постанову скасувати.

Суд не приймає до уваги подану ВДВС постанову від 10.04.2013 про закінчення виконавчого провадження (копія цієї постанови додана до відзиву ВДВС від 18.04.2013 без яких-небудь обґрунтувань, т. 5, а/с 17 ), так як підстави її винесення не вказані та незрозумілі. Зазначене у цій постанові виконавче провадження закінчене ще 11.12.2012 оскаржуваною постановою.

Крім того, постановою ВДВС від 10.04.2013 про результати перевірки, виправлялася граматична помилка в оскаржуваній постанові від 11.12.2012, якою закінчено це виконавче провадження (тобто в один день - 10.04.2013 виправлялася помилка в постанові від 11.12.2012, якою закінчено виконавче провадження, та ще раз, безпідставно, закінчується виконавче провадження, якого вже не існує ).

Таким чином, суд вважає подану відділом ДВС постанову від 10.04.2013 про закінчення виконавчого провадження, таку, як винесену та подану суду помилково, тому судне приймає її до уваги.

Враховуючи, що:

- дії ВДВС щодо закінчення виконавчого провадження № 34156135 визнані судом незаконними, а також те, що постанова ВДВС від 11.12.2012 про закінчення виконавчого провадження судом скасована;

- постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2013 по даній справі постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2012 скасовано в частині спонукання ПП СВФ «Агро» повернути спірну земельну ділянку ДП «Конярство України» (заявнику скарги на ВДВС);

- п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

слід зобов'язати відділ ДВС відновити виконавче провадження № 34156135 та закінчити його на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи, прокурора та 2-го відповідача, якими вони заперечували проти скарги, не приймаються судом до уваги в зв'язку з їх необґрунтованістю (судом заявнику скарги відновлено строк для подання скарги; фактичне виконання судового рішення не стосується підстав визнання постанови ВДВС недійсною ).

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 86, 121 2 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відновити державному підприємству «Конярство України» (м. Київ) строк на оскарження дій Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (м. Луганськ).

2. Скаргу державного підприємства «Конярство України» (м. Київ) на дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (м. Луганськ), задовольнити .

3. Визнати незаконними дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції щодо закінчення виконавчого провадження № 34156135 з виконання наказу господарського суду Луганської області від 06.03.2012 про зобов'язання ПП СВФ «Агро» повернути земельну ділянку площею 1646 га, що знаходиться у нього в оренді, у користування Державного підприємства «Стрілецький кінний завод № 60» в особі його правонаступника - ДП «Конярство України».

4. Скасувати постанову старшого державного виконавця Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Фролової Н.В. від 11.12.2012 про закінчення виконавчого провадження № 34156135 з виконання наказу господарського суду Луганської області від 06.03.12 року про зобов'язання Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" повернути земельну ділянку площею 1646 га, що знаходиться у нього в оренді, у користування ДП «Стрілецький кінний завод № 60» в особі його правонаступника - ДП«Конярство України».

5. Зобов'язати Ленінський відділ Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції поновити виконавче провадження № 34156135 та закінчити його на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя В.В. Корнієнко