Рішення

від 06.06.2013 по справі 905/3148/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.06.2013р. Справа № 905/3148/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом : Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", Донецька область, м.Маріуполь,

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСС-Тяжстанкосервіс", Донецька обл., м.Красний Лиман

про стягнення 926920грн.00коп.

Представники:

від позивача: Потоцька С.С. за довіреністю №234/юро-90/2014 від 22.07.2011р.

від відповідача: Авдєєва Т.П.- за довіреністю б/н від 20.05.2013р.; Кулик В.А. - керівник

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Азовзагальмаш", м.Маріуполь (далі - позивач), звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСС-Тяжстанкосервіс", м.Красний Лиман, Донецька обл. (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів в розмірі 926920грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р. в частині поставки товару на всю суму перерахованих позивачем грошових коштів. У якості нормативного обґрунтування позивач посилається на ст. ст. 693, 1212 Цивільного кодексу України.

21.05.2013р. позивач надав супровідним листом документи для долучення до матеріалів справи, зокрема вимогу про повернення перерахованих за договором №523/1 від 02.01.2013р. грошових коштів з доказами її направлення відповідачу.

04.06.2013р. позивач через канцелярію суду надав письмові пояснення, за змістом яких повідомив про допущення у тексті позову описки у зазначенні суми платіжного доручення № 256009 від 15.05.2008р., вважає, що обов'язок з поставки товару виник з 10.07.2008р.

01.06.2013р. відповідач надав відзив на позовну заяву, яким заперечив проти позовних вимог посилаючись на невиконання позивачем вимог п. 5.2 договору №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р. в частині додержання строків перерахування оплати у розмірі 50% від загальної суми вказаного договору, що за твердженнями відповідача і призвело до недопоставки обладнання у кількості однієї одиниці. Відповідач також повідомив, що ТОВ "ТСС-Тяжстанкосервіс" з причин росту цін на комплектуючі, транспортні витрати тривалий час здійснювало переговори відносно зміни ціни на продукцію з позивачем.

В судовому засіданні 06.06.2013р. позивач підтримав позовні вимоги, повідомив про втрату інтересу до поставки одного колесо-расточного станка, відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві. Сторони повідомили про відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування власної правової позиції по суті спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2008р. між ТОВ "ТСС-Тяжстанкосервіс" та ВАТ "Азовзагальмаш" (правонаступником прав та обов'язків якого згідно з наданими до справи матеріалами є позивач) був укладений договір №54/ПСН-03091, за умовами якого відповідач (постачальник) зобов'язується поставити наступний товар: станок колесо-расточний мод. КРС 2791 виробництва "Ульянівського заводу важких та унікальних станків" в кількості 2 (два) шт., а позивач (покупець) - оплатити та прийняти товар.

Згідно п.3.2 договору №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р. строк поставки товару - 120 календарних днів з моменту 50% передплати. За домовленістю сторін допускається дострокова поставка товару. Строк проведення ШМ та ПНР - на протязі 30 календарних днів з моменту поставки товару та підписання акту приймання - передачі.

Ціна товару (п.1.1) - 1 705 200грн. (один мільйон сімсот п'ять тисяч двісті грн.) з урахуванням ПДВ 20% - 284200,00 грн., загальна сума договору складає 3410400,00 грн. (три мільйона чотириста десять тисяч чотириста грн.) з урахуванням ПДВ 20% - 568400,00 грн. (п.п.4.1, 4.2 договору від 19.03.2008р.).

За приписом п.5.2 договору умовами оплати є:

- 50% передплата від загальної суми договору на протязі 5 банківських днів з моменту підписання договору;

- 30% - на протязі 5 банківських днів з моменту повідомлення постачальника про готовність товару до відвантаження;

- 20% - остаточний розрахунок на протязі 5 банківських днів з моменту вводу товару в експлуатацію.

Також судом встановлено, що 09.06.2008р. сторонами була укладена Додаткова угода №1 до договору №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р., відповідно до якої відповідач зобов'язався додатково поставити, а позивач прийняти та оплатити обладнання по найменуванню, кількості та цінам згідно специфікації №1 (додатку №1), яка є невід'ємною частиною вказаної додаткової угоди.

Пунктами 2, 3, 4 Додаткової угоди №1 від 09.06.2008р. сторони передбачили, що ціна товару складає 97200,00 (дев'яності сім тисяч двісті) гривень з урахуванням ПДВ за одиницю. Сума даної додаткової угоди складає 194400,00 (сто дев'яносто чотири тисячі чотириста) гривень з урахуванням ПДВ. Загальна сума договору на умовах СРТ м.Маріуполь, у відповідності з "Інкотермс-2000" складає: 3604800,00 (три мільйона шістсот чотири тисячі вісімсот) гривень з урахуванням ПДВ.

31.12.2008р. між позивачем та відповідачем підписано Додаткову угоду № 2 до договору №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р., згідно з п.1 якої сторони визначили строк дії договору до 31.12.2012р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач у позові посилається на те, що в період з квітня 2008року по липень 2008року у виконання умов договору №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р. здійснив відповідачу авансовий платіж в розмірі 50% від загальної суми вказаного договору, між тим відповідач в порушення умов договору здійснив поставку лише одного колесо-расточного станка мод. КРС 2791 01.09.2008р. та двох загрузочних приладів до станку мод. КРС 2791, загальною вартістю 1899600грн. 00коп.

У подальшому позивач у період з 11.07.2008р. по 05.08.2008р. перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 961420грн.

Посилаючись на те, що відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за договором №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р. не виконав, незважаючи на направлену вимогу №523/1 от 02.01.2013р. грошові кошти у розмірі 926920грн. не повернув, строк дії договору №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р. закінчився 31.12.2012р., позивач вважає, що відповідач безпідставно утримує грошові кошти у розмірі 926920грн.

Викладені обставини призвели до звернення позивача з позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 926200грн.00коп.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне.

Як вбачається з прохальної частини позову, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 926920грн.00коп.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Договір №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу , а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, відповідно до умов п. 3.2. договору №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р. відповідач у добровільному порядку взяв на себе зобов'язання здійснити поставку обумовленого сторонами товару протягом 120календарних днів з моменту 50% передоплати.

Розмір 50% попередньої оплати товару від загальної суми договору 3604800,00грн. складає 1802400грн. 000коп.

Як встановлено судом, позивач на виконання умов вказаного договору за період з 25.04.2008р. по 10.07.2008р. здійснив попередню оплату на користь позивача в розмірі 1865100грн.00коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №253078 від 25.04.2008р. на суму 300000,00грн., №253334 від 25.04.2008р. на суму 100000,00грн., №253692 від 29.04.2008р. на суму 100000,00грн., №254269 від 06.05.2008р. на суму 100000,00грн., №254640 від 07.05.2008р. на суму 100000,00грн., №254992 від 08.05.2008р. на суму 150000,00грн., №254799 від 08.05.2008р. на суму 100000,00грн., №255421 від 13.05.2008р. на суму 100000,00грн., №256009 від 15.05.2008р. на суму 50000,00грн., №257000 від 21.05.2008р. на суму 200000,00грн., №260356 від 06.06.2008р. на суму 100000,00грн., №260650 від 10.06.2008р. на суму 85 000,00грн., №261136 від 11.06.2008р. на суму 100000,00грн., №262037 від 18.06.2008р. на суму 100000,00грн., №261937 від 18.06.2008р. на суму 13200,00грн., №262985 від 24.06.2008р. на суму 66900,00грн., №265629 від 10.07.2008р. на суму 100000,00грн.

Таким чином, станом на 10.07.2008р. позивачем сплачена сума більш ніж 50% попередньої оплати від загальної суми договору.

Отже, судом встановлено, що станом на 10.07.2008р. позивач виконав передбачені договором обов'язки щодо здійснення 50% попередньої оплати товару від загальної суми договору.

За письмовими поясненнями позивача, наданими через канцелярію суду 04.06.2013р., у зв'язку з тим, що перерахована сума становить більш ніж 50% передоплати, грошові кошти у розмірі 62700грн.00коп. від здійсненої платіжним дорученням №265629 від 10.07.2008р. оплати відносяться в рахунок виконання зобов'язань з оплати товару.

В матеріалах справи також містяться докази перерахування позивачем на рахунок позивача грошових коштів у загальному розмірі 961420грн.00коп., що підтверджується платіжними дорученнями №266282 від 11.07.2008р., №266348 від 14.07.2008р., №266778 від 15.07.2008р., №267016 від 16.07.2008р., №267559 від 18.07.2008р., №267670 від 21.07.2008р., №269227 від 29.07.2008р., №269402 від 30.07.2008р., №269668 від 31.07.2008р., №269869 від 01.08.2008р., №270257 від 05.08.2008р.

У суду відсутні сумніви відносно здійснення перерахування вказаних грошових коштів саме у виконання умов договору №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р., оскільки в зазначених платіжних дорученнях у якості призначення платежів вказаний договір №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р. та обумовлений сторонами товар. Під час розгляду справи сторонами не спростований той факт, що вказані грошові кошти перераховувалися позивачем та відповідно отримувалися відповідачем у виконання умов вказаного договору, тобто спір між сторонами з цього приводу відсутній.

Оскільки відповідач отримав грошові кошти без жодних зауважень та заперечень, з урахуванням вимог п.3.2 договору №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р. мав виконати свої зобов'язання перед позивачем з постачання обладнання на суму 3604800,00грн. в строк до 08.11.2008р.

Згідно наданих до матеріалів справи накладної від 13.08.2008р. №2, двостороннього акту приймання-передачи від 01.09.2008р. відповідачем на адресу позивача було поставлено за договором №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р. один колесо-расточний станок мод. КРС 2791 01.09.2008р. та два загрузочних прилади до станку мод. КРС 2791, загальна сума поставки складає 1899600грн. 00коп.

Таким чином свої зобов`язання за договором №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р. в частині поставки позивачу одного колесо-росточного станку відповідач всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України не виконав.

Крім того, факт невиконання відповідачем відповідного обов'язку у передбачені договором строки встановлений і рішенням господарського суду Донецької області від 13.02.2013р. у справі № 5006/14/198/2012, яке набуло законної сили.

В силу ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи тотожність складу сторін у даній справі та справі № 5006/14/198/2012, факти, встановлені зазначеним рішенням, є преюдиційними для справи № 905/3148/13.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №68 від 28.05.2013р. позовні вимоги не визнав, посилаючись на порушення позивачем своїх обов'язків за договором в частині додержання строків перерахування оплати у розмірі 50% від загальної суми договору, що за твердженнями відповідача і призвело до недопоставки обладнання у кількості однієї одиниці.

За договором №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р. постачанню позивачу підлягав товар виробництва "Ульяновского завода тяжелых и уникальных станков".

В матеріалах справи наявні листи №104 від 09.04.2008р., №112 від 30.04.2008р., №242 від 06.10.2008р., №263 від 29.10.2008р., адресовані відповідачем позивачу, в яких відповідачем було повідомлено позивача про зрив закупівлі комплектуючих до обладнання внаслідок порушення позивачем умов щодо проведення розрахунків між сторонами, а також повідомлено про необхідність здійснити розрахунки за договором. Доказів надсилання вказаних листів позивачу матеріали справи не містять.

Проте, за висновками суду, умови укладеного між сторонами без будь-яких заперечень договору №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р. пов'язують строк виконання відповідачем своїх зобов'язань поставити товар з моментом отримання від позивача 50% оплати товару.

Як вже встановлено судом, матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем від позивача 50% передоплати за товар, що відповідно свідчить про настання обов'язку у відповідача здійснити поставку обумовленого сторонами товару протягом 120 днів з моменту здійснення такої передоплати.

Доводи відповідача про те, що недопоставка обладнання відбулася за відсутності його вини судом не приймаються до уваги, адже спір щодо отримання 50% передоплати за товар між сторонами відсутній.

Виходячи з матеріалів справи, відповідачем виконані зобов'язання лише на загальну суму 1899600грн.00коп. та на момент прийняття рішення по справі товар на суму 926920грн.00коп. позивачу не поставлений, грошові кошти не повернені.

Згідно ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк , покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 1 ст.670 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Факт прострочення відповідачем поставки товару встановлений також рішенням господарського суду Донецької області від 13.02.2013р. у справі № 5006/14/198/2012, який є преюдиційними для даної справи.

Відповідно до зазначених приписів законодавства у позивача виникає альтернативне право вимагати поставки оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує відповідні зобов'язання у відповідача.

Так, позивач скористувався своїм правом вимагати повернення суми попередньої оплати шляхом направлення відповідачу вимоги №523/1 від 02.01.2013р., якою просив відповідача повернути грошові кошти у сумі 926920грн.00коп. Докази направлення вказаної вимоги цінним листом з описом вкладення 03.01.2013р. наявні в матеріалах справи.

Виходячи з того, що станом на дату подання позовної заяви вимога позивача не задоволена відповідачем, враховуючи прострочення виконання відповідачем зобов'язання з постачання товару, строк повернення грошових коштів для відповідача вже наступив.

Зокрема, під час судового засідання 06.06.2013р. позивач повідомив суд про втрату інтересу до поставки колесо-расточного станка так як прострочка поставки триває більш чотирьох років, строк дії договору закінчився.

Відповідно ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків..

У зв'язку з тим що постачання продукції повинно було бути здійснено відповідачем ще у 2008р., направивши вимогу №523/1 від 02.01.2013р. позивач фактично відмовився від поставки продукції.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Суду не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 926920грн.00коп. або поставки товару на перераховані позивачем кошти, як і доказів продовження сторонами договірних стосунків з поставки продукції на залишок грошових коштів, отриманих від позивача.

Наразі в матеріалах справи міститься двосторонній акт звірки розрахунків між сторонами, який скріплений печатками ПАТ "Азовзагальмаш" та ТОВ "ТСС-Тяжстанкосервіс", відповідно до якого станом на 15.05.2013р. сальдо на користь позивача складає 926920грн.00коп.

В прохальній частині позову позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти, тому предметом у даному випадку є стягнення грошових коштів, правове обґрунтування позовних вимог здійснюється судом.

За змістом позову позивач обґрунтовує свої вимоги такими нормами матеріального права як ст. 1212 та ст. 693 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини поставки на підставі договору №54/ПСН-03091 від 19.03.2008р, даний договір недійсним не визнавався, спірні грошові кошти були перераховані в межах договірних правовідносин, в момент їх отримання відповідачем були наявні для цього правові підстави, тобто такі кошти набуто за наявності правової підстави, а не безпідставно (постанови Верховного Суду України від 22.01.13 року по справі № 5006/18/13/2012, від 29.11.10 р. по справі № 19/18, від 13.12.10 р. по справі № 26/2, від 16.05.11 р. по справі № 10/7, від 30.05.11 р. по справі № 14/209(02-4/4-14), від 30.05.11р. по справі № 24/135(24/0245), які згідно приписів ст. 111 28 є обов"язковими для всіх судів України.

До того ж, у даному випадку спірні правовідносини з повернення суми передоплати врегульовані спеціальною нормою права - ст. 693 Цивільного кодексу України, на підставі якої позивач має можливість захистити свої порушені права.

За наведеного є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 926920грн.00коп.

У зв'язку з повним задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у передбаченому законодавством розмірі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525-526, 530, 663, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України ст.ст. ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", Донецька область, м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСС-Тяжстанкосервіс", Донецька обл., м.Красний Лиман про стягнення грошових коштів в розмірі 926920грн.00коп - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСС-Тяжстанкосервіс", (юридична адреса: 84402, Донецька обл., м.Красний Лиман, вул.Корольова, будинок 1, код ЄДРПОУ 32299620) на користь Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (юридична адреса: 87535, Донецька обл., м.Маріуполь, Іллічовський район, площа Машинобудівельників, будинок 1, код ЄДРПОУ 13504334) грошові кошти в розмірі 926920грн.00коп., судовий збір в сумі 18538грн. 40коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 06.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 11.06.2013р.

Суддя Ю.В. Макарова