Постанова

від 13.06.2013 по справі 5010/1161/2012-пз-8/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. Справа № 5010/1161/2012-Пз-8/22

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Якімець Г. Г.

Желік М. Б.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників :

від прокуратури - Куцик В. Б.,

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Діамант", м. Коломия б/н від 18.02.2013 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2012 року

у справі № 5010/1161/2012-Пз-8/22

за позовом : Прокурора м. Коломиї в інтересах держави в особі Коломийської міської ради Івано-Франківської області, м. Коломия

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Діамант", м. Коломия

про: повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0345 га у м. Коломия позаду будинку № 44 по вул. С.Бандери; знесення за власний рахунок незаконно встановленої металевої огорожі та стягнення з обслуговуючого кооперативу "Діамант" 4 723 грн. 13 коп. шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2012 року у справі 5010/1161/2012-Пз-8/22 позов Прокурора м. Коломиї в інтересах держави - Коломийської міської ради Івано-Франківської області до Обслуговуючого кооперативу "Діамант" задоволено. Обслуговуючий кооператив "Діамант" (І. Богуна, 40, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний код 33086273) зобов'язано повернути Коломийській міській раді Івано-Франківської області (проспект Грушевського, 1, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200) самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0345 га у м. Коломия позаду будинку № 44 по вул. С. Бандери. Обслуговуючий кооператив "Діамант" (І. Богуна, 40, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний код 33086273) зобов'язано знести за власний рахунок незаконно встановлену металеву огорожу на земельній ділянці площею 0,0345 га у м. Коломия позаду будинку № 44 по вул. С. Бандери. Стягнуто з відповідача Обслуговуючого кооперативу "Діамант" (І. Богуна, 40, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний код 33086273) на користь позивача Коломийської міської ради Івано-Франківської області (проспект Грушевського, 1, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200) 4 723 грн. 13 коп. (чотири тисячі сімсот двадцять три гривні 13 коп.) шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач ОК «Діамант», подав апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в позові Прокурора м. Коломиї в інтересах держави - Коломийської міської ради Івано-Франківської області до Обслуговуючого кооперативу "Діамант" - відмовити повністю. При цьому, апелянт вказує на те, що Коломийська міська рада не заперечувала проти користування ОК «Діамант» спірною земельною ділянкою. Окрім того вказав, що судом не було взято до уваги постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

У відзиві на апеляційну скаргу, Коломийська міська рада, заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки таке прийняте в повній відповідності до норм матеріального і процесуального права. Також просили слухати справу без участі їхнього представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Представник прокурора в судовому засіданні заперечив доводи апелянта, вказав що на його думку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, а відтак просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, заслухавши думку учасників судового процесу, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Діамант" без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи прокуратурою м. Коломия в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства, згідно інформації Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області, відповідно до якої відповідач без відповідних правовстановлюючих документів самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0345 га у м. Коломия позаду будинку № 44 по вул. С. Бандери, шляхом встановлення металевої огорожі на землях Коломийської міської ради. Даний факт зафіксовано Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства інспектора державного контролю за використанням та охороною земель від 18.07.12 р.

Приписом Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області від 18.07.12 зобов'язано голову Обслуговуючого кооперативу "Діамант" усунути порушення вимог земельного законодавства та повідомити про виконання припису до 18.08 12.

Окрім того, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної, внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.07, Державною інспекцією сільського господарства в Івано-Франківській області обраховано шкоду завдану самовільним землекористуванням в сумі 4 723 грн. 13 коп.

За порушення, передбачене ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (самовільне зайняття земельної ділянки) постановою № 000001 від 01.08.12 р., до голови Обслуговуючого кооперативу "Діамант" застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

В той же час, як встановлено судом першої інстанції, відповідачем вимоги припису від 18.07.12 щодо повідомлення про усунення виявленого порушення не виконано та не сплачено 4 723 грн. 13 коп. шкоди, завданої самовільним землекористуванням.

Земельні правовідносини, зокрема пов'язані із користуванням землею, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Цивільним кодексом України, іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом, а також договором оренди землі.

Стаття 13 Конституції України, серед іншого визначає, що земля, яка знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

В силу приписів ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з Земельним кодексом України (надалі - ЗК України), зокрема ст. ст. 80, 84, п. 12 Перехідних положень, своє право на землі державної власності держава реалізує через відповідні органи державної влади, у т.ч. через районі державні адміністрації відповідно до закону.

При цьому, п. 12 Перехідних положень ЗК України визначає, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Зі змісту ст. 122 ЗК України вбачається, що право розпоряджатись землями які знаходяться за межами населеного пункту для сільськогосподарського використання, належить районним державним адміністраціям.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь - які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України, визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Такий захист здійснюється, зокрема шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, а також відшкодування заподіяних збитків.

Згідно із п. 1 ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (п. 3 ст. 212 ЗК України).

Відповідно до ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за таке порушення, як самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства).

Отже, як вірно дійшов висновку суд першої інстанції, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді, внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав (п. 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.11 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Як встановлено колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду, в матеріалах справи знаходяться припис № 001001 від 18.07.12 та постанова про накладення адміністративного стягнення № 000001 від 01.08.12, які в установленому порядку не скасовані, а отже є чинними, тому у суду є підстави для стягнення шкоди.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Окрім того, при поданні апеляційної скарги, апелянт сплатив судовий збір лише за немайнову вимогу, а саме 573, 50 грн., при цьому просячи скасувати рішення повністю. Проте враховуючи зміст позовних вимог, які мають одночасно дві майнові і немайнову вимоги, судовий збір підлягає стягненню за ставками, встановленими для спорів майнового та немайнового характеру. Отже, з апелянта слід достягнути судовий збір (в частині майнових вимог) в розмірі 860,25 грн. за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Діамант" - відмовити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2012 року у справі 5010/1161/2012-Пз-8/22 залишити без змін.

3. Стягнути з відповідача Обслуговуючого кооперативу "Діамант" (І. Богуна, 40, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний код 33086273) до спеціального фонду Державного бюджету України (Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006) 860, 25 грн. судового збору, за подання апеляційної скарги.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 18.06.2013 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Якімець Г. Г.

Суддя Желік М. Б.