Рішення

від 18.06.2013 по справі 914/1560/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.13 р. Справа № 914/1560/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м. Львів)

до відповідача: Лішнянської сільської ради (с. Лішня, Львівська обл.)

про: зобов'язання прийняти об'єкти права державної власності у комунальну власність територіальної громади с. Лішня

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: Савко Н.В. - довіреність №18-11-07834 від 29.12.2012 року

від відповідача: Стасів М.С. - сільський голова с. Лішня.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м. Львів) до Лішнянської сільської ради (с. Лішня, Львівська обл.) про зобов'язання прийняти об'єкти права державної власності у комунальну власність територіальної громади с. Лішня.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.04.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 29.04.2013 року. Ухвалою суду від 29.04.2013 року розгляд справи відкладено до 14.05.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою суду від 14.05.2013 року розгляд справи відкладено до 23.05.2013 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 23.05.2013 року розгляд справи відкладено до 30.05.2013 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 30.05.2013 року розгляд справи відкладено до 06.06.2013 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 06.06.2013 року розгляд справи відкладено до 13.06.2013 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 13.06.2013 року розгляд справи відкладено до 18.06.2013 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.04.2013 року, про відкладення від 29.04.2013 року, від 14.05.2013 року, від 23.05.2013 року, від 30.05.2013 року, від 06.06.2013 року, від 13.06.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

23.05.2013 року за вх.№18436/13 позивач подав пояснення по справі.

30.05.2013 року за вх.№19748/13 позивач подав пояснення по справі.

06.06.2013 року за вх.№20909/13 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.04.2013 року, про відкладення від 29.04.2013 року, від 14.05.2013 року, від 23.05.2013 року, від 30.05.2013 року, від 06.06.2013 року, від 13.06.2013 року не виконав, явку повноважного представника забезпечив.

14.05.2013 року за вх.№16228/13 відповідач подав телеграму про відкладення розгляду справи.

23.05.2013 року за вх.№18494/13 відповідач подав відзив на позовну заяву.

18.06.2013 року за вх.№23351/13 відповідач подав пояснення на уточнення позовних вимог позивача, згідно якого відповідач погоджується з твердженням позивача про те, що при прийнятті рішення сесії Лішнянської сільської ради №280 від 21.01.2013 року не було враховано усіх норм чинного законодавства України, тому законність винесення даного рішення є сумнівною.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 18.06.2013 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, у процесі приватизації Державного сільськогосподарського підприємства "Лішнянське" Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, створено Колективне сільськогосподарське підприємство "Лішнянське" (надалі - КСП «Лішнянське»). До статутного капіталу створеного КСП "Лішнянське" не увійшла вартість житлових будинків, що знаходяться за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с. Лішня та залишилися на балансі сільськогосподарського підприємства, а саме:

16-ти квартирний житловий будинок (вул. І. Франка, 6);

16-ти квартирний житловий будинок (вул. І. Франка, 8);

6-ти квартирний житловий будинок (вул. Дрогобицька, 74).

Крім того, відповідно до ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", приватизації не підлягають об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод, а тому, до статутного капіталу КСП "Лішнянське" не ввійшли об'єкти, що не підлягали приватизації вартістю 1124,365 тис. грн., а саме:

водопровід до житлових будинків по вул. Дрогобицькій;

каналізаційна мережа по вул. Дрогобицькій;

теплотраса до житлових будинків по вул. І.Франка;

газифікація житлових будинків по вул. І.Франка;

водопровід до житлових будинків по вул. І.Франка.

Позивач зазначає, що наведене підтверджується, зокрема, актом оцінки вартості майна Державного сільськогосподарського підприємства "Лішнянське" під час приватизації, що складений 29.11.2002 року за результатами інвентаризації державного майна, а також планом приватизації майна від 29.12.2002 року.

Позивач наголошує, що дані житлові будинки та об'єкти інженерної інфраструктури, є об'єктами права державної власності, що перебувають у сфері управління Регіонального відділення та знаходяться на балансі створеного у процесі приватизації КСП "Лішнянське".

Позивач зазначає, що, відповідно до ст.3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", об'єктами управління державної власності є державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" та ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Фонд державного майна України та його регіональні відділення приймають рішення про подальше використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських організацій але перебуває на їх балансі.

Позивач наголошує, що, відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 р. №908/68, управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна.

Абз. 2 п. 3 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 р. №908/68, передбачено, що разом з відомчим житловим, фондом передаються відповідним комунальним підприємствам зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо).

Позивач звертає увагу на те, що єдиним способом управління об'єктами житлового фонду, що належать до державної власності, згідно із зазначеним Положенням, є їх передача в комунальну власність.

Позивач зазначає, що, відповідно до п.51 ч. 1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції міських, селищних, сільських рад належить надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.

Позивач наголошує, що Регіональне відділення неодноразово зверталось до Лішнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області щодо прискорення процесу передачі вищевказаних житлових будинків та об'єктів інженерної інфраструктури в комунальну власність територіальної громади с. Лішня.

Позивач зазначає, що за результатами таких звернень Лішнянською сільською радою 21.01.2013 р. прийнято рішення №280, яким у прийнятті житлових будинків та об'єктів інженерної інфраструктури до комунальної власності - безпідставно відмовлено.

Позивач зазначає, що така позиція органу місцевого самоврядування не узгоджується із нормами Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".

Позивач зазначає, що Лішнянська сільська рада приймаючи рішення від 21.01.2013 р. №280 "Про розгляд звернення регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області", порушила ряд норм чинного законодавства, а саме ст. 40 Конституції України, відповідно до якої, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Згідно з 4. ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Позивач звертає увагу на те, що в рішенні Конституційного Суду від 26.03.2002 № 6-рп/2002 "У справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 28 Закону України "Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів" (справа про охорону трудових прав депутатів місцевих рад)" вказано, що Конституція України (стаття 140) визначає місцеве самоврядування, як право територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста, -самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Такому конституційному змісту інституту місцевого самоврядування властиві принаймні дві найважливіші ознаки, а саме: самостійність територіальної громади, органів місцевого самоврядування у вирішенні певного кола питань і те, що предметами відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад.

Позивач наголошує, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду (ст. 47 Конституції України). Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом (ч. 3 ст. 9 Житлового кодексу).

Позивач зазначає, що Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ (ч. 2 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду").

Позивач наголошує, що Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" визначено, що об'єктами передачі є, в тому числі, житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури, які не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), а також інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Позивач зазначає, що враховуючи вищевикладене, орган місцевого самоврядування (Лішнянська сільська рада) прийняв рішення, яке є необгрунтоване, безпідставне та таке, що суперечить чинному законодавству.

Таким чином, на думку позивача, рішення XVI сесії VI скликання Лішнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 21.01.2013 р. №280 "Про розгляд звернення Регіонального відділення фонду Державного майна України по Львівській області", яким відмовлено у прийнятті житлових будинків та об'єктів інженерної інфраструктури до комунальної власності, є незаконним. Своєю бездіяльністю Лішнянська сільська рада Дрогобицького району Львівської області порушує вимоги вищезазначених норм законодавства України.

Щодо питання продажу КСП "Лішнянське" насосної будівлі очисних споруд, позивач зазначає, що відповідно до договору безоплатної передачі майна Державного сільськогосподарського підприємства "Лішнянське" від 27.12.2002 р. №5/1-408, орган приватизації (регіональне відділення) зобов'язується безоплатно передати у власність працівникам (КСП "Лішнянське") майно Державного сільськогосподарського підприємства "Лішнянське", на підставі плану приватизації майна Державного сільськогосподарського підприємства "Лішнянське", а працівники зобов'язуються прийняти майно в порядку і на умовах, передбачених цим договором. Згідно з актом приймання-передання майна державного сільськогосподарського підприємства "Лішнянське" від 29.12.2002 р. №5/2-410, регіональне відділення передало, а працівники прийняли очисні споруди, які знаходяться за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с. Лішня (п. 32), тобто станом на момент продажу даного об'єкта, він перебував у власності КСП "Лішнянське".

Позивач наголошує, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", безоплатна передача частки державного майна проводиться при перетворенні в процесі приватизації радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств у колективні сільськогосподарські підприємства або у відкриті акціонерні товариства.

Позивач наголошує, що відповідно до ст. 4-1 Закону України "Про передачу права об'єктів права державної та комунальної власності", передача об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Ініціатива щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього закону, підприємств, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). Рішення щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад. Пропозиції щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами, а щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємств - також з трудовими колективами цих підприємств. Пропозиція вважається погодженою з трудовим колективом підприємства за наявності рішення загальних зборів трудового колективу, прийнятого більшістю голосів від числа працівників підприємства. Пропозиції щодо передачі у комунальну власність об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, які не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), не потребують погодження з такими підприємствами та їх трудовими колективами.

Отже, підстав для відмови в задоволенні клопотання щодо надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади с. Лішня об'єктів права державної власності не було.

Тому, за твердженням позивача, регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області діяло в межах своєї компетенції, згідно з чинним законодавством.

06.06.2013 року за вх.№20909/13 позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить суд:

1. Визнати незаконним рішення XVI сесії VI скликання Лішнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 21.01.2013 №280 "Про розгляд звернення Регіонального відділення фонду Державного майна України по Львівській області".

2. Зобов'язати Лішнянську сільську раду Дрогобицького району Львівської області (82127, Львівська область, Дрогобицький район, с. Лішня, вул. Івана Франка, 30; код за ЄДРПОУ 04374938) розглянути питання про надання згоди на прийняття з державної у комунальну власність територіальної громади с. Лішня житлові будинки та об'єкти інженерної інфраструктури, а саме:

- 16-ти квартирний житловий будинок (вул. І. Франка, 6);

- 16-ти квартирний житловий будинок (вул. І. Франка, 8);

- 6-ти квартирний житловий будинок (вул. Дрогобицька, 74) водопровід до житлових будинків по вул. Дрогобицькій;

- каналізаційна мережа по вул. Дрогобицькій;

- теплотраса до житлових будинків по вул. І.Франка;

- газифікація житлових будинків по вул. І.Франка;

- водопровід до житлових будинків по вул. І.Франка.

3. Стягнути із Лішнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області (82127, Львівська область, Дрогобицький район, с. Лішня, вул. Івана Франка, ЗО; код за ЄДРПОУ 04374938) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (р/р 35215032000186 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО банку 825014, код ЄДРПОУ 20823070) 1147 грн. судового збору.

Також, щодо необхідності розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, то позивач звертає увагу на те, що справою адміністративної юрисдикції може бути спір, який виник між кількома суб'єктами стосовно їхніх прав і обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а цей суб'єкт відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. В даному випадку, позивач (як суб'єкт владних повноважень) у спірних правовідносинах, які стосуються передачі об'єктів права державної у комунальну власність, не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, в даному випадку відповідача, який є органом місцевого самоврядування (як встановлено нормами чинного законодавства для здійснення такої передачі має бути в наявності згода відповідного органу місцевого самоврядування), а відтак, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що пред'явлений позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Лішнянської сільської ради про зобов'язання прийняти об'єкти права державної власності у комунальну власність територіальної громади с. Лішня є безпідставним та необгрунтованим.

Відповідач наголошує, що приймаючи рішення від 21.01.2013 р. № 280 «Про розгляд звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України», яким відмовлено позивачу в задоволенні клопотання щодо надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади с. Лішня об'єктів права державної власності, Лішнянеька сільська рада діяла виключно на захист своїх законних прав та інтересів, а також прав та інтересів громадян, оскільки при прийняття рішення дотримувалась приписів норм ч. 3 ст. 4-1 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», згідно яких рішення щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад. Відповідач зазначає, що пропозиції щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами, а щодо передачі об'єктів житлового фонду (крім гуртожитків) та інших об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємств, також з трудовими колективами цих підприємств. Пропозиція вважається погодженою з трудовим колективом підприємства за наявності рішення загальних зборів трудового колективу, прийнятого більшістю голосів від загальної кількості працівників підприємства.

Відповідач звертає увагу на те, що на час розгляду сесією сільської ради звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України від 15.11.2012 року № 280 щодо надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади с. Лішня об'єктів права державної власності сільськими депутатами виявлено відсутність погодження Колективним сільськогосподарським підприємством «Лішнянеьке» та його трудовим колективом пропозиції позивача з даного питання, що в свою чергу зумовило прийняття рішення від 21.01.2013 р. № 280 «Про розгляд звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України».

Відповідач звертає увагу на те, що в процесі обговорення вищевказаного питання сільськими депутатами взято до уваги наступні факти:

- продаж Колективним сільськогосподарським підприємством «Лішнянське» насосної будівлі очисних споруд, яка обслуговує два 16-ти квартирні житлові будинки по вул. І Франка, 6, 8 в с. Лішня та повинна перейти у комунальну власність територіальної громади разом із даними житловими будинками згідно приписів норм ч. 4 ст. 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», відповідно до яких разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо).

Відповідач зазначає, що доказом продажу насосної будівлі очисних споруд, які обслуговують два 16 - ти квартирні житлові будинки по вул. І Франка, 6, 8 в с. Лішня є договір купівлі - продажу нежитлової будівлі від 01.03.2006 року;

- приватизацію квартир мешканцями житлових багатоквартирних будинків, вказаних у зверненні позивача, а це зумовлює їх перетворення з будинків відомчого житлового фонду в приватний житловий фонд, обслуговування якого на території Лішнянської сільської ради не здійснюється жодним підприємством, а тому єдиним правильним напрямком у вирішенні цього питання є ініціювання створення об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, на баланс яких позивач зможе передати об'єкти житлового фонду з подальшим їх утриманням.

Відповідач наголошує, що сукупність вищенаведених обставин зумовили прийняття сесією Лішнянської сільської ради рішення від 21.01.2013 р. № 280 «Про розгляд звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України», яким відмовлено позивачу в задоволенні клопотання щодо надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади с. Лішня об'єктів права державної власності, зокрема об'єктів житлового фонду.

Крім цього, відповідач вважає, що даний спір необхідно вирішувати в порядку адміністративного судочинства, оскільки приймаючи вищевказане рішення, сесія Лішнянської сільської ради діяла відповідно до п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яким передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської ради вирішуються питання надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.

Крім того, відповідач у своїх поясненнях зазначає, що погоджується з твердженням позивача про те, що при прийнятті рішення сесії Лішнянської сільської ради №280 від 21.01.2013 року не було враховано усіх норм чинного законодавства України, тому законність винесення даного рішення є сумнівною.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст.3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", об'єктами управління державної власності є державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" та ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Фонд державного майна України та його регіональні відділення приймають рішення про подальше використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських організацій, перебуває на їх балансі.

Відповідно до п.1.3. Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 №908/68, управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна. Єдиним способом управління об'єктами житлового фонду, що належать до державної власності, згідно із зазначеним Положенням, є їх передача в комунальну власність.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" визначено, що об'єктами передачі є, в тому числі, житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури, які не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), а також інше окреме індивідуально визначене майно підприємств .

Відповідно до ст.3 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити, зокрема, від органів, уповноважених управляти державним майном.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", передача об'єктів житлового фонду та соціальної інфраструктури, які не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації (корпоратизації), з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном.

Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п.51 ч. 1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції міських, селищних, сільських рад належить надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.

Статтею 6 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" визначено, що передача об'єктів здійснюється комісією з питань передачі об'єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі. У разі передачі об'єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах комісію з питань передачі об'єктів утворює та призначає її голову виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради.

Частиною третьою статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" визначено, що об'єктами передачі є, в тому числі, житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури, які не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), а також інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Абзацом 2 п. 3 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 №908/68, передбачено, що разом з відомчим житловим, фондом передаються відповідним комунальним підприємствам зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", безоплатна передача частки державного майна проводиться при перетворенні в процесі приватизації радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств у колективні сільськогосподарські підприємства або у відкриті акціонерні товариства.

В ході судового розгляду судом встановлено, що у процесі приватизації державного сільськогосподарського підприємства "Лішнянське" регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, створено колективне сільськогосподарське підприємство "Лішнянське". До статутного капіталу створеного КСП "Лішнянське" не увійшла вартість житлових будинків, що знаходяться за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с. Лішня та залишилися на балансі сільськогосподарського підприємства, а саме:

- 16-ти квартирний житловий будинок (вул. І. Франка, 6);

- 16-ти квартирний житловий будинок (вул. І. Франка, 8);

- 6-ти квартирний житловий будинок (вул. Дрогобицька, 74).

Крім того, відповідно до ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", приватизації не підлягають об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод, а тому, до статутного капіталу КСП "Лішнянське" не ввійшли об'єкти, що не підлягали приватизації вартістю 1124,365 тис. грн., а саме: водопровід до житлових будинків по вул. Дрогобицькій; каналізаційна мережа по вул. Дрогобицькій; теплотраса до житлових будинків по вул. І.Франка; газифікація житлових будинків по вул. І.Франка; водопровід до житлових будинків по вул. І.Франка.

Регіональне відділення неодноразово зверталось до Лішнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області щодо прискорення процесу передачі вищевказаних житлових будинків та об'єктів інженерної інфраструктури в комунальну власність територіальної громади с. Лішня.

За результатами таких звернень Лішнянською сільською радою 21.01.2013 р. прийнято рішення №280, яким у прийнятті житлових будинків та об'єктів інженерної інфраструктури до комунальної власності - відмовлено.

У відзиві на позовну заяву відповідач звертає увагу на те, що на час розгляду сесією сільської ради звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України від 15.11.2012 року № 280 щодо надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади с. Лішня об'єктів права державної власності сільськими депутатами виявлено відсутність погодження Колективним сільськогосподарським підприємством «Лішнянеьке» та його трудовим колективом пропозиції позивача з даного питання, що в свою чергу зумовило прийняття рішення від 21.01.2013 р. № 280 «Про розгляд звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України».

Однак, відповідно до ст. 4-1 Закону України "Про передачу права об'єктів права державної та комунальної власності", передача об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Ініціатива щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього закону, підприємств, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). Рішення щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад. Пропозиції щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами, а щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємств - також з трудовими колективами цих підприємств. Пропозиція вважається погодженою з трудовим колективом підприємства за наявності рішення загальних зборів трудового колективу, прийнятого більшістю голосів від числа працівників підприємства. Пропозиції щодо передачі у комунальну власність об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, які не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), не потребують погодження з такими підприємствами та їх трудовими колективами.

Разом з тим, слід врахувати, що в процесі обговорення вищевказаного питання сільськими депутатами взято до уваги продаж Колективним сільськогосподарським підприємством «Лішнянське» насосної будівлі очисних споруд, яка обслуговує два 16-ти квартирні житлові будинки по вул. І Франка, 6, 8 в с. Лішня та повинна перейти у комунальну власність територіальної громади разом із даними житловими будинками, згідно приписів норм ч. 4 ст. 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», відповідно до яких разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо), що підтверджується договором купівлі - продажу нежитлової будівлі від 01.03.2006 року, атакож приватизацією квартир мешканцями житлових багатоквартирних будинків, вказаних у зверненні позивача, що може зумовити їх перетворення з будинків відомчого житлового фонду в приватний житловий фонд. Крім того, відповідно до договору безоплатної передачі майна Державного сільськогосподарського підприємства "Лішнянське" від 27.12.2002 р. №5/1-408, орган приватизації (регіональне відділення) зобов'язується безоплатно передати у власність працівникам (КСП "Лішнянське") майно Державного сільськогосподарського підприємства "Лішнянське", на підставі плану приватизації майна Державного сільськогосподарського підприємства "Лішнянське", а працівники зобов'язуються прийняти майно в порядку і на умовах, передбачених цим договором. Згідно з актом приймання-передання майна державного сільськогосподарського підприємства "Лішнянське" від 29.12.2002 р. №5/2-410, регіональне відділення передало, а працівники прийняли очисні споруди, які знаходяться за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с. Лішня (п. 32), тобто станом на момент продажу даного об'єкта, він перебував у власності КСП "Лішнянське".

Разом з тим, при прийнятті рішення слід врахувати, що відповідач погодився з твердженням позивача про те, що при прийнятті рішення сесії Лішнянської сільської ради №280 від 21.01.2013 року не було враховано усіх норм чинного законодавства України, яким регулюється дане питання, що і зумовило розгляд даної справи у суді.

Також слід зазначити, що цей позов не є адміністративним, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, зазначеного відповідачем. Якщо суб'єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, чи службова особа, у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій щодо іншої особи, яка є учасником спору, то такий суб'єкт не перебуває при здійсненні управлінських функцій і не має встановлених нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень у відповідних правовідносинах, і, отже, спір за участю останнього повинен вирішуватись господарським судом. Така ж позиція викладена в ухвалі господарського суду Львівської області від 30.09.2008 р. по справі №14/149а, та підтримана ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 р. по справі №22-а-17062/08/9104.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх уточнених позовних вимог, а відповідач позов не спростував, підтвердив необхідність врахування інших норм чинного законодавства України при розгляді спірного питання, суд прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м. Львів) до Лішнянської сільської ради (с. Лішня, Львівська обл.) про визнання незаконним рішення XVI сесії VI скликання Лішнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 21.01.2013 №280 "Про розгляд звернення Регіонального відділення фонду Державного майна України по Львівській області" та зобов'язання Лішнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області (82127, Львівська область, Дрогобицький район, с. Лішня, вул. Івана Франка, 30; код за ЄДРПОУ 04374938) розглянути питання про надання згоди на прийняття з державної у комунальну власність територіальної громади с. Лішня житлові будинки та об'єкти інженерної інфраструктури є обґрунтованими та підлягють до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав квитанцію №205 від 11.04.2013 року на суму 1 147,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Уточнені позовні вимоги - задоволити.

2. Визнати незаконним рішення XVI сесії VI скликання Лішнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 21.01.2013 №280 "Про розгляд звернення Регіонального відділення фонду Державного майна України по Львівській області".

3. Зобов'язати Лішнянську сільську раду Дрогобицького району Львівської області (82127, Львівська область, Дрогобицький район, с. Лішня, вул. Івана Франка, 30; код за ЄДРПОУ 04374938) на наступному засіданні розглянути питання про надання згоди на прийняття з державної у комунальну власність територіальної громади с. Лішня житлові будинки та об'єкти інженерної інфраструктури, а саме:

- 16-ти квартирний житловий будинок (вул. І. Франка, 6);

- 16-ти квартирний житловий будинок (вул. І. Франка, 8);

- 6-ти квартирний житловий будинок (вул. Дрогобицька, 74) водопровід до житлових будинків по вул. Дрогобицькій;

- каналізаційна мережа по вул. Дрогобицькій;

- теплотраса до житлових будинків по вул. І.Франка;

- газифікація житлових будинків по вул. І.Франка;

- водопровід до житлових будинків по вул. І.Франка.

4. Стягнути із Лішнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області (82127, Львівська область, Дрогобицький район, с. Лішня, вул. Івана Франка, 30; код за ЄДРПОУ 04374938) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м. Львів вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070, р/р 35215032000186 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО банку 825014,) 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

5. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.06.2013 року.