Постанова

від 19.06.2013 по справі б15/258-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року Справа № Б15/258-08 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКороткевича О. Є. (доповідач у справі) суддівКоваленка В. М., Хандуріна М. І. розглянувши матеріали касаційної скаргиОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на постанову та ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 року Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2013 року у справі№ Б15/258-08 за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Норма" доЗакритого акціонерного товариства фірми "Меблі" пробанкрутство За участю представників сторін : ОСОБА_4; від ОСОБА_5 - ОСОБА_11 дов. від 28.05.2013р.; від ЗАТ "Фірма "Меблі" - Горбаненко С.В. дов. в мат. спр

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської від 18.01.2013 року по справі № Б15/258-08 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Закритого акціонерного товариства фірми "Меблі" та припинено провадження по справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства фірми "Меблі".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 року по справі № Б15/258-08 апеляційна скарга залишена без задоволення та ухвала господарського суду Дніпропетровської від 18.01.2013 року по справі № Б15/258-08- без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звернулись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просять суд скасувати рішення попередніх інстанції та направити справу на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 року визнано Закрите акціонерне товариство фірми "Меблі" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором арбітражного керуючого Левченко В. В. Зобов'язано ліквідатора виконати вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На виконання вимог постанови суду ліквідатором було подано звіт, в якому він просив затвердити звіт та ліквідаційний баланс підприємства-банкрута, складені за результатами ліквідації Закритого акціонерного товариства фірми "Меблі".

Ухвалою господарського суду від 18.01.2013 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, припинено юридичну особу - Закрите акціонерне товариство фірми "Меблі", провадження у справі припинено.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до повноважень ліквідатора відноситься формування ліквідаційної маси, пред'явлення до третіх осіб вимог щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту, вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, тощо.

Відповідно до п.6 ст.31 Закону вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Згідно з ч.2 ст.32 Закону якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Із звіту ліквідатора вбачається, що ліквідатором проведено у встановленому законом порядку ліквідаційну процедуру банкрута. До звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ліквідатором додані усі передбачені статтею 32 Закону про банкрутство документи, з яких вбачається, що ліквідатором приймались активні заходи з пошуку майна, яке належить банкруту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході ліквідаційної процедури грошових коштів та майна боржника не виявлено.

Вищевказане підтверджується доказами (довідками) про відсутність буд-яких активів, земельних ділянок, об'єктів нерухомості, транспортних засобів, які належать на праві власності боржнику, що наявні в матеріалах справи.

Отже правомірними є висновки судів попередніх інстанцій, що ліквідатором боржника проведено у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку ліквідаційну процедуру банкрута, подано суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства, які свідчать про неможливість погашення заборгованості у зв'язку із відсутністю майна боржника і таким чином звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підлягають затвердженню, боржник - ліквідації, а провадження по справі - припиненню.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2013 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 року постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2013 року у справі № Б15/258-08 залишити без змін.

Головуючий О. Є. Короткевич

Судді В. М. Коваленко

М. І. Хандурін