Рішення

від 17.06.2013 по справі 910/8272/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8272/13 17.06.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпроект М"

До Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство

широкопрофільного будівництва - 2"

Про стягнення 38 660,05 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

Від позивача Уланович Ю.М. - представник (дов. № 1 від 22.05.2013 р.)

Шиша С.Г. - директор

Від відповідача Черниш О.Д. - представник (дов. № 106 від 11.04.2012 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київпроект М" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва - 2" про стягнення 38 509,15 грн. (36 000, 00 грн. - основний борг, 2 509,15 грн. - 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 430906 на виконання проектних та вишукувальних робіт від 27.10.2009 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.04.2013 р. порушено провадження у справі № 910/8272/13 та призначено справу до розгляду на 27.05.2013 р.

У судовому засіданні 27.05.2013 р. оголошено перерву до 17.06.2013 р.

У судовому засіданні 17.06.2013 р. представник відповідача надав суду письмові пояснення по суті спору, в яких визнає факт існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 36 000, 00 грн. та просить суд звільнити відповідача від сплати штрафних санкцій, оскільки невиконання умов договору обумовлене об'єктивними причинами.

Представником позивача у судовому засіданні 17.06.2013 р. було подано заяву про збільшення позовних вимог на підставі ст. 22 ГПК України, в якій позивач просить стягнути з відповідача збільшену суму 3% річних на дату розгляду справи у суді в сумі 2 660, 05 грн.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, заява позивача про збільшення позовних вимог приймається судом до розгляду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 17.06.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2009 р. між закритим акціонерним товариством «Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2» (Відповідач, Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Київпроект М» (Позивач, Виконавець) було укладено договору підряду № 430906 на виконання проектних та вишукувальних робіт від 27.10.2009 р (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати за плату проектні та вишукувальні роботи (ПВР) по об'єкту: «Багатоквартирний житловий будинок з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі м. Києва».

Згідно п. 2.1. Договору, загальна вартість ПВР згідно з протоколом погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною Договору, становить 587 511, 60 грн. (489 593, 00 грн. - за проектно-вишукувальні роботи, 97 918, 60 грн. - податок на додану вартість).

П. 2.2. Договору передбачає, що оплата робіт за Договором підряду проводиться Замовником щомісячними авансовими платежами, умовно рівними долями згідно з графіком платежів з оформленням актів здачі-приймання у місяці сплати (відповідно фактично виконаного платежу).

П. 5.2. Договору встановлює зобов'язання Замовника приймати виконані роботи згідно з умовами Договору (п. 5.2.1.) та оплачувати їх у строки та в обсягах, обумовлених Сторонами у Договорі та графіку платежів (п. 5.2.2.).

Підписаний та скріплений печатками сторін Графік платежів по об'єкту «Багатоквартирний житловий будинок з паркінгом на вул. Булгакова, 9 у Святошинському районі м. Києва» передбачає щомісячну сплату авансовими платежами Замовником вартості робіт (етапів) у розмірі 84 000, 00 грн. у період з листопада 2009 р. по травень 2010 р. включно всього на суму 587 511, 60 грн.

На виконання умов Договору Відповідач здійснював перерахунок платежів за ПВР на загальну суму 310 000, 00 грн., що підтверджується виписками банку за особовим рахунком 260043013192 UAH, які знаходяться у матеріалах справи.

Позивачем було виконано ПВР на загальну суму 346 000, 00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками відповідача актами здачі приймання проектних та вишукувальних робіт по договору № 430906 від 27.10.2009 р:

- Акт № 1 від 30.11.2009 р. на суму 40 000, 00 грн.;

- Акт № 2 від 14.12.2009 р. на суму 30 000, 00 грн.;

- Акт № 3 від 26.02.2010 р. на суму 100 000, 00 грн.;

- Акт № 4 від 13.04.2010 р. на суму 50 000, 00 грн.;

- Акт № 5 від 23.09.2010 р. на суму 70 000, 00 грн.;

- Акт № 6 від 30.11.2010 р. на суму 20 000, 00 грн.;

- Акт № 7 від 30.12.2010 р. на суму 36 000, 00 грн.

Оплату виконаних Позивачем робіт Відповідач в повному обсязі не здійснив.

Станом на день подання позову сума основної заборгованості за Контрактом, враховуючи виплачені Відповідачем суми авансових перерахувань в розмірі 310 000, 00 грн., становить 36 000, 00 грн., що не заперечується представником відповідача.

Станом на день розгляду справи, відповідач суму заборгованості не сплатив.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення трьох відсотків річних в розмірі 2 660, 05 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Більше того, факт існування заборгованості у розмірі 36 000, 00 грн. визнаний відповідачем, згідно з поясненнями відповідача від 17.06.2013 р.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 36 000, 00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних становить 2 660, 05 грн. та обчислюється з 31.12.2010 р. по 17.06.2013 р.

Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, строк (термін) виконання зобов'язання Замовником по оплаті вже виконаних робіт не встановлено.

Ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У матеріалах справи наявна належно завірена копія направленої відповідачу претензії про сплату заборгованості за виконані роботи і встановлених законом санкцій за порушення грошового зобов'язання № 12 від 29.01.2013 р.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, дану претензію було вручено 31.01.2013 р., а тому, враховуючи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, першим днем прострочення виконання зобов'язання за Договором буде 08.02.2013 р.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних за період з 08.02.2013 р. по 17.06.2013 р., суд зазначає, що до стягнення підлягає грошова сума в розмірі 384, 66 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 384, 66 грн.

Клопотання представника відповідача стосовно звільнення останнього від сплати штрафних санкцій, оскільки невиконання умов договору належним чином обумовлено об'єктивними причинами, не береться судом до уваги з огляду на наступне.

Ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не було подано суду жодного належного обґрунтування «об'єктивних причин» неможливості сплати основної заборгованості за Договором.

Судові витрати позивача про сплату судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва - 2» (02105, м. Київ, вул. Тампере, 13-Б; ідентифікаційний код 32306302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпроект М» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кімната 414; ідентифікаційний код 33238684) 36 000 (тридцять шість тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 66 коп. 3% річних та судовий збір у розмірі 1 619 (тисяча шістсот дев'ятнадцять) грн. 24 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 21.06.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева