Постанова

від 18.06.2013 по справі 811/1147/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

18 червня 2013 року Справа № 811/1147/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд, в складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-С» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра-С» (далі по тексту - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суд з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.08.12 р. №0000760225; зобов'язати відповідача врахувати в рахунок сплати майбутніх платежів по податку на додану вартість сплачені позивачем грошові кошти в сумі 2580 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, на підставі акту документальної невиїзної позапланової перевірки позивача за червень 2011 року №76/22-5/30285899 від 03.08.12 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000760225 від 15.08.12 р.. Зазначеним рішенням позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2579 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 1 грн.. Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження даного рішення, але і ДПС у Кіровоградській області і ДПС України залишили його без змін.

Позивач не згоден з податковим повідомленням-рішенням від 15.08.12 р. №0000760225.

Відповідачем подано заперечення проти позову, відповідно до якого оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС на підставі акту від 03.08.12 р. №76/22-5/30285899 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Астра-С» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Цвєтсервіс-С» за червень 2011 року», згідно якого встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 2579,20 грн., в тому числі за червень 2011 року на 2579,20 грн..

Перевіркою встановлено, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Цвєтсервіс" є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди з контрагентами-постачальниками, які не виконували своїх зобов'язань. Отже, на порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, підприємством до податкового кредиту включено суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів, який проведено на підставі нікчемного правочину, чим завищено суму податкового кредиту на 2579,20 грн., у тому числі за червень 2011р. в сумі 2579,20 грн. /а.с.135-136/.

Представник відповідача Леконт Р.В. у судовому засіданні 18.06.13 р. заявила клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. Представники позивача Небесний П.З. та Смірнова Т.А. не заперечували щодо заявленого клопотання /а.с.210-211/.

З огляду на вказане, адміністративний суд вважає подальший розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження за наявними доказами. Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до таких висновків.

Позивач, 25.01.99 р. зареєстрований виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як юридична особа, є платником податку на додану вартість /а.с.70, 79/.

Встановлено, що посадовою особою відповідача, на підставі службового посвідчення №430-П від 26.07.12 р., згідно наказу Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС №1012 від 31.07.12 р. на підставі п.п.75.1.2, п.75.1, ст.75, п.п.78.1.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.10 р. №2755-ІУ (зі змінами та доповненнями), проведено документальну невиїзну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-С» (код 30285899) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Цвєтсервіс-С» за червень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №76/22-5/30285899 від 03.08.12р. /а.с.23-31/.

Перевіркою встановлені порушенням позивачем:

1) В ході позапланової документальної перевірки було встановлено взаємовідносини між ТОВ «Астра-С» і ТОВ «Цвєтсервіс-С», які відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

2) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. №2755-ІУ, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість в розмірі 2579,20 грн., в т.ч. за червень 2011 р. на 2579,20 грн..

На підставі акту перевірки, 15.08.12р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000760225, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2580 грн., в т.ч. за основним платежем - 2579 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафу) - 1 грн. /а.с.36/.

І. Що стосується визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.12 р. №0000760225.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд зазначає.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.3 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

За період з 01.06.11 по 30.06.11 р. позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в загальній сумі 33807 грн..

При цьому, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вказаний період встановлено його завищення всього в сумі 2579,20 грн., в тому числі за червень 2011 р. в сумі 2579,20 грн. по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Цвєтсервіс-С» (код ЄДРПОУ 37051380) в червні 2011 р..

До вказаних висновків відповідач дійшов при дослідження в ході проведення перевірки акт ДПА Олександрівського відділення Знам'янської ОДПІ Кіровоградської області від 08.02.12 р. №00003/ 15-20/37051380 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Цвєтсервіс-С» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період: березень, квітень, травень, червень, серпень 2011 р.» /а.с.149-154/. Зокрема встановлено, що ТОВ «Цвєтсервіс-С» у березні, квітні, травні, червні, серпні 2011 р. проведені господарські операції з контрагентами ПП «Белвас» та ПП «Смарт-Агро» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Діяльність ТОВ «Цвєтсервіс-С» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-постачальником, який не виконував своїх податкових зобов'язань.

З огляду на вказане, відповідач вважає, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Астра-С» та ТОВ «Цвєтсервіс-С» є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст.234 Цивільного Кодексу України). У результаті порушення ТОВ «Астра-С» приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди укладені з ТОВ «Цвєтсервіс-С» на придбання товару (робіт, послуг) мають протиправний характер, внаслідок чого такі правочини, занижують податкові зобов'язання з податків та зборів, та по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, протиріччя інтересам держави і суспільства, а отже, вважаються таким, що порушують публічний порядок та нікчемними.

Проте, з акту перевірки позивача не зазначено жодного порушення, допущеного саме ним, а не його контрагентом. Із сказаного слідує, що до позивача застосовано відповідальність за порушення норм податкового законодавства, допущеного не ним, як платником податків, а ТОВ «Цвєтсервіс-С», як його контрагентом.

Вказане не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є сам факт придбання таких товарів та послуг з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності (або подальшої реалізації).

Згідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належними первинними документами, складеними у відповідності до закону, що в свою чергу відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Цвєтсервіс-С» (Продавець) 01.04.11 р. укладено договір купівлі-продажу №10, згідно до якого позивач придбав «алюміній вторинний АК5М2» на загальну суму 15475,20 грн., в т.ч. ПДВ - 2579,20 грн. /а.с.180/.

Позивачем включено до податкового кредиту за червень 2011 р. суму ПДВ у розмірі 2579,20 грн. на підставі податкової накладної №25 від 17.06.11 р. /а.с.175/, виписаних ТОВ «Цвєтсервіс».

Відповідачем не надано доказів того, що на дату складання податкової накладної ТОВ «Цвєтсервіс» не було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість. Даних відомостей не встановлено й судом в ході розгляду справи.

Оплата товару та фактичне його отримання позивачем (алюміній вторинний) підтверджується: рахунком-фактурою №СФ-0000021 від 17.06.11 р. /а.с.12/, довіреністю №106 від 17.06.11 р. /а.с.97-98, 176/, видатковою накладною №РН-0000019 від 17.06.11 р. /а.с.177/, платіжними дорученнями від 17.06.11 р. №329 та від 27.07.11 р. №515 /а.с.18, 93-96, 179/.

Також, позивачем надано до суду документи, що підтверджують оприбуткування товару, його подальше використання у власній господарській діяльності /а.с.16-22, 99-133, 199-209/.

З огляду на вказане, суд критично оцінює твердження відповідача, що фінансово-господарські договори між позивачем та ТОВ «Цвєтсервіс» є нікчемними.

Згідно ч.2, 3 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Складений відповідачем акт №76/22-5/30285899 не містить жодних посилань на наявність ознак, які передбачених ч.1 ст.228 ЦК України.

Крім того, з урахуванням положень пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доки контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 ЦК України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Посилання відповідача на ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Недійсність правочинів між позивачем та контрагентом не визнана в судовому порядку, у зв'язку з чим, факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України відносно того, що укладені ним у 2011 році правочини з контрагентом не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідачем не наведено доказів, що договір купівлі-продажу, сторонами якого є позивач та ТОВ «Цвєтсервіс» був укладений з метою, що суперечить інтересам держави, в т.ч., в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження необхідні факти, які надавали право позивачу віднести сплачену ТОВ «Цвєтсервіс» суму податку на додану вартість до податкового кредиту за червень 2011 р., що свідчить про необґрунтованість висновку відповідача.

З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог Конституції України, статті 2 КАС України оскаржене податкове повідомлення-рішення, дійшов висновку, що воно винесено відповідачем з порушенням принципів законності та обґрунтованості, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

ІІ. Щодо зобов'язання відповідача врахувати в рахунок сплати майбутніх платежів по податку на додану вартість сплачені позивачем грошові кошти в сумі 2580 грн..

Суд вважає дані вимоги такими, що задоволенню не підлягають з огляду на таке.

В позові зазначено, що незважаючи на протиправність винесено податкового повідомлення-рішення позивач, з метою усунення виникнення податкової застави та можливості відповідальності все ж таки перерахував до Державного бюджету України платіжним дорученням від 28.12.12 р. №1652 грошові кошти в сумі 2580 грн., з яких 2579 грн. ПДВ та 1 грн. штрафної (фінансової) санкції (штрафу) /а.с.45/.

Суд погоджується з позицією відповідача, що дане питання може бути вирішено відповідно до вимог статті 43 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно до п.43.3 ст.43 Податкового кодексу України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум додатку з доходів фізичних осіб,, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (п.43.4 ст.43 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 43.5 ст.43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Тобто, в даному випадку сплачений позивачем податок до державного бюджету за рішенням, яке визнано протиправним та скасовано, можна вважати як помилково сплачений. А отже, нормами Податкового кодексу України передбачена процедура повернення помилково сплачених сум грошових зобов'язань, а тому суд не вправі перебирати на себе дані повноваження.

З огляду на вказане, вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Тим більше, суд не вбачає в даній ситуації порушень прав позивача, як платника податків, оскільки з питанням щодо повернення помилково сплачених сум грошового зобов'язання позивач до відповідача не звертався, а останнім, відповідно, йому не відмовлено в цьому.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 69-71, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 15 серпня 2012 року №0000760225.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-С» (код 30285899) судові витрати по справі в сумі 114,70 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько