Постанова

від 28.05.2013 по справі 804/6386/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 р. Справа № 804/6386/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю представників:

позивача Саєнко А.М., Сидорук І.А.

відповідача Прудко О.В.

арозглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІКЦ «Агротехекспертиза» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

8 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю ІКЦ «Агротехекспертиза» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року №0000582206.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що складаючи акт та направляючи до позивача спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не у спосіб, передбачений нормативно-правовими актами України; дії відповідача вчиненні поза межами наданих законом повноважень, спрямовані не на перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства, а виключно на висновки податкового органу зробленого при перевірці контрагента позивача ТОВ «Максметінвест», які в свою чергу скасовані відповідним рішенням суду. Такі дії порушили права та законні інтереси позивача, що є підставою для скасування і визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року №0000582206.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 21 по 27 березня 2013 року на підставі наказу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 13 березня 2013 року №208, згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України посадовою особою податкової інспекції проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-Консультаційний Центр «Агротехекспертиза» (далі ТОВ ІКЦ «Агротехекспертиза») в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам із платником податків ТОВ «Максметінвест» за січень 2012 року, з урахуванням матеріалу перевірки ТОВ «Максметінвест» (код ЄДРПОУ 37577447) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 1 жовтня 2011 року по 31 травня 2012 року, отриманого від ДПІ у Київському районі м. Харкова (акт про неможливість проведення зустрічної звірки №1006/22-106/37577447 від 19 вересня 2012 року із супровідним листом №4342/7/22-111 від 28 вересня 2012 року), за наслідками якої складено акт від 3 квітня 2013 року №733/224/32781502.

Повідомлення про дату початку перевірки та копію наказу про проведення перевірки органом ДПС направлено поштою 13 березня 2013 року.

Згідно висновків акту від 3 квітня 2013 року №733/224/32781502 перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ ІКЦ «Агротехекспертиза»: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2012 року на суму 1000,00 грн.

На підставі акту перевірки від 3 квітня 2013 року №733/224/32781502 податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року №0000582206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1500,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 500 грн.

Проведеною перевіркою встановлено наступне.

Під час перевірки достовірності та правомірності віднесення сум податку на додану вартість ТОВ ІКЦ «Агротехекспертиза», за результатами даних АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України по деклараціях з податку на додану вартість до складу податкового кредиту» та наданих до перевірки документів встановлено задекларований ТОВ ІКЦ «Агротехекспертиза» податковий кредит у січні 2012 року з контрагентом постачальником ТОВ «Максметінвест» на суму 1000,00 грн.

Так, ТОВ ІКЦ «Агротехекспертиза» було укладено з ТОВ «Максметінвест» (код ЄДРПОУ 37577447, м. Харків, Площа Конституції, буд. 14) договір №55 від 1 листопада 2011 року, де ТОВ ІКЦ «Агротехекспертиза» (замовник) отримало послуги по обслуговуванню комп'ютерної та офісної техніки. Вартість робіт є договірною та визначається у гривнях. Сплата здійснюється шляхом банківського переводу на розрахунковий рахунок виконавця. Роботи виконуються на території замовника за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 28а, оф. 410. Роботи рахуються виконаними та прийнятими замовником після підписання виконавцем акту виконаних робіт. На виконання умов договору були виписані акт виконаних робіт від 31 січня 2012 року №ОУ-0131/02 та податкова накладна від 31 січня 2012 року №5 на суму 6000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1000,00 грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі. У рахунок оплати за послуги сплачено грошові кошти згідно платіжного доручення від 2 лютого 2012 року №25 у сумі 6000,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що на виконання договору здійснювалось обслуговування усіх наявних на підприємстві позивача комп'ютерів та приладів.

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС було отримано від ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МАКСМЕТІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 37577447 з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1 жовтня 2011 року по 31 травня 2012 року» від 19 вересня 2012 року №1006/22-106/37577447, яким встановлено наступні обставини.

На підставі направлення від 17 вересня 2012 року №1143, виданого ДПІ у Київському районі м. Харкова, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ОСОБА_4, згідно пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Київському районі м. Харкова від 14 вересня 2012 року №1122 «Про проведення позапланової виїзної перевірки» здійснено вихід за юридичною адресою підприємства, на позапланову виїзну перевірку ТОВ «МАКСМЕТІНВЕСТ», код за ЄДРПОУ 37577447 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 3 березня 2011 року по 14 вересня 2012 року у зв'язку з ліквідацією за рішенням господарського суду.

Юридична та фактична адреса: м. Харків, майдан Конституції, буд. 14. При виході на перевірку встановлено, що підприємство за місцем реєстрації не знаходиться. Складено акт від 17 вересня 2012 року №984/22-106/37577447 «Про відсутність підприємства за місцезнаходженням».

Основним видом діяльності, яку мало право здійснювати ТОВ «МАКСМЕТІНВЕСТ» за період, що перевірявся, є «будівництво житлових і нежитлових будівель». Загальна чисельність працюючих на ТОВ «МАКСМЕТІНВЕСТ» склала 13 осіб. Свідоцтво платника ПДВ анульоване 24 травня 2012 року. Співробітниками ВПМДПІ у Київському районі м. Харкова проведені наступні оперативні заходи: ТОВ «МАКСМЕТІНВЕСТ» зареєстроване як платник податків у ДПІ у Київському районі м. Харкова. Юридична адреса: м. Харків, майдан Конституції, буд. 14, 3 поверх. Під час виїзду за місцем реєстрації встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться.

ТОВ «МАКСМЕТІНВЕСТ» укладало договір оренди приміщення №01/1 від 1 жовтня 2011 року з ФОП ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1). Строк дії договору з 1 жовтня 2011 року по 1 жовтня 2012 pоку, але фактично підприємство за місцем оренди ніколи не знаходилось.

Основні фонди, транспортні засоби (власні та орендовані), складські приміщення (власні та орендовані) у ТОВ «МАКСМЕТІНВЕСТ» відсутні. Найманих працівників не має.

Наведені обставини свідчать, що господарська діяльність ТОВ «МАКСМЕТІНВЕСТ» має наступні ознаки нереальності здійснення: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій; відсутність за юридичною адресою; відсутні основні фонди, у тому числі транспортні засоби та складські приміщення.

Враховуючи вищевикладене, у ТОВ «МАКСМЕТІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 37577447) за період з 1 жовтня 2011 року по 31 травня 2012 року відсутній факт реального вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у вищевказаних постачальників, а отже й відсутній факт реального вчинення господарських операцій з продажу товарів (робіт, послуг) вищевказаним покупцям за період з 1 жовтня 2011 року по 31 травня 2012 року.

Згідно бази автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що одним із покупців за період з 1 жовтня 2011 року по 31 травня 2012 року був ТОВ Інформаційно-Консультаційний Центр «Агротехекспертиза» (код за ЄДРПОУ 32781502).

Вартість отриманих послуг включена позивачем до складу податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за січень 2012 року у сумі 1000,0 грн.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 цієї статті визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, та на порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у ТОВ ІКЦ «Агротехекспертиза» відсутнє право на формування податкового кредиту по операціям з придбання послуг від ТОВ «Максметінвест», що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 1000 грн.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 5 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88).

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996-ХІV встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 2005 року №166 визначено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку визначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а у разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, які підлягають сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового періоду).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивачем не надано при проведенні перевірки специфікації на техніку, що є невід'ємною частиною договору про виконання послуг. Крім того, площа приміщення за місцезнаходженням ТОВ ІКЦ «Агротехекспертиза» (м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 28а, оф. 410), де за договором має проводитись обслуговування техніки, складає 15 кв.м., що викликає сумніви щодо можливості здійснення обслуговування усієї комп'ютерної техніки, перелік якої наведено в відомості основних засобів, наданій позивачем, за вказаною адресою.

Також, суд зазначає, що додаткова угода від 1 січня 2012 року №1 до договору від 1 листопада 2011 року №55 не встановлює строку дії договору. Окрім того, ТОВ ІКЦ «Агротехекспертиза», як було зазначено вище, знаходиться у місті Дніпропетровську, тоді як контрагент, з яким укладено вказаний договір, знаходиться у міст Харкові, що зважаючи на суму контракту вказує на низьку ймовірність отримати позитивний фінансовий результат, в тому числі зважаючи на додаткові транспортні витрати.

Отже, виходячи з аналізу наведених фактів, суд вбачає, що операції з придбання товарів, робіт, послуг, відображені у податковій звітності ТОВ ІКЦ «Агротехекспертиза», не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту.

Об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів (послуг, робіт), місце постачання яких розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі послуг від продавця до покупця. Таким чином, операції з продажу та придбання товарів (робіт, послуг), відображені у податковій звітності контрагентів, не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльністю суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Відповідно до Національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року №375, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів, тощо.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції поставки товарів/послуг між ТОВ «Максметінвест» у січні 2012 року та ТОВ ІКЦ «Агротехекспертиза» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не доведено протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не зазначено обґрунтованих підстав для його скасування.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ІКЦ «Агротехекспертиза» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 3 червня 2013 року.

Суддя В.В. Кальник