Постанова

від 21.06.2013 по справі 825/1943/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/1943/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заяць О.В.,

при секретарі Кужель А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського міського центру зайнятості до Чернігівської митниці про стягнення допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

Чернігівський міський центр зайнятості (далі - Чернігівський МЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці про стягнення допомоги по безробіттю в розмірі 10006,23 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 позивачем була виплачена допомога по безробіттю в період з 26.01.2012 року по 19.01.2013 року, в той час як постановою Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 2а/2570/440/2012 від 21.02.2012 року, залишеної без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 року його поновлено на роботі з 30.12.2011 року. В разі поновлення безробітного на посаді, із роботодавця утримується сума виплаченого матеріального забезпечення. Сума виплаченого матеріального забезпечення відповідачем у добровільному порядку не повернута.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та надав заперечення в яких зазначив, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року митницю зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час затримки виконання постанови суду від 21.02.2012 року в період з 22.02.2012 року по 11.03.2013 року. Але у той же період з 26.01.2012 року по 19.01.2013 року ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю у сумі 10006,23 грн. Вважає, що стягнення з Чернігівської митниці допомоги по безробіттю, в подальшому призведе до безпідставних подвійних витрат Чернігівської митниці: в частині утримання Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України (Чернігівським міським центром зайнятості) сум виплаченого забезпечення, вартості наданих соціальних послуг безробітному та сплати коштів за час вимушеного прогулу з урахуванням суми допомоги по безробіттю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

В Чернігівському міському центрі зайнятості перебував на обліку як безробітний ОСОБА_1 з 26.01.2012 року по 21.01.2013 року та отримував соціальні послуги і забезпечення відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до абзацу 3 підпункту 1 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219), безробітні знімаються з обліку з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

На виконання рішень Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2012 року (а.с. 14-22) та Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 року ОСОБА_1 поновлено на посаді з 30.12.2011 року, відповідно до наказу Державної митної служби України від 11.03.2013 року № 360-к (а.с. 23) та наказу Чернігівської митниці від 12.03.2013 року №129-к (а.с. 24).

За період з 26.01.2012 року по 19.01.2013 року ОСОБА_1 виплачено матеріальне забезпечення в розмірі 10006,23 грн., що підтверджується довідкою (а.с. 25).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533 допомога по безробіттю є видом забезпечення.

Згідно частини першої статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» фонд має право: користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій; перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону; стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою; стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про страхування на випадок безробіття.

Відповідно до частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

В зв'язку з цим, 11.04.2013 року відповідачу направлена претензія № 05/1754 з вимогою повернути кошти в місячний строк з дня отримання претензії, але станом на день звернення до суду кошти в сумі 10006,23 грн. до Чернігівського міського центру зайнятості не надходили.

Таким чином, з Чернігівської митниці підлягає стягненню на користь Чернігівського міського центру зайнятості сума виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 10006,23 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Чернігівського міського центру зайнятості до Чернігівської митниці про стягнення суми виплаченого забезпечення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги - задовольнити повністю.

Стягнути з Чернігівської митниці (код ЄДРПОУ 14253288, пр-т. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017) на користь Чернігівського міського центру зайнятості (вул. Попудренка, 14, м. Чернігів, р/р 37171300901002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 21395273) 10006 (десять тисяч шість) грн. 23 коп. допомоги по безробіттю.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Заяць