Постанова

від 19.06.2013 по справі 812/5218/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2013 року Справа № 812/5218/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А.,

за участі:

представника позивача: Лівіріної Н.В. (довіреність від 02.01.2013 №04-05/3-04),

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська електротехнічна компанія» про стягнення адміністративного - господарських санкцій та пені в розмірі 11894,01грн.,-

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2013 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська електротехнічна компанія» в якому просило стягнути з підприємства суму адміністративно - господарської санкції в розмірі 11760,00грн. в зв'язку з тим що відповідно до вимог статті 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на підприємстві не було забезпечено працевлаштування інвалідів у 2012 році, яку підприємство повинно було самостійно сплатити до 15.04.2013. В зв'язку з порушенням термінів сплати санкцій позивач також просить стягнути з відповідача суму пеню в розмірі 134,01грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному в адміністративному позові, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надати заперечення проти позову не скористався

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до статті 8 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» державне управління з питань забезпечення прав інвалідів та їх соціальної захищеності здійснюється в межах повноважень центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 26 травня 2011 року № 81 (надалі - Положення від 26 травня 2011 року № 81), Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів (надалі Фонду) (а.с 9-13).

Згідно з пунктом 4 Положення від 26 травня 2011 року № 81 основними завданнями відділення Фонду є: 1) участь, у межах своєї компетенції, в реалізації на території Луганської області заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів; 2) виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

Відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює, у тому числі, збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (підпункт 1 пункту 5 зазначеного Положення).

Частина перша статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частина дев'ята цієї статті визначає, що спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом або в судовому порядку.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»:

- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця;

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення;

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Стаття 18 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» вимагає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність у формі № 3-ПН згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 р. № 420.

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 підприємства щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подають або надсилають рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів».

Відповідно до вказаний норм обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають у: виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць; створенні для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпеченні інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством; наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина 4 статті 20 Закону № 875-ХІІ передбачає, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина 2 статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).

Відповідно до розділу 3 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 року за № 552/13819, нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу). У випадку, коли строк сплати збігається з вихідним (святковим) днем, то останнім днем граничного строку сплати вважається перший робочий день після вихідного (святкового) дня, а пеня нараховується, починаючи з другого робочого дня після вихідного (святкового) дня. Нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу. У поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська електротехнічна компанія» на виконання вимог Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, подало до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми №10-ПІ (а.с.5), в якому зазначило середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, однак як вказано в звіті штатна кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» складає 1 особу. З розрахунку 9 штатних працівників облікового складу.

Також відповідачем в поданому звіті від 06 лютого 2013 року самостійно визначено суму адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 18794,45грн.

Згідно листа від 17 травня 2013 року №1/07-2361 Луганський міський центр зайнятості повідомив Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, що ТОВ «Луганська електротехнічна компанія» у 2012 році не надавало інформацію про наявність вакансій для інвалідів. (а.с.6-7)

Вищезазначене свідчить, що відповідачем у 2012 році в повному обсязі не забезпечено норматив робочих місць на яких повинні працювати інваліди та, як встановлено, не вживались заходи щодо працевлаштування інвалідів на посади у підприємстві, що є порушенням вимог статті 18 та статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» і підставою для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

За розрахунком позивача, відповідач повинен був працевлаштувати у 2012 році 1 інваліда, фактично не працевлаштовано жодного, тому підприємство відповідача мало перерахувати адміністративно-господарські санкції за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інвалідів за 2012 рік в розмірі 18794,45грн. В зв'язку з частковою сплатою відповідачем коштів на погашення адміністративно - господарських санкцій в розмірі 7034,45грн, сума заборгованості складає 11760,00грн. (а.с.8)

У відповідності із Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 року за № 552/13819, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій на 20 календарних днів відповідачу нарахована пеня в сумі 134,01 грн. оскільки відповідачем було частково сплачено санкції, за період затримки сплати зобов'язань з 15.05.2013 по 04.06.2013.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів не сплатив, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 11760,00 грн. та 134,01 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська електротехнічна компанія» про стягнення адміністративного - господарських санкцій та пені в розмірі 11894,01грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська електротехнічна компанія» (91000, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 25 офіс 33, код 34870782) в доход Державного бюджету України у м. Луганську (р/р 31210230700004 в ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код 37991477, код платежу 50070000) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році в сумі 11 760,00грн. (одинадцять тисяч сімсот шістдесят гривень 00коп.) та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 134,01 грн. (сто тридцять чотири гривні 01 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 21 червня 2013 року.

Суддя А.М. Каюда