Рішення

від 28.05.2013 по справі 905/2777/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.05.2013р. Справа № 905/2777/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста -Сервіс», с. Нова Долина, Одеська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкстепло», м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 57 835,98 грн., 3% річних в сумі 765,34 грн.

за участю представників :

від позивача: Курилех А.М. - за довір. від 18.03.2013 р. № 18/03/2013

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Веста -Сервіс», с. Нова Долина, Одеська обл., звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкстепло», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 57 835,98 грн., 3% річних в сумі 765,34 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на акт приймання - передачі від 02.11.2012 р. № 00001, рахунок на оплату від 02.11.2012 р. № 482, правовстановлюючі документи тощо.

Позивач в судових засіданнях позовні вимоги підтримав наполягав на їх задоволенні. Протягом розгляду справи надавав додаткові пояснення до позовної заяви.

Відповідач жодного разу у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином відповідними ухвалами суду, які направлялися за його місцезнаходженням.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Веста - Сервіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкстепло» дійшли згоди про постачання нафтопродуктів, на підставі чого 02.11.2012 р. позивачем було передано відповідачеві нафтопродукти, а саме:

- 02.11.2012 р. відповідно до акту приймання-передачі нафтопродуктів позивачем було передано відповідачеві бензин марки А-95Е у кількості 1423,3 л, бензин марки Е95 Innovativ у кількості 2392 л, бензин марки А-92 у кількості 584,880 л, дизельне паливо в кількості 1887,450 л на загальну суму 57 835,98 грн., включаючи ПДВ.

Відповідач прийняв вказаний товар, про що свідчить підпис повноважної особи на акті приймання передачі від 02.11.2012 р. - Андріянова М.М. - керівника підприємства на момент здійснення правочину, однак оплату за нього не здійснив.

Виходячи з аналізу матеріалів справи, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з конклюдентних дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, у тому числі, правочин.

Під правочином, згідно з приписами ст.202 Цивільного кодексу України, мається на увазі дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Виходячи із приписів ст.ст. 202, 203, 205 Цивільного кодексу України між сторонами відбувся правочин.

Зі статті 174 Господарського кодексу України вбачається, що зобов'язання можуть виникати, в тому числі, із угод між суб'єктами господарської діяльності, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказане кореспондується з п.п.1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Позивач свої зобов'язання за домовленістю виконав належним чином, поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 57 835,98 грн., що підтверджено матеріалами справи, зокрема актом приймання - передачі від 02.11.2012 р. № 00001 від 02.11.2012 р., підписаним повноважними особами обох сторін.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманої продукції за вищевказаним актом приймання - передачі не виконав. Загальна сума заборгованості складає 57 835,98 грн.

Таким чином, з огляду на матеріали справи, суд дійшов висновку, що сума боргу в розмірі 57 835,98 грн. підтверджена матеріалами справи, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заявою від 28.05.2012 р. позивач в порядку ст. ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу відмовився від позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 765,34 грн.

Повноважність особи, яка підписала вищевказану заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 765,34 грн., перевірена судом.

Наслідки відмови від позову судом роз'яснені.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 765,34 грн., суд з'ясував, що часткова відмова від позовних вимог не суперечить чинному законодавству України й не порушує прав і охоронюваних законом інтересів сторін, у зв'язку з чим прийнята судом.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 3% річних в сумі 765,34 грн. підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України .

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 202, 203, 205, 509, 692, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 174, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста -Сервіс», с. Нова Долина, Одеська обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкстепло», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 57 835,98 грн., 3% річних в сумі 765,34 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкстепло», м. Костянтинівка (85110, Донецька область, м. Костянтинівка, пр-т Ломоносова, 132 «б», ЄДРПОУ 37122084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста -Сервіс», с. Нова Долина, Одеська обл. (67822, с. Нова Долина, Одеська обл., ЄДРПОУ 30251215, п/р 26007320178801 в АБ «Південний» м. Одеси, МФО 328209) заборгованість в сумі 57 835,98 грн., судовий збір в сумі 1 698,03 грн.

Провадження по справі стосовно стягнення 3% річних в сумі 765,34 грн. - припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.05.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 31.05.2013 р.

Суддя Ю.В. Бокова