Постанова

від 21.06.2013 по справі 824/1100/13-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/1100/13-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Сокиряни-Агрос»» про стягнення недоїмки,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В поданому до суду адміністративному позові Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області просить суд стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Сокиряни-Агрос»» заборгованість в сумі 463,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача існує заборгованість по платежах до Пенсійного фонду по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій призначених на підставі п. "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за березень 2013 року в сумі 463,04 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позовні вимоги задовольнити та розглянути справу у порядку письмового провадження.

Відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 07.06.2013 року було надіслано рекомендований лист з повідомленням про вручення із зазначенням часу, дати та місця проведення судового розгляду справи, який відповідач отримав 10.06.2013 року, про що свідчить підпис про отримання.

Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Стаття 19 вказаного Закону регламентує положення про обов'язок виконавчого органу юридичної особи повідомляти державного реєстратора про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.

Відповідно до вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу без представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, однак це не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки у справі наявні поштові повідомлення, телефонограми, які засвідчують повідомлення відповідача про час і місце слухання справи та отримання позовної заяви з додатками.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення до них, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд,-

ВСТАНОВИВ :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Сокиряни-Агрос», ідентифікаційний код - 30774082, яке знаходиться за адресою: 60200, Чернівецька область, м. Сокиряни вул. Кобилянської, буд. 6-А, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме : по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій, призначених на підставі п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення ».

Обов'язок відповідача щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зумовлений наступним.

Згідно розрахунку заборгованості Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області встановлено, що ТЗОВ «Сокиряни-Агрос» має заборгованість перед Пенсійним фондом України, а саме: недоїмка по збору з фактичних витрат на виплату пільгових пенсій призначених згідно п. п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2) в сумі 463,04 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» колишньому працівнику підприємства ОСОБА_1 Пенсійним фондом за березень 2013 року було виплачено пенсію на загальну суму 463,04 грн.

Разом з тим, обставини заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій по списку № 2 підтверджуються розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення», з якого вбачається що відповідач перед Пенсійним фондом має загальну заборгованість на суму 463,04 яка утворилась за березень 2013 року.

Крім того, вказана заборгованість підтверджується і іншими матеріалами справи, а саме: розрахунком суми боргу фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених, відповідно до п. п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за березень 2013 року, сума якого складає 463,04 грн., а також іншими письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Водночас судом встановлено, що Управлінням пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області на адресу відповідача направлявся розрахунок фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ( список № 2), які отримані відповідачем.

Судом встановлено, що недоїмка по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», у сумі 463,04 грн. відповідачем на момент розгляду справи, не сплачена.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 (надалі-Закон № 1058) підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.01.2004 ).

Статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених п. п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (788-12) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до підпункту 6.10 пункту 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (надалі - Інструкція) вбачається, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у п. 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат і виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

У статті 64 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків, несплачені суми страхових внесків.

Статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,71,76,79,86,94,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Сокиряни-Агрос», яке знаходиться за адресою: 60200, Чернівецька область, м. Сокиряни

вул. Кобилянської, буд. 6 А на користь Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області заборгованість у сумі 463,04 грн. (чотириста шістдесят три грн. 04 коп.).

Порядок та строки набрання судовим рішенням законної сили передбачено ст. 254 КАС України.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 185-186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя П.Д. Дембіцький