Постанова

від 27.05.2013 по справі 815/2235/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

     Справа № 815/2235/13-а ПОСТАНОВА   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                       22 травня 2013 року           Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді                    - Стеценко О.О. за участю секретаря                  - Запорощукової Г.Г. розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.П.» про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1864,86 грн.,- В С Т А Н О В И В:            До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси (далі – УПФУ в Приморському районі м. Одеси або Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.П.» (далі – ТОВ «В.І.П.» або Відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 21.04.2009 року по 21.06.2010 року в розмірі 1864,86 грн. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що Відповідач є страхувальником, проте не виконує вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого не сплатив суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,  які були самостійно визначені в розрахунках (звітах) наданих до УПФУ в Приморському районі м. Одеси. Зазначена сума заборгованості Відповідачем до теперішнього часу не сплачена, а тому Позивач просить стягнути вказану заборгованість на користь УПФУ в Приморському районі м. Одеси. Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу у відсутність представника позивача (а.с. 54). Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно у відповідності до вимог ст. 35 КАС України (а.с. 51-53). Жодних клопотань про розгляд справи за її відсутністю чи про відкладення розгляду справи на іншу дату до суду не надходило. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку,  що причина неявки Відповідача в судове засідання є не поважною та можливим розглядати справу у його відсутність на підставі наданих доказів, оскільки в справі достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін. У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснювалося. Судом встановлено, що 28.08.2003 року Приморською райадміністрацією Одеської міської ради зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «В.І.П.», ідентифікаційний код 32574769, адреса місцезнаходження: площа 10 Квітня, 1, м. Одеса (а.с. 25). Відповідач знаходиться на обліку в УПФУ в Приморському районі м. Одеси як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 08.09.2003 року (а.с. 26). У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) (далі Закон № 1058-IV) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру. Відповідно до вимог ст. 14 Закону № 1058-IV, страхувальниками-роботодавцями визначені підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії ( у тому числі філії, представництва, відділення, та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, включаючи юридичних та фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільгоспподаток), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах , передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Згідно із положеннями ст. 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники (роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування), зазначені в статті 14 цього Закону, а саме: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. Крім того, згідно зі ст. 20 Закону № 1058-IV страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати, та страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Також аналогічні норми містить Інструкція «Про порядок обчислення і сплати застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі – Інструкція № 21-1). Пунктом 5 Інструкції регламентовано порядок обчислення і строки сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, п.п. 5.1.3, 5.1.4 Інструкції № 21-1 передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від того чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Судом встановлено, що Відповідачем подано до УПФ розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за  період березень – грудень 2009 року, де самостійно визначив  загальну суму внесків, яка підлягає сплаті в загальному розмірі 1864,86 гривень  (а.с.18).           Нарахована сума внесків  ТОВ «В.І.П»  в установлені законодавством терміни не сплачена, у зв'язку з чим у Відповідача виникла прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальному розмірі 1864,86 грн., що підтверджується   карткою особового рахунку страхувальника (а.с.6-7). Відповідно до пп. 8.2 п. 8 Інструкції № 21-1 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу за формою і у строки встановлені правлінням в разі, якщо страхувальник має на кінець  звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суми фінансових санкцій. На адресу Відповідача  була направлена  вимога про сплату боргу № 988 від 07.07.2010 року (а.с.8),  яка була отримана Відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення  (а.с.41), але станом на день розгляду справи  заборгованість в розмірі 1757,16 гривень Відповідачем не сплачена. У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів  після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання  узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. Враховуючи те, що судом не встановлено обставин які б звільняли Відповідача від сплати заборгованості, а також відсутність доказів повної сплати суми боргу на час розгляду справи, суд   вважає, що позов Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.П.» про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1864,86 грн. є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 79, 86, 94, 128, 158-162, КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В:         Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.П.» про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1864,86 грн. - задовольнити.     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.П.» (код ЄДРПОУ 32574769, місцезнаходження 65009, м. Одеса, площа 10 Квітня, буд. 1), заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальному розмірі 1864,86 гривень  (одна тисяча вісімсот шістдесят чотири гривні вісімдесят шість копійок) на користь Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси, яку перерахувати на р/р 256013123705 – 1757,16 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят сім гривень шістнадцять копійок), на р/р 256003133705 – 107,70 (сто сім гривень сімдесят копійок).     Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя                                                                                 Стеценко О.О. 27 травня 2013 року.                                                                                                                                 .