Ухвала

від 22.01.2008 по справі 28/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 28 2008 р

Справа № 28   2008

р.                Головуючий у 1-й інстанції Кириленко М.О.

Категорія      ст.395                   Доповідач       Раєнок В.І.

KK України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

2008 р. січня місяця «22» дня

Колегія   суддів  

судової  палати  у 

кримінальних   справах   апеляційного   суду Херсонської області в складі:

Головуючого

Червоненка В.Я. Суддів: Раєнка В.І., Черствої Є.О. З участю прокурора:

Литвиненка О.О. Розглянувши у відкритому 

судовому засіданні в  місті

Херсоні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який

приймав участь   при   розгляді  

справи   судом  перпіої 

інстанції,   на   вирок  

Бериславського районного суду Херсонської області від 9 липня 2007 року.

ВСТАНОВИЛА:

 Цим вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого: - 1 вересня 2003 року за

ч.1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на один рік, звільнений 3

квітня 2004 року у зв'язку із закінченням строку відбування покарання;

-   4 грудня 2006 року за ч.2 ст. 289 КК України

до позбавлення волі строком на п'ять років. На підставі ст.  75 КК України, його було звільнено від

відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку три

роки за ст.395 КК України до арешту строком на два місяці.

На

підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом частково приєднання

невідбутої частини покарання за вироком Бериславського районного суду

Херсонської області від 4 грудня 2006 року, остаточно призначено покарання у

вигляді позбавлення волі строком на п'ять років один місяць з поміщенням до

кримінально-виконавчої установи.

Міра запобіжного

заходу - взяття під варту з 9 липня 2007 року.

Вироком

суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він умисно, з метою ухилення

від встановленого відносно нього адміністративного нагляду, 10 квітня 2007

року, без відповідного дозволу, виїхав з місця свого проживання: АДРЕСА_1 та

тривалий час не з'являвся для реєстрації.

В

апеляції засуджений вказує, що вирок районного суду є незаконним, висновки суду

не відповідають фактичним обставинам справи, судом допущено істотних порушень

кримінально-процесуального законодавства. Просить вирок районного суду

скасувати, а справу направити для проведення досудового слідства.

В

апеляції прокурор, який приймав участь при розгляді справи судом першої

інстанції,  вказує,   що  

судом  допущено   неправильне  

застосування   кримінального

закону. Просить вирок районного суду змінити,

зазначити в мотивувальній частині вироку, що ОСОБА_1 був засуджений 4 грудня

2006 року за ч.1 ст. 289 КК України до позбавлення волі строком на п'ять років,

а в резолютивній частині даного вироку, при визначенні покарання за сукупністю

вироків, зазначити міру покарання, яка була призначена ОСОБА_1 вироком від 4

грудня 2006 року.

Заслухавши

суддю доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши

доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає

задоволенню частково, а апеляція прокурора задоволенню не підлягає з наступних

підстав.

З

матеріалів справи вбачається, що підставою для встановлення адміністративного

нагляду відносно ОСОБА_1 було подання органу внутрішніх справ, в якому

зазначено, що ОСОБА_1 вироком суду від 1 вересня 2003 року був засуджений за

ч.1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на один рік і після відбуття

строку покарання на нього неодноразово накладались адміністративні стягнення за

вчинення правопорушень передбачених КУпАП, (а.с.19).

Постановою

суду від 15 вересня 2006 року дане подання було задоволено і відносно ОСОБА_1

встановлено адміністративний нагляд строком на один рік. (а.с.7). При

встановленні адміністративного нагляду суд керувався п. в ст.3 Закону

України «Про встановлення адміністративного нагляду за особами звільненими з

місць позбавлення волі» від 1 грудня 1994 року.

Відповідно

до п. в ст.3

даного Закону, адміністративний нагляд встановлюється відносно осіб засуджених

до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і

більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування

покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання,

незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують

громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення.

Відповідно

до ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.1 ст. 309 КК України, за який

ОСОБА_1 був засуджений вироком суду від 1 вересня 2003 року не відноситься до

категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, крім того покарання йому було

призначено у вигляді обмеження волі.

За таких

обставин, колегія суддів вважає, що адміністративний нагляд відносно ОСОБА_1

було встановлено за відсутності для цього законних підстав, що у свою чергу

виключає його відповідальність за ст. 395 КК України.

Відповідно

до ст.370 КПК України, вирок в усякому разі належить скасувати, якщо за наявності

підстав для закриття справи її не було закрито. У зв'язку з чим вирок не можна

визнати законним та обгрунтованим і він підлягає безумовному скасуванню з

закриттям провадження по справі.

Керуючись

ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію

прокурора, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції,

залишити без задоволення, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Бирок Бериславського районного суду Херсонської

області від 9 липня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження по справі

закрити.

Міру

запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 скасувати, - негайно звільнити його з під

варти.