Рішення

від 17.06.2013 по справі 913/1424/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 червня 2013 року Справа № 913/1424/13

Провадження №15/913/1424/13

За позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" , м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Колективного підприємства кафе "Вернісаж" , м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 3666 грн. 72 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - заступник начальника юридичного відділу Сімейко А.І., довіреність №06-05-87/800 від 14.05.2013;

від відповідача - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №140 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 02.11.1998 у сумі 3344 грн. 01 коп., пені у сумі 252 грн. 82 коп., 3% річних у сумі 69 грн. 89 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.05.2013 розгляд справи призначений на 17.06.2013.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16635963 місцезнаходженням відповідача є: проспект Гвардійський,б.14, м.Сєвєродонецьк Луганської області. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.06.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.11.1998 між Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (позивач, постачальник) та Колективним підприємством кафе "Вернісаж" (відповідач, абонент) був укладений договір №140, предметом якого є умови, порядок відпуску і споживання теплової енергії в гарячій воді визначених параметрів на межі балансової приналежності теплотрас між постачальником і абонентом (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору постачальник зобов'язаний відпустити абоненту теплову енергію в гарячій воді відповідно з встановленим йому планом теплоспоживання.

Згідно п.2.3 договору облік теплової енергій, що відпускається, здійснюється за приборами ТЕЦ.

Остаточний розрахунок здійснюється за платіжними вимогами-дорученнями, які направляються постачальником абоненту цінним рекомендованим листом або вручаються його представнику під підпис до 10 числа місяця, наступного за звітним (абзац 2 п.4.1 договору).

В п.5.2 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків платежу за спожиту теплову енергію в гарячій воді, абонент зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

В п.7.1 сторонами визначено, що договір вступає в силу з 02.11.1998 і діє до 02.11.1999 і вважається пролонгованим на той же строк і з тими ж умовами, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку його дії не заявить про відмову укласти договір на новий строк.

Таким чином, за відсутності заперечень сторін договір продовжував свою дію і діє на даний час.

За період з листопада 2011 року по квітень 2012 року позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на опалення приміщення за адресою: проспект Гвардійський, 14, м.Сєвєродонецьк Луганської області, на суму 3344 грн. 01 коп.

Як зазначив позивач, вартість 1 Гкал теплової енергії з 01.10.2011 по 31.03.2012 (тариф для потреб інших споживачів) склала 904 грн. 55 коп. без ПДВ відповідно до наказу по підприємству від 30.09.2011 №200/1 „Про введення тарифу на теплову енергію, що відпускається бюджетним організаціям та іншим споживачам", прийнятого на підставі постанови НКРРКП України від 30.09.2011 №131 „Про встановлення тарифів на теплову енергію Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль"; з 01.04.2012 - 970 грн. 02 коп. згідно наказу по підприємству від 21.03.2012 №70 „Про введення тарифу на теплову енергію, що відпускається бюджетним організаціям та іншим споживачам", прийнятого на підставі Постанови НКРРКП України від 16.03.2012 №136 „Про встановлення тарифів на теплову енергію Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль".

Відповідач оплату спожитої теплової енергії в гарячій воді за договором №140 від 02.11.1998 за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року не здійснював, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 3344 грн. 01 коп., за стягненням якої позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України „Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.4.1 договору сторони встановили, що остаточний розрахунок здійснюється за платіжними вимогами-дорученнями, які направляються постачальником абоненту цінним рекомендованим листом або вручаються його представнику під підпис до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідачу були виставлені відповідні рахунки (а.с.14-19).

Крім того, претензії позивача (а.с.20-24) залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Таким чином позивачем доведено, а відповідачем не оспорено заборгованість за договором №140 від 02.11.1998 за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року в сумі 3344 грн. 01 коп. і в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачений п.4.1 договору строк оплату наданих послуг не здійснив, тобто має місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.5.2 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків платежу за спожиту теплову енергію в гарячій воді, абонент зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Таким чином позивачем правомірно нарахована відповідачу пеня за період з 28.12.2011 по 30.10.2012 згідно розрахунку в сумі 252 грн. 82 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 28.12.2011 по 30.10.2012 у сумі 69 грн. 89 коп. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості не подав.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до Колективного підприємства кафе "Вернісаж" задовольнити повністю .

2.Стягнути з Колективного підприємства кафе "Вернісаж", проспект Гвардійський, б.14, м.Сєвєродонецьк Луганської області, код 13404934, на користь Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області, код 00131050 , заборгованість за надані послуги з опалення у сумі 3344 грн. 01 коп., пеню у сумі 252 грн. 82 коп., 3% річних у сумі 69 грн. 89 коп., судовий збір у сумі 1720 грн. 50 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.06.2013.

Суддя С.В. Смола

вих.№

2

25.06.2013

Надр. 3 прим.

1-до справи

2 позивачу: м.Сєвєродонецьк-3 Луганської області, 93403 (простою)

3- відповідачу: проспект Гвардійський, 14, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93406 (рекомендованою)