Ухвала

від 19.06.2013 по справі 913/1679/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

---

УХВАЛА                      19 червня 2013 року                                                               Справа № 913/1679/13                                                                                 Провадження №4в/913/1679/13 Суддя Старкова Г.М.,   розглянувши матеріали  за позовом Троїцького територіального медичного об'єднання, смт. Троїцьке Луганської області до Луганського обласного об'єднання з агропромислового будівництва «Луганськоблагробуд», м. Луганськ   про розірвання договору та стягнення 19131 грн. 15 коп. без виклику представників сторін                                                              встановив: Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом, в якому просить суд розірвати договір №20/11-2011 від 21.12.2011 на проведення технічного нагляду та стягнути з відповідача сплачену суму в розмірі 19131 грн. 15 коп. у зв'язку з неякісним виконанням своїх обов'язків. Перевіривши позовний матеріал на предмет додержання позивачем вимог, встановлених розділом VІІІ Господарського процесуального кодексу України, встановлено наступне. Позивачем не додано доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви у встановленому розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України. Так, з наведеного вище вбачається, що позовні вимоги за даною позовною заявою складаються одночасно з немайнової вимоги (розірвання договору) та майнової (стягнення 19131 грн. 15 коп.). Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового  та немайнового характеру. Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 №7, зокрема, відповідно до п. 2.10. у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру, судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені розміри ставок судового збору за подання позовної заяви до господарського суду. Так, відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто 1147,00 грн. В даному випадку до позовної заяви подано платіжне доручення №178 від 07.05.2013 на сплату судового збору за вимогу майнового характеру в сумі 1720 грн. 50 коп. Будь-яких доказів сплати судового збору за позовною вимогою майнового характеру (розірвання договору) в розмірі 1147 грн. 00 коп. позивачем не надано. За положеннями ч. 2 п. 2.22 Постанови Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 №7, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява повертається господарським судом з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Також позивачем не додано належних доказів надіслання відповідачу копії позову №382 від 19.06.2013. Так, у якості доказу направлення відповідачу позову №382 від 19.06.2013 позивачем надано фіскальний чек №4610 від 23.05.2013, а також опис з переліком документів, відправлених 23.05.2013 без зазначення адресата. Проаналізувавши подані позивачем матеріали позовної заяви, судом встановлено наступне. Позовна заява, з якою позивач звернувся 19.06.2013 до господарського суду Луганської області, має реквізити: №382 від 19.06.2013, а поштове відправлення за доданими фіскальним чеком №4610 від 23.05.2013 та описом вкладення здійснено 23.05.2013, тобто раніше виготовлення позовної заяви №382 від 19.06.2013. Також з опису вкладення вбачається, що 23.05.2013 за цим відправленням було надіслано позов №401 від 23.05.2013. Крім цього, одержувачем за фіскальним чеком №4610 від 23.05.2013 вказано «Агробуд», тоді як назва відповідача у справі «Луганськоблагробуд». Таким чином, суд вважає, що фіскальний чек №4610 від 23.05.2013 та опис вкладення до цінного листа від 23.05.2013 не є належними доказами направлення відповідачу копії позовної заяви від №382 від 19.06.2013, оскільки у вказаних поштових документах не вірно зазначено назву підприємства відповідача («Агробуд» замість «Луганськоблагробуд»), а також зазначено інший позов (№401 від 23.05.2013 замість №382 від 19.06.2013), до того ж, відправлення за даними поштовими документами здійснено раніше (23.05.2013) складання даної позовної заяви (19.06.2013). Доказів направлення відповідачу позову №382 від 19.06.2013 позивачем не надано. Крім цього позивачем порушено правила об'єднання вимог, оскільки предмети дослідження та докази за вказаними позовними вимогами різні, і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору. В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву на підставі пункту 5 частини першої статті 63 ГПК. Отже, дані обставини є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. п. 4, 5, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин дану позовну заяву слід повернути позивачу без розгляду.   На підставі викладеного, керуючись п. п. 4, 5, 6 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -                                                                   у х в а л и в : 1.          Повернути  позов та додані до нього документи позивачу без розгляду. 2.           Повернення  позову не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення. 3. Повернути Троїцькому територіальному медичному об'єднанню, вул. Крупської, 11, смт. Троїцьке, Луганська область, код ЄДРПОУ 01983720 з державного бюджету України судовий збір, сплачений за платіжним дорученням №178 від 07.05.2013  в сумі 1720 грн. 50 коп. Підставою для повернення судового збору є дана ухвала, засвідчена печаткою суду. Додаток (тільки заявнику): – на “40“ аркушах, у тому числі платіжне доручення №178 від 07.05.2013  на сплату судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. Суддя                                                                                            Г.М. Старкова