Рішення

від 19.06.2013 по справі 904/3034/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ    13.06.13р. Справа № 904/3034/13 За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес СОМ", м. Дніпропетровськ     до     Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат Дніпро", м. Дніпропетровськ     про стягнення 12 608 грн. 32 коп. Суддя  Суховаров А.В. Представники: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився. Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Бізнес СОМ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства "М'ясокомбінат Дніпро" (далі - відповідач) суму 11 905, 00 грн. основного боргу, 585,72 грн. пені, 117,60 грн. 3% річних, а всього суму 12  608,32 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором поставки № 3005 від 30.05.12р.           Представники сторін у судове засідання не з'явились. Про час та дату розгляду спору повідомлені належним чином, оскільки в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення, що підтверджує отримання сторонами ухвал про виклик у судове засідання. Враховуючи те, що представники сторін про розгляд справи повідомлені належно, а встановлений ст. 69 ГПК України строк вирішення спору закінчується, суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представників сторін згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні прийнято рішення. Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -         встановив: 30.05.2012 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № 3005 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов'язується передати у встановлений Договором строк у власність покупця товар (послугу), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його (п.1.1. Договору). На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 19  365,00 грн., що підтверджується видатковими накладними з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін (а.с.9). Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України. Стаття 265 Господарського кодексу України вказує, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України). За умовами п.3.2 Договору покупець зобов'язаний здійснити передплату товару у розмірі 50% вартості товару протягом 3-х банківських днів з моменту пред'явлення рахунку. Решта 50%  - протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару згідно п.2.4 Договору.   Приписами п.2.4 Договору визначено, що поставка вважаться закінченою з моменту передачі товару покупцю. Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару виконав частково на суму 7  460,00 грн., у зв'язку із чим у останнього виникла основна заборгованість перед позивачем в розмірі 11  905,00 грн., що підтверджується матеріалами справи. На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості. З урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Так, на підставі п.6.1.1 Договору, та приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 585.72 грн. за період з 26.09.12 р. по 23.01.13р. та за цей же період 3% річних у розмірі 117,60 грн., що відображається в обґрунтованому розрахунку позивача (а.с.11).            Перевіривши нарахування 3% річних, суд визнає їх обґрунтованими частково, а саме задовольняє за такий же період, що взятий позивачем, на суму 117,16 грн., тоді як в решті нарахувань розміру 3% річних відмовляє за безпідставністю.           Щодо нарахування розміру пені, суд визнає його вірно розрахованим, а отже таким, що підлягає задоволенню. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України). Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій. Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.  Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору.  Приписами абзацу 9 Інформаційного листа Державної судової адміністрації України від 10.11.11р. вих.. № 12-6621/11 передбачено, зокрема, при сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вичиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника -  останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід  бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком  печатки  кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.  З матеріалів справи вбачається, що позивач на підтвердження сплати судового збору на суму 1  720,50 грн. долучив до позову платіжне доручення №27 від 24.01.13р. від 24.01.13р. (а.с.8), яке не містить відповідного напису кредитної установи про зарахування зазначених коштів до Державного бюджету України. Ухвалами від 16.04.13р., 06.06.13р. та 13.06.13р. суд зобов'язував позивача надати довідку з Держказначейства про зарахування судового збору у сумі 1  720,50 грн. в дохід Державного бюджету України Враховуючи, що вимоги суду в частині надання вищезазначеної довідки позивачем не виконані, суд вважає за необхідне стягнути з позивача в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1  720,50 грн. Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, - ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес СОМ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 61А; ЄДРПОУ 37004744) в дохід Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, р/рахунок                  № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012,  КБКД 22030001) судовий збір в розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат Дніпро" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопольська, 31; ЄДРПОУ 34314582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес СОМ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 61А; ЄДРПОУ 37004744) суму 11  905,00 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ять грн. 00 коп.) основного боргу, 585,72 грн. (п'ятсот вісімдесят п'ять грн. 72 коп.) пені, 117,16 грн. (сто сімнадцять грн. 16 коп.) 3% річних, 1  719,44 грн. (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять грн. 44 коп.) судового збору.     Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.        Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Суддя                                                                                                   А.В. Суховаров