Рішення

від 18.06.2013 по справі 906/658/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" червня 2013 р. Справа № 906/658/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Пелех Ю.В. - дов. №95 від 21.01.13р.

від відповідача: Момотюк С.Є. - дов. №12 від 18.06.13р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирдезактиваціябуд" (м.Житомир)

про стягнення 5822,33 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 5822,33 грн. заборгованості за договором №13 від 06.05.10р., з яких 4733,20 грн. - сума основного боргу, 402,27 грн. - 3% річних та 686,86 грн. - інфляційні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково в частині стягнення 402,27 грн. 3% річних та 686,86 грн. інфляційних. Пояснив, що під час розгляду справи в суді відповідач суму основного боргу в розмірі 4733,20 грн. сплатив позивачеві. Просив суд припинити провадження у справі в цій частині за відсутністю предмета спору.

Представник відповідача в засіданні суду надав платіжне доручення №380 від 17.06.13р. в підтвердження сплати відповідачем суми основного боргу. Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3-х% річних визнав.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №13 від 06.05.10р., довідку про вартість виконаних підрядних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт, платіжні доручення, лист-вимогу, акт звірки взаємних розрахунків, статут, довідку про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.05.10р. між сторонами був укладений договір №13 (а.с.7), відповідно до умов якого позивач (замовник) оплачує, а відповідач (підрядник) виконує роботи по облаштуванню знаками державної символіки з геральдичними символами та знаками маршрутного орієнтування 5.59 на автомобільній дорозі Р-28 Виступовичи (на Мозир) - Житомир (через Овруч), яка примикає до пункту пропуску через державний кордон України в Житомирській області (п.1.1 договору).

Згідно з п. 2.1 зазначеного договору, загальна вартість робіт по договору згідно локального кошторису складає 58567,20 грн.

Оплата за цим договором проводиться перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок підрядника (п. 3.1 договору).

Форма оплати - безготівкова, або готівкова (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.3 даного договору передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться згідно актів виконаних робіт КБ-2в та довідки за формою КБ-3.

На виконання умов даного договору, відповідач виконав передбачені договором роботи.

Позивач вартість виконаних будівельних робіт відповідачеві оплатив, однак було здійснено переплату в сумі 4733,20 грн., про що зазначено в довідці про вартість виконаних підрядних робіт, в акті приймання виконаних будівельних робіт (а.с.8-10) та про що не заперечували представники сторін в засіданні суду.

31.01.13р. позивач направив відповідачеві лист-вимогу про повернення зайво сплачених коштів (а.с.14), яку відповідач залишив без задоволення.

Тому позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просив стягнути з відповідача 4733,20 грн. заборгованості.

Однак, після порушення провадження у справі відповідач сплатив позивачеві суму основного боргу в розмірі 4733,20 грн., про що свідчить платіжне доручення №380 від 17.06.13р.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 4733,20 грн. основного боргу за відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 402,27 грн. 3% річних та 686,86 грн. інфляційних, нарахованих за прострочення сплати відповідачем суми боргу в розмірі 4733,20 грн.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що 3% річних та інфляційні нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати 3% річних та інфляційних суду не надав, в судовому засіданні позов визнав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 402,27 грн. 3% річних та 686,86 грн. інфляційних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 4733,20 грн. основного боргу суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду і суму основного боргу сплатив під час розгляду справи в суді.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирдезактиваціябуд", 10002, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 114, код ЄДРПОУ 03061166

на користь Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 75, код ЄДРПОУ 32008278

- 402,27 грн. - 3% річних;

- 686,86 грн. - інфляційних;

- 1720,50 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 4733,20 грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання:25/06/2013

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу;

сторонам на вимогу.