Постанова

від 04.06.2013 по справі 809/1591/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р. Справа № 809/1591/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Апрелкової Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі Івано-Франківської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Лістехсервіс" про стягнення заборгованості в сумі 369,55 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі Івано-Франківської області звернулося в суд з адміністративним позовом до ТзОВ "Лістехсервіс" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 369,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі Івано-Франківської області по сплаті страхових внесків в загальному розмірі 369,55 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, позов просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, хоча згідно частини 4 статті 33, частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

За таких обставин, враховуючи положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Лістехсервіс" 28.12.2002 року зареєстроване Калуською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як юридична особа, що підтверджується довідкою про включення до Єдиного Держаного реєстру підприємств та організацій України за № 28 від 09.01.2003 року (а.с.10) та являється платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

В процесі здійснення господарської діяльності відповідач використовував найману працю, що у відповідності до статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначає його власника чи спеціально уповноважений орган - роботодавцем. У відповідності до положень статті 6 цього Закону роботодавці є суб'єктами страхування від нещасного випадку, а саме страхувальниками.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", роботодавець як страхувальник зобов'язаний подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у строки, в порядку та за формою, що встановлені цим Фондом.

Порядок стягнення і обліку заборгованості визначений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 31 від 30.11.2010 року "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 17.12.2010 року за № 1286/18581 (надалі - Порядок)

Відповідно до пункту 2.1 Порядку, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 року за № 867/14134 (надалі - Інструкція).

Пунктом 2.2 Порядку встановлено, що страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду звітність до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до постанови.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Інструкції, платниками страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є, в тому числі, юридичні особи незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності та галузевої належності, а також їх відокремлені підрозділи (філії, інші підрозділи юридичної особи, що перебувають поза її місцезнаходженням та виробляють продукцію, виконують роботи або операції, надають послуги від імені юридичної особи, або представництва, що здійснюють представництво і захист інтересів юридичної особи) за умови, що розрахунки з оплати праці цих відокремлених підрозділів проводяться нецентралізовано.

Згідно з пунктом 7.5 розділу 7 Інструкції, юридичні особи - платники страхових внесків щокварталу у двох примірниках складають Розрахункову відомість, один примірник якої подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку страхувальника в такі строки: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним. Усі примірники Розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту залишається в бухгалтерії платника.

Судом встановлено, ТзОВ "Лістехсервіс" самостійно визначило суму несплачених платежів по страхових внесках в розмірі 385,29 грн., що підтверджується розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 9 місяців 2010 року від 11.10.2010 року (а.с.7). Частина нестягнутої у судовому порядку та несплаченої заборгованості зі сплати страхових внесків на момент розгляду справи за вказаною розрахунковою відомістю становить 369,55 грн.

11.02.2013 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі Івано-Франківської області звернулося до відповідача з претензією за № 03/79-121 про необхідність сплати заборгованості в сумі 369,55 грн. (а.с.8). 19.02.2013 року вищезазначена претензія направлена рекомендованою кореспонденцією ТзОВ "Лістехсервіс", що підтверджується фіскальним чеком за № 8283 (а.с.9).

Згідно пункту 2 частини 2 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відповідач, будучи страхувальником, зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Відповідно до вимог, встановлених абзацом 2 частини 3 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Згідно частини 6 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.

Частиною 10 статті 47 вказаного Закону передбачено, що страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

За змістом вимог пункту 8.1 Інструкції робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.

Пунктом 4.12 вищевказаної Інструкції зазначено, що страхові внески сплачуються страхувальниками - роботодавцями у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно пункту 5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються в порядку, передбаченому законодавством з нарахуванням пені.

Стаття 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначає, що одним із основних принципів страхування від нещасного випадку зокрема є обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити заборгованості зі страхових внесків на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в розмірі 369,55 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості або ж спростували доводи позивача, суду не надано.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лістехсервіс" (ідентифікаційний код 32276069) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі Івано-Франківської області заборгованість в сумі 369 (триста шістдесят дев'ять) гривень 55 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 07.06.2013 року.