Рішення

від 20.06.2013 по справі 901/1614/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.06.2013 Справа № 901/1614/13 За позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Красноперекопської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма КРАФТ ГМБХ»

про розірвання договору, зобов'язання звільнити приміщення та стягнення 36 831,22 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - Літовченко І.В., довіреність №2829 від 29.10.2012, представник

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма КРАФТ ГМБХ» про стягнення 39 647,26 грн. заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та зобов'язання звільнити приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у порушення своїх договірних зобов'язань за договором оренди, відповідач не сплачує орендну плату, через що за ним утворилася заборгованість, а як наслідок, позивач вважає, що існують обставини для розірвання договору оренди та звільнення приміщень.

У судовому засіданні представник позивача представив суду заяву про зменшення позовних вимог в частинні стягнення 2 816,04 грн. заборгованості з орендної плати та просить суд стягнути з відповідача 36 831,22 грн. заборгованості з орендної плати, розірвати договір оренди та зобов'язати звільнити приміщення. Суд задовольняє дану заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.11.2008 між Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма КРАФТ ГМБХ» (орендар) укладено договір оренди №б/н індивідуально визначеного (нерухомого) майна (далі - договір).

Згідно п. 1.1. статуту Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Красноперекопської міської ради, попереднє найменування Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Красноперекопської міської ради є Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство.

Також, між сторонами були укладені угоди та додаткові угоди до договору, а саме: №104 від 01.05.2009, №27 від 01.01.2010, №б/н від 28.05.2010, №63 від 11.05.2011, №б/н від 20.11.2011.

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно в м. Красноперекопськ площею 204,00 кв.м. - внутрішня площа, зовнішня площа (у тому числі крило) 267,5 кв.м., розташоване за адресою: вул. Менделєєва, 30/6 на першому поверсі будівлі , яка знаходиться на балансі Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Красноперекопської міської ради, вартість якого становить 156521 грн.

Згідно п. 2.3. договору, при припиненні даного договору майно повертається орендарем орендодавцю.

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі рішення міськвиконкому №321 від 29.12.2007 та становить без ПДВ за перший місяць оренди 156521,00 х 18% / 12 місяців = 2347,82 грн. та ПДВ 469,56 грн. Всього сума орендної плати становить 2817,38 грн.

Згідно п. 3.3. договору, орендна плата перечислюється на р/р орендодавця щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 5.2. договору, орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п. 5.6. договору, орендар зобов'язаний при припиненні або розірванні договору повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані.

Відповідно до п. 10.1. договору, даний договір укладений строком на 2 роки 11 місяців та діє з 20.11.2008 по 19.11.2011 включно.

20.11.2008 сторонами договору складений та підписаний акт приймання-передачі орендованого майна.

Угодою до договору від 20.11.2011 продовжено строк дії договору по 30.06.2012.

Згідно п. 10.6. договору, при відсутності заяв однієї із сторін про припинення чи зміну даного договору після закінчення строку його дії протягом 1 місяця, договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені даним договором.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині внесення орендних платежів, позивач неодноразово звертався до відповідача з попередженнями, актами звірки та претензією.

Звернувшись до суду позивач зазначає, що відповідач не відреагував на заявлені претензії, а тому вказує на наявність підстав для стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та звільнення приміщення.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Досліджуючи правовідносини які склалися між сторонами даної господарської справи суд встановив, що характер та обсяг дій вчинені при виконанні договору оренди підпадають під дію норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

На день розгляду справи, сторони не представили суду доказів припинення, розірвання чи визнання не договору оренди недійсним у встановленому законодавством порядку.

Так, при обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконував належним чином договірних зобов'язань в частині внесення орендної плати. Відповідно до представленого суду розрахунку заборгованості по орендній платі, заборгованість відповідача складає 36 831,22 грн. за період з липня 2012 року по березень 2013 року.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

На день розгляду справи в суді відповідач не представив доказів погашення утвореної за ним заборгованості по договору оренди.

Таким чином, відповідач, не виконавши зобов'язання з орендної плати, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги про стягнення 36 831,22 грн. заборгованості по орендній платі за період з липня 2012 року по березень 2013 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відносно вимог про розірвання договору та зобов'язання звільнити приміщення суд вважає за необхідне зазначити, що орендарем суттєво були порушені умови договору щодо внесення орендної плати, що, в свою чергу, стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача звільнити і передати орендоване приміщення.

Відповідно до частини 3 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.

У справі №5021/966/2011 за позовом прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Роменської міської ради до Дочірнього підприємства «Аква-сервіс», Приватного підприємства «Еліпс», третя особа Виконавчий комітет Роменської міської ради про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути орендоване майно, стягнення 304 716,71 грн заборгованості з орендної плати та 16 825,13 грн пені, Верховний Суд України в постанові від 08.05.2012 висловив наступну позицію.

Так, згідно з частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільного кодексу України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 Цивільного кодексу України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 Цивільного кодексу України.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

При цьому згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Тому, норми статті 188 Господарського кодексу України та статті 11 Господарського процесуального кодексу України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про розірвання договору та зобов'язання звільнити приміщення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір суд відносить на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 25.06.2013.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма КРАФТ ГМБХ» (вул. Менделєєва, 30/3, м. Красноперекопськ, АР Крим, 96000; ідентифікаційний код 22245898) на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Красноперекопської міської ради (вул. Менделєєва, 1, м. Красноперекопськ, АР Крим, 96000; ідентифікаційний код 03360816) 36831,22 грн. заборгованості по орендній платі та 4014,50 грн. судового збору.

3. Розірвати договір оренди №б/н індивідуально визначеного (нерухомого) майна від 20.11.2008 укладений між Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Красноперекопської міської ради (вул. Менделєєва, 1, м. Красноперекопськ, АР Крим, 96000; ідентифікаційний код 03360816) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма КРАФТ ГМБХ» (вул. Менделєєва, 30/3, м. Красноперекопськ, АР Крим, 96000; ідентифікаційний код 22245898).

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма КРАФТ ГМБХ» (вул. Менделєєва, 30/3, м. Красноперекопськ, АР Крим, 96000; ідентифікаційний код 22245898) звільнити нежитлові приміщення розташовані за адресою: м. Красноперекопськ, вул. Менделєєва, 30/6, площею 204,00 кв.м. шляхом їх передачі Комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Красноперекопської міської ради (вул. Менделєєва, 1, м. Красноперекопськ, АР Крим, 96000; ідентифікаційний код 03360816).

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) О.Л. Медведчук