Рішення

від 18.06.2013 по справі 904/4370/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.06.13р. Справа № 904/4370/13

За позовом Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Павлоградської міської ради, м. Павлоград

до Багатопрофільного приватного підприємства "КОНТО", м.Павлоград

про стягнення 23 142,83 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: Євстаф'єва В.В., ліквідатор постанова господарського суду Дніпропетровської

області від 03.06.2010 р. у справі № Б38/12-10

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" Павлоградської міської ради (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Багатопрофільного приватного підприємства "КОНТО" (далі-відповідач) про стягнення 23 142,83 грн.

Сума позову складається з наступних сум:

- заборгованість по орендній платі в розмірі 21 702,28 грн.;

- пеня в розмірі 1 440,55 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 43 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) комунального майна від 01.10.09р., в частині своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.13р. порушено провадження у справі № 904/4370/13 та прийнято позовну заяву до розгляду в судовому засіданні на 18.06.13р.

18.06.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи та докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи. Повноважний представник позивача також надав суду додаткові письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог, які просив суд врахувати при винесенні рішення.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.13р., який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.29-30).

В матеріалах справи є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.50), відповідно якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.06.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.06р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 43 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) комунального майна (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування індивідуально визначене майно, а саме: приміщення площею 21,3 кв.м, розташоване за адресою: вул. Полтавська, 140/3, яке знаходиться на балансі позивача.

В п. 2.1. Договору зазначено про те, що відповідач вступає в строкове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору і акту приймання-передачі майна.

Згідно п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженою рішенням Павлоградської міської ради від 18.07.2006р., і складає без ПДВ за базовий місяць оренди - січень 2007р. 85,85 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному діючим законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що орендна плата перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок позивача щомісячно до 25 числа поточного місяця.

Як зазначено в п. 3.4. Договору, розмір орендної плати переглядається за вимогою однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів і в інших випадках, передбачених діючим законодавством.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь позивача з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату перерахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.5. Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

За виконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством і цим Договором (п. 9.1. Договору).

В п. 10.1. Договору зазначено, що цей Договір укладений і діє з 31.12.06р. по 30.11.07р.

На виконання умов вищезазначеного Договору, позивач передав об'єкт оренди, а відповідач його прийняв, що підтверджує Акт приймання-передачі орендованого майна.

01.12.07р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно якої сторони п. 10.1. Договору виклали в наступній редакції: "Цей Договір укладений і діє з 01.12.07р. по 31.10.08р."

01.11.08р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно якої сторони п. 10.1. Договору виклали в наступній редакції: "Цей Договір укладений і діє з 01.11.08р. по 30.09.09р."

01.10.09р. між сторонами Договір № 43 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) комунального майна був переукладений на тих же підставах та умовах, але:

- в п. 3.1. Договору сторони визначили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженою рішенням Павлоградської міської ради від 18.07.2006р., і складає без ПДВ за базовий місяць оренди - жовтень 2009р. 403,35 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному діючим законодавством;

- в п. 10.1. Договору сторони визначили, що цей Договір укладений і діє з 01.10.09р. по 31.08.10р.;

- п. 10.6. Договору сторони визначили, що у разі, якщо у зв'язку із закінченням строку дії цього Договору від однієї із сторін у період дії цього договору і протягом місяця після закінчення його дії не надійшла заява про припинення або зміну цього Договору, Договір вважається продовженим на той же термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Як зазначає позивач, відповідач свої обов'язки по Договору щодо своєчасної і в повному обсязі оплати орендної плати належним чином не виконав, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період з 01.01.10р. по 01.05.13р. на загальну суму 21 702,28 грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що ним з метою досудового врегулювання спору 29.04.11р. на адресу відповідача була направлена претензія № 118 про сплату заборгованості по орендній платі за вищевказаним Договором, яку поштою було повернуто на адресу позивача з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, позивачем на підставі п. 3.5. Договору була нарахована для сплати відповідачу пеня на загальну суму 1440,55 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 21 702,28 грн., пеню в розмірі1 440,55 грн., всього 23 142,83 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав, наведених позивачем обставин не спростував, тому позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання по Договору виконав належним чином, а саме: надав відповідачу у строкове платне користування індивідуально визначене Договором майно, що підтверджує відповідний Акт (а.с. 12).

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання по Договору виконав не належним чином, що підтверджує часткова оплата за оренду.

Пунктом 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.08р. № 01-8/211 роз'яснено, що діями вказаними у ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України, можуть бути будь-які дії боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання. При цьому в тих випадках, коли передбачалось виконання зобов'язання частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник здійснив дії, які свідчать про визнання лише частини (періодичного платежу), такі дії не можуть бути підставою для перерви перебігу строку позовної давності по іншим частинам (платежам).

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки здійснив часткову оплату за оренду індивідуально визначеного майна. Крім того, відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів повної оплати по Договору до суду не надав.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови укладеного між сторонами Договору, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 21 702,28 грн. є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь позивача з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату перерахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

На підставі п. 3.5. Договору позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня на загальну суму 1 440,55 грн., розрахунок якої господарським судом перевірено та визнано таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Багатопрофільного приватного підприємства "КОНТО" (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Поштова, буд. 26 кв. 72, ЄДРПОУ 31677509) на користь Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Шевченка, буд. 63, ЄДРПОУ 03364228) заборгованість по орендній платі в розмірі 21 702,28 грн. (двадцять одна тисяча сімсот дві грн. 28 коп.), пеню в розмірі 1 440,55 грн. (одна тисяча чотириста сорок грн. 55 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 21.06.13р.