Постанова

від 20.06.2013 по справі 34/5005/10262/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2013 року Справа № 34/5005/10262/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

при секретарі судового засідання: Євстигнеєвій Т.О.

за участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора (ліквідатора): Палкін А.Ю., представник, довіреність б/н, від 04.12.12,

представники інших сторін та учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2013 року у справі № 34/5005/10262/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ХАРКІВ-ХХІ", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІКАТ", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2013 року (суддя Примак С.А.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІКАТ", м. Дніпропетровськ, ліквідовано вказану юридичну особу, провадження у справі припинено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що за результатами ліквідаційного балансу у банкрута відсутнє майно, тому слід прийняти рішення про ліквідацію юридичної особи банкрута.

Не погодившись з вказаною ухвалою кредитор Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби оскаржує її на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права, оскільки процедура банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІКАТ" здійснювалася без участі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, що дає можливість недобросовісним платникам не сплачувати податки і збори, проводячи господарські операції на значні суми та отримуючи прибутки.

Скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2013 року.

Представники інших сторін та учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора (ліквідатора), судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІКАТ", м. Дніпропетровськ порушено господарським судом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Постановою від 11 грудня 2012 року господарський суд Дніпропетровської області визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедур у справі строком на 3 місяці, до 11 березня 2013 року, ліквідатором банкрута призначив ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "АС-ХАРКІВ-ХХІ", м. Харків.

В газеті "Голос України" від 19 грудня 2012 року №241 (5491) опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом.

05 квітня 2013 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшов звіт ліквідатора.

30 червня 2013 року ліквідатором подано до звіту доповнення (а.с.135).

Звіт ліквідатора в редакції доповнень від 30 червня 2013 року розглянуто в судовому засіданні 16 травня 2013 року і затверджено.

Згідно з частинами 1, 2 статті 52 Закону, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Отже, законодавець передбачив наявність альтернативних підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 52 Закону, що не вимагає від ініціюючого кредитора доведення сукупності зазначених підстав. При цьому, вимоги ініціюючого кредитора повинні бути безспірними (підтвердженими виконавчими документами), однак розмір таких вимог не визначається згідно зі статтею 6 Закону.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України (в редакції Закону України №2756-V1 від 02.12.2010 року), місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління та обліку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", місцезнаходження юридичної особи -це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до приписів ст.ст.16-18 вказаного Закону, допустимими доказами, що можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника -юридичної особи за її місцезнаходженням, є витяг з ЄДРПОУ про відомості, що містяться в реєстрі, чи довідка з Єдиного державного реєстру про наявність або відсутність в реєстрі інформації, яка запитується, зокрема щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІКАТ", м. Дніпропетровськ за місцезнаходженням підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру станом на 27 листопада 2012 року за №152524381(а.с.47-49).

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до абзацу 8 статті 1 Закону, безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому, безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в пункті 8 статті 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.

В підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючий кредитор надав виконавчий напис державного нотаріуса Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 25 жовтня 2012 року про стягнення з боржника 35 735 грн. боргу за несплаченим векселем, постанови Індустріального відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 01 листопада 2012 року про відкриття виконавчого провадження, від 15 листопада 2012 року про повернення виконавчого документа стягувачеві через відсутність майна у боржника (а.с.9-10).

Отже, провадження у справі за ознаками ст.52 Закону про банкрутство порушено правомірно.

Відповідно до ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Згідно з ч.1 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації), відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

В процесі здійснення ліквідаційної процедури встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість перед кредиторами:

- Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-ХАРКІВ-ХХІ", м. Харків - 35 735, 46 грн грн. - ІV черга задоволення;

- Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекціэю м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - 315, 56 грн. - VI черга задоволення.

Інші кредитори ліквідатором не виявлені, до господарського суду у справу про банкрутство - не звертались.

З ліквідаційного балансу вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання.

Так, для перевірки наявності у банкрута прав власності на майно ліквідатором направлено запити до органів, якими здійснюється реєстрація та облік майна та майнових активів суб'єктів господарювання, як за попереднім місцезнаходженням боржника, так і за місцезнаходженням боржника на час розгляду справи.

Згідно довідок державного реєстратора прав на нерухоме майно № 1133417 від 26 березня 2013 року, Управління держкомзему у м. Дніпропетровську № 7/7-57 від 25 січня 2013 року, Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи з обслуговування м. Дніпропетровська та Солонянського району № 14/1РЕР-18 від 03 січня 2013 року, Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області № 7/13-26/184 від 11 січня 2013 року, Територіального управління держгірпромнагляду у Дніпропетровській області № 05-14/4243 від 26 грудня 2012 року, витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 39494207 від 21 грудня 2012 року, витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 39494346 від 21 грудня 2012 року, Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС № 1372/10/192 від 17 січня 2013 року, Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровську № 292/02но від 11 січня 2013 року, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську № 1910 від 02 січня 2013 року, Індустріальної районної виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 04-46-56 від 15 січня 2013 року, Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська № 71 від 09 січня 2013 року, Індустріальний відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції № 479 від 18 січня 2013 року за боржником нерухомого майна, сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, земельних ділянок не зареєстровано, виконавчі провадження у відношенні відповідача відсутні.

Встановлені вимоги кредиторів залишилися незадоволеними у зв'язку з відсутністю майна боржника.

Дебіторську заборгованість банкрута, товарно -матеріальні цінності, основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено.

Оскільки за результатами ліквідаційного балансу у банкрута відсутнє майно, господарський суд прийняв правильне рішення про ліквідацію юридичної особи -банкрута.

Матеріали справи свідчать, що Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція була обізнана про порушення відносно боржника справи про банкрутство, що підтверджується неодноразовими її зверненнями до господарського суду з клопотанням від 05 грудня 2012 року, від 25 лютого 2013 року.

При цьому, в строки, визначені п.11.3 розділу 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Мінфіна України від 09 грудня 2011 року №1588 позапланова документальна перевірка боржника здійснена не була. Наказ про проведення перевірки Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією господарському суду наданий не був.

Слід зазначити, що скаржником не було наведено заперечень стосовно правомірності порушення та здійснення провадження у даній справі, а також не наведено інших заперечень щодо проведених ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі боржника, порядку виявлення та визнання кредиторів у справі про банкрутство, щодо складених звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІКАТ", а тому і відсутні належні посилання на недотримання або порушення у справі відповідних норм законодавства -ст.ст.25, 32 Закону про банкрутство.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що господарським судом надано належну оцінку звіту ліквідатора при затверджені ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі, у зв'язку з чим ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2013 року відповідає діючому законодавству, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2013 року у справі № 34/5005/10262/2012 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М. Лисенко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 21. 06.13 р.)