Постанова

від 30.04.2013 по справі 804/4714/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 р. Справа № 804/4714/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чабаненко С.В.

при секретарі - Бойченко К.Ю.

за участю: представника позивача - Перепелиці В.М.

представника відповідача - Димарьової В.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал-А» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ідеал-А» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про скасування повністю податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 15 січня 2013 року № 0000021503 та № 0000031503.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що відповідачем, на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з ПДВ за жовтень 2012 року, прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення всупереч вимогам податкового законодавства, а також виключено суми невідшкодованого ПДВ з бюджетного відшкодування позивача за цей період, що не передбачено Податковим кодексом України.

Отже, позивач вважає дії відповідача неправомірними та оскаржувані податкові повідомлення-рішення - безпідставними і такими, що підлягають скасуванню.

Відповідачем надані письмові заперечення на адміністративний позов.

В судовому засіданні представники відповідача заперечення на позов підтримали, вказали щодо безпідставності позовних вимог та просили у позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступне.

Згідно акту ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 02.01.2013 № 1/15-3/36640282 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ідеал-А», код ЄДРПОУ 36640282, з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з ПДВ за жовтень 2012 року», що в порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ «Ідеал-А» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 440080 грн., що призвело до заниження ПДВ у сумі 15529 грн.

Даний висновок обґрунтований тим, що згідно пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами та доповненнями), п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

ТОВ «Ідеал-А» фактично у попередніх податкових періодах мало право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, що виникло за рахунок від'ємного значення податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року - 1 310 833 грн. Оскільки дану суму ПДВ підприємством включено до відшкодування у податковий період жовтня 2012 року, то за таких обставин платник податків мав скористатися правом на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення на це такого права. Тобто, на думку податкового органу, завищення ТОВ «Ідеал-А» залишку від'ємного значення у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, фактично є наслідком заниження суми бюджетного відшкодування за жовтень 2012 року. (ар.с. 30-31)

На підставі даного акту перевірки 15 січня 2013 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000021503, яким зменшено суму від'ємного значення ПДВ в розмірі 440080,00 грн., та № 0000031503, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем - 15 529,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3882,25 грн.

Згідно 198 ПК України право на податковий кредит виникає з моменту настання тієї події, що відбулася раніше: або з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або з дати отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. При цьому відповідно до пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. (абз.2 п. 198.6 ст. 198 ПК України)

Такі ж положення діяли і в 2009 році, на момент виникнення у TOB «Ідеал-А» права на податковий кредит, а саме, відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Тобто, факт отримання TOB "Ідеал-А" податкових накладних за результатом придбання товару, дає йому право віднести суму сплаченого ПДВ в податковий кредит. Будь-яких додаткових вимог до формування податкового кредиту законодавство не встановлює.

Також чинним законодавством не встановлено граничних строків для обліку бюджетного відшкодування, заявленого до зарахування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із пунктом 200.3. статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. статті 200 ПК України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.5. статті 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (пункт 200.6. статті 200 ПК України).

У даному випадку таке рішення TOB «Ідеал -А» прийнято шляхом подання відповідної декларації.

Будь-яких інших вимог щодо зарахування сум бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів ПК України не містить.

Отже, у наведеній нормі ПК України, щодо порушень якої йдеться у висновку акту податкового органу, не міститься положень, згідно з якими платник ПДВ втрачає право на декларування залишку від'ємного значення ПДВ до повного його погашення у разі, якщо він не скористався правом на декларування бюджетного відшкодування ПДВ протягом 1095 днів.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року (далі - Порядок 1492) також не містить таких строків, або будь-яких додаткових вимог та обмежень.

Вказана позиція також викладеною в листі ДПСУ від 12.01.2012 р. № 808/7/15-3417-16, згідно якого платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

До вступу в силу ПК України податкові органи дотримувалися аналогічної позиції. Так в листі Державної податкової адміністрації України «Щодо можливості та правомірності списання сум переплат з ПДВ, що підлягають відшкодуванню з бюджету та обліковуються у картках особових рахунків платників більше 1095 днів» № 26335/7/16-1217 від 30.12.2005 року зазначено, що суми ПДВ, які обліковуються як переплата в картці особового рахунку, задекларовані до відшкодування, не можуть бути списані внаслідок минування терміну давності, а підлягають відшкодуванню за умови підтвердження їх матеріалами документальних перевірок.

Отже, TOB "Ідеал-А" правомірно відображено від'ємне значення з ПДВ в рядку 24 декларації з ПДВ за жовтень 2012 року, що спростовує висновки відповідача, викладені в акті, та свідчить про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Також суд зазначає, що пункт 200.14 статті 200 ПК України містить вичерпний перелік підстав виключення суми ПДВ з бюджетного відшкодування. Відповідно до пункту 200.7. статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.14. статті 200 ПК України встановлено, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Інших підстав виключення суми з бюджетного відшкодування ПК України не передбачено.

З урахуванням наведених обставин та висновків акту перевірки, підстави виключення суми ПДВ з бюджетного відшкодування, що передбачені пунктом 200.14. статті 200 ПК України, у TOB "Ідеал-А" відсутні.

Твердження відповідача стосовно пропуску позивачем строку давності в 1095 днів для подачі заяви про відшкодування надміру сплачених податкових зобов'язань до державного бюджету, не відповідають вимогам податкового законодавства.

Пунктом 102.5 статті 102 ПК України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Вказаним пунктом ПК України встановлюється виключно порядок (можливість) повернення із бюджету надлишково сплачених грошових коштів, тобто «переплати». Проте суми, здекларовані платником податку в якості залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не підпадають під визначення «переплата», тобто такі суми податку на додану вартість не можуть бути списані в результаті закінчення терміну давності, а підлягають включенню до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, з аналізу пункту 102.5 статті 102 ПК України вбачається, що його положення регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість, і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, ПК України не містить.

Оскільки статтею 200 ПК України передбачено право платника податків на використання від'ємного значення ПДВ у разі відсутності податкового боргу як шляхом бюджетного відшкодування, так і шляхом включення до податкового кредиту наступного податкового періоду, отже платник податку на власний розсуд може прийняти рішення про використання чи не використання у межах 1095-денного строку права на бюджетне відшкодування у разі наявності передбачених ПК України підстав. Невикористання права на бюджетне відшкодування з тих або інших причин не тягне за собою позбавлення платника не обмеженого 1095-денним строком права на віднесення і використання у розрахунку власних податкових зобов'язань сплаченого ПДВ до податкового кредиту.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована, згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового період.

Зазначена норма не передбачае строку давності для включення до складу податкового кредиту сум від'ємного значення податку на додану вартість, що залишилось після бюджетного відшкодування.

З наведеного слідує, що пункт 102.5 статті 102 ПК України застосований відповідачем до спірних правовідносин безпідставно.

Інших підстав та обставин, внаслідок яких було прийнято відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення, в акті перевірки не міститься.

З урахуванням того, що позивачем не заявлялась сума до бюджетного відшкодування, використання сформованого податкового кредиту (в розрізі термінів його формування і подальшого його використання у відповідній частині, зокрема на підставі відповідних податкових накладних) не обмежено законом, а положення пункту 102.5. статті 102 ПК України за своїм змістом не регулюють питання податкового кредиту, - висновки відповідача щодо відсутності права у позивача на використання від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2009 року в декларації за жовтень 2012 року є безпідставними.

Крім наведеного, суд звертає увагу на те, що у органів ДПС відсутнє право виключати суми невідшкодованого ПДВ із пядка 24 декларації з ПДВ.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи, законодавством України до повноважень органів державної податкової служби не віднесено право виключати суми невідшкодованого ПДВ із рядка 24 декларації з ПДВ, то відповідні дії податкового органу є неправомірними.

Таким чином, винесені Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м.Дніпропетровська податкові повідомлення-рішення від 15 січня 2013 року № 0000021503, яким визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану артість в розмірі 440080,00 грн., та № 0000031503, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 15 529,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 3 882,25 грн., єх протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-162, 167, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал-А» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 15 січня 2013 року № 0000021503 та № 0000031503.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал-А» (код ЄДРПОУ 36640282) документально підтверджені судові витрати у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) з Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 30.04.2013.

Суддя С.В. Чабаненко