Ухвала

від 25.06.2013 по справі 1007/10330/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1007/10330/2012 Головуючий у І інстанції Радзівіл А.Г. Провадження № 22-ц/780/3042/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А. Категорія 26 25.06.2013

УХВАЛА

Іменем України

20 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Баліну П.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 21.08.2006 року між ЗАТ «ТАС - Інвестбанк» правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та відповідачем було укладено кредитний договір № 658-Ф, відповідно до якого, позивач відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті з лімітом кредитування 1 812 000, 00 даларів США для споживчих цілей строком до 20.08.2009 року зі сплатою відсотків за весь час користування вказаними кредитними коштами в розмірі 14% річних.

Позивач вказував, що відповідно до додаткового договору №1 до вказаного кредитного договору № 658-Ф від 21.08.2006 року ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 2 500 000, 00 долари США. Згідно п. 1.3. вказаного кредитного договору з урахуванням додаткового договору № 6 від 21.01.2009 року до кредитного договору строк дії кредитної лінії встановлено до 20.08.2010 року включно.

Позивач також вказував, що з метою забезпечення виконання зобов'язань між сторонами було укладено договір іпотеки № 240-Ф/658- Ф/755-Ф/1022-Ф/ІП від 31.10.2007 року, предметом якого є земельна ділянка площею 7,7598 га., кадастровий номер 3210600000:00:056:1005, державний акт серії ЯЕ № 092936, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, Броварська міська рада.

Зважаючи на те, що позивачем були порушені умови вказаного кредитного договору, в результаті чого утворилася заборгованість, позивач, з метою погашення заборгованості просив звернути стягнення на вищезазначену земельну ділянку, що є предметом договору іпотеки № 240-Ф/658- Ф/755-Ф/1022-Ф/ІП від 31.10.2007 року.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки по іпотечному договору укладеному між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством "ТАС - Інвестбанк", як іпотекодержателем, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" №240-Ф/658-Ф/755-Ф/1021-Ф/1022-Ф/ІП від 31 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого за реєстровим № 6939, а саме на наступне нерухоме майно:

- земельну ділянку площею 7,7598 га, розташовану за адресою: Київська область. Броварський район, Броварська міська рада, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 092936, виданого 20 лютого 2007 року, кадастровий номер земельної ділянки: 3210600000:00:056:1005;

- земельну ділянку площею 8,0000 га, розташовану за адресою: Київська область. Броварський район, Броварська міська рада, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 092935, виданого 20 лютого 2007 року, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:056:1004.

Кошти, отримані від реалізації предмету іпотеки по іпотечному договору укладеному між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством "ТАС - Інвестбанк", як іпотекодержателем, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" №240-Ф/658-Ф/755-Ф/1021-Ф/1022-Ф/ІП від 31 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого за реєстровим № 6939, направити на погашення заборгованості за кредитним договором № 658-Ф від 21 серпня 2006 року укладеного між Закритим акціонерним товариством "ТАС - Інвестбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" та ОСОБА_2 в сумі 504864 долара США 49 центів (п'ятсот чотири тисячі вісімсот шістдесят чотири долари сорок дев'ять центів), що в еквіваленті до національної валюти складає 4035381 грн. 87 коп. що складаються з:

- 385834 долари США 15 центів заборгованості по процентам, що в гривневому еквіваленті складає 3083972 грн. 36 коп.;

- 119030 долари США 34 цента заборгованості по пені, що в гривневому еквіваленті складає 951409 грн. 51 коп.;

а також в сумі 14977073 грн. 47 коп. (чотирнадцять мільйонів дев'ятсот сімдесят сім тисяч сімдесят три гривні сорок сім копійок), що складається з:

- 4951873 грн. 72 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 6665401 грн. 76 коп. простроченої заборгованості по процентам, 3359797 грн. 99 коп. заборгованості по пені.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки по іпотечному договору укладеному між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством "ТАС - Інвестбанк", як іпотекодержателем, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" №240-Ф/658-Ф/755-Ф/1021-Ф/1022-Ф/ІП від 31 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого за реєстровим № 6939 шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

Встановлено початкову ціну для реалізації предмета іпотеки по іпотечному договору укладеному між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством "ТАС - Інвестбанк", як іпотекодержателем, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" №240-Ф/658-Ф/755-Ф/1021-Ф/1022-Ф/ІП від 31 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого за реєстровим № 6939 на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" судовий збір в розмірі 3219 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 серпня 2006 року між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк" та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №658-Ф, згідно якого позивач відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті з лімітом кредитування 1 812 000, 00 доларів США для споживчих цілей, строком кредитування до 20.08.2009 року зі сплатою відсотків за весь час фактичного користування кредитним коштами в розмірі 14 % річних, в свою чергу відповідач ОСОБА_2 зобов'язалась забезпечити повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом у строк та сумах, визначених договором.

Відповідно до Статуту ПАТ «Сведбанк» (нової редакції) АКБ «ТАС-Комерцбанк» за рішенням загальних зборів акціонерів змінив своє найменування на ПАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником всіх його прав та обов'язків.

Відповідно до додаткового договору №1 до кредитного договору №658-Ф від 21 серпня 2006 року ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 2 500 000, 00 долари США.

Згідно п. 1.3. кредитного договору з врахуванням додаткового договору №6 від 21 січня 2009 року до кредитного договору строк дії кредитної лінії встановлено до 20 серпня 2010 року включно.

Відповідно до п.3.2. вказаного кредитного договору в редакції Додаткового договору №5 від 20 травня 2008 року нарахування процентів здійснюється в кінці строку дії договору, що ставка визначена в договорі 14% річних (п.1.4).

Пунктом 6.2. кредитного договору передбачено, що у разі порушення строків погашення кредиту позичальник сплачує банку (додатково проценти за користування кредитом) за кожний день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми своєчасно не повернутих коштів.

Відповідно до п. 6.3. вказаного кредитного договору передбачено, що у разі порушення строків сплати процентів за користування кредитом та комісій позичальник на вимогу банку сплачує банку (додатково до процентів за користування кредитом) за кожен день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню, яка сплачується у гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу, у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми боргу.

Судом першої інстанції також встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором № 658-Ф 21 серпня 2006 року між ЗАТ "ТАС - Інвестбанк" правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк" та відповідачем ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки № 240-Ф/658-Ф/755-Ф/1022-Ф/ІП від 31 жовтня 2007 року, предметом якого є земельна ділянка, площею 7, 7598 га, кадастровий номер 3210600000:00:056:1005, Державний акт серії ЯЕ №092936, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, Броварська міська рада, земельна ділянка, площею 8,0000 га, кадастровий номер 3210600000:00:056:1006, Державний акт серії ЯЕ №092935. що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, Броварська міська рада.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, розрахунку заборгованості за кредитним договором № 658-Ф від 21 серпня 2006 року, ОСОБА_2 порушуються умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами.

Внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_2 належним чином зобов'язань за кредитним договором № 658-Ф станом на 22 серпня 2012 року заборгованість, з урахуванням проведених відповідачем сплат, склала 504864 долара США 49 центів, що в еквіваленті до національної валюти складає 4035381 грн. 87 коп., які складаються з: 385834 долари США 15 центів заборгованості по процентам, що в гривневому еквіваленті складає 3083972 грн. 36 коп.; 119030 долари США 34 цента заборгованості по пені, що в гривневому еквіваленті складає 951409 грн. 51 коп.; а також в сумі 14977073 грн. 47 коп., що складається з: 4951873 грн. 72 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 6665401 грн. 76 коп. простроченої заборгованості по процентам, 3359797 грн. 99 коп. заборгованості по пені.

Відповідно до п. 4.1. Іпотечного договору іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, перебачених Законом України "Про іпотеку" та (або) іпотечним договором, а також, якщо у момент настання строку виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором ці зобов'язання не будуть виконані, а саме: при несплаті або частковій несплаті в строк сум процентів за користування кредитом, та (або) при повному частковому неповерненні суми кредиту у встановленні строки відповідно до та (або) при несплаті або частковій несплаті в строк сум комісій, пені та (або) штрафів, а також в інших випадках невиконання умов кредитного договору.

Як вбачається з ч.І ст.591 ЦК України та ст.39 ЗУ «Про іпотеку» задоволення вимог кредитора за рахунок майна, що є предметом іпотеки, в судовому порядку може здійснюватися виключно шляхом реалізації предмета іпотеки через продаж з публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно п.2.2. договору іпотеки загальна вартість переданого в іпотеку нерухомого майна, за домовленістю сторін, становить 18 511 193,93 долари США, що за курсом НБУ на дату укладення договору складає 93 481 529 грн. 35 коп.

На сьогоднішній день вимоги банка щодо погашення заборгованості за кредитним договором позичальником не виконані.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконував своїх зобов'язань за кредитним договором і станом на день звернення позивача до суду сума заборгованості відповідача перед позивачем не була погашена, враховуючи, що умовами договору іпотеки, укладеного між сторонами, передбачено право позивача звернути стягнення на нерухомість, що перебуває в іпотеці у банку, суд визнав заявлені позивачем позовні вимоги законними та обґрунтованими.

Враховуючи викладене, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції вірно виходив із положень ст. ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку».

Зокрема, ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частина 3 вказаної статті Закону України «Про іпотеку» визначає можливість звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, вірно встановивши характер правовідносин, які слалися між сторонами прийшов до висновку про те, що право позивача не обмежене на звернення до суду за захистом свого порушеного права незалежно від виконання вимог ч.І ст. 35 Закону України «Про іпотеку», врахувавши те, що ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання відповідно кредитного договору не виконані належним чином, позовні вимоги позивачем обґрунтовані з посиланням на відповідні докази, відповідач не надала суду будь-яких заперечень на позов та доказів їх підтвердження, таким чином суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції правомірно керувався п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року за № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», відповідно до якої, невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України, частина перша якої передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглянувши спір, повно та всебічно дослідив й оцінив обставини справи, надані сторонами докази, застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: